справа №22-7884     Головуючий у 1-й інстанції: Сухомлінова С.М.

Доповідач: Гончар В.П.

Рішення

Іменем України

17 вересня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Гончара В.П.

суддів: Карпенко С.О., Коротуна В.М.

при секретарі: Ліліцькому Р.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 червня 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» про визнання договору найму таким, що відбувся та видати спеціальний ордер, -

встановила:

Позивачі звернулися до суду з позовом до «135 Домобудівельного комбінату» про визнання договору найму на житлову площу в АДРЕСА_1 між «135 Домобудівельним комбінатом» та ОСОБА_1 таким, що відбувся та видати спеціальний ордер.

Позовні вимоги мотивували наступним: із 29.04.1980 р. ОСОБА_1 працював на посаді машиніста парових котлів в «135 Домобудівельному комбінаті» (а. с. 5, 6).

У 1986 р. було надано житло для позивачів згідно ордеру.

Із квітня 1983 р. сім'я ОСОБА_1 отримала постійну реєстрацію за адресою: АДРЕСА_2.

У 2008 р. ОСОБА_4 звернувся до відповідача щодо отримання копії ордеру, однак йому було відмовлено, оскільки ордер не зберігся, тому і постала необхідність звернення до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

За клопотанням позивачів судом було замінено відповідача на належного відповідача - Державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськбуд».

В ході судового розгляду позивачі звернулися із заявою про уточнення позовних вимог і просили визнати договір найму між ними та відповідачем таким, що відбувся та видати спеціальний ордер на житло - АДРЕСА_3.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12.06.2009 р. в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» про визнання договору найму таким, що відбувся та видачу спеціального ордеру-відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Вважають, що суд не встановив ті обставини, які мав би встановити при постановленні рішення, що і призвело до постановления необгрунтованого рішення суду.

В суді апеляційної інстанції апелянти підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги в частині визнання права користування АДРЕСА_4 не заперечували.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачі звернулися до суду про визнання договору найму таким, що відбувся та про зобов'язання видати ордер на житло.

Також позивачами ставилася вимога про визнання за ними права користування на житлову площу в АДРЕСА_1.

При постановленні рішення суду про відмову в задоволенні позову суд виходив із того, що позовні вимоги позивачів не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та є необгрунтованими.

Однак погодитися із таким висновками суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права користування за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 0.3. АДРЕСА_5 не можна.

Як вбачається із матеріалів справи, із 29.04.1980 р. ОСОБА_1 працював на посаді машиніста парових котлів в «135 Домобудівельному комбінаті» (а. с. 5, 6).

Із квітня 1993 р. сім'я ОСОБА_1 отримала постійну реєстрацію за адресою: АДРЕСА_2.

Як вбачається із матеріалів справи, представник відповідача не заперечував проти визнання за сім'єю ОСОБА_1 права на користування житлом, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6.

Виходячи із цього, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що є всі підстави для визнання права користування за ОСОБА_4., ОСОБА_2, ОСОБА_2 0.3. АДРЕСА_5.

В іншій частині рішення суду слід залишити без змін, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

За таких обставин є підстави для часткового скасування рішення суду і ухвалення в цій частині нового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 червня 2009 року в частині відмови про визнання права користування квартирою АДРЕСА_7 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 права користування квартирою АДРЕСА_7.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.