Справа 22-7955/09 Головуючий в 1 інстанції Оніщук М.І.
Доповідач Остапчук Д.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 жовтня 2009 року колегія суддів Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Остапчука Д.О. суддів: Побірченко Т.І., Барановської Л.В.
при секретарі Савицькій Н.В.
у відкритому судовому засіданні в м.Києві розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому посилаючись на те, що відповідач відмовився виплатити їй страхове відшкодування за, викрадений у неї автомобіль «PORSCHE CAJENNE TORBO 4.8» 2007 року випуску, просила стягнути на її користь 887000 гривень страхового відшкодування та 50000 гривень моральної шкоди.
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 13 липня 2009 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на користь ОСОБА_1 842650 гривень страхового відшкодування, 1700 гривень судового збору та 250 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В поданій апеляційній скарзі представник ЗАТ «Європейський страховий альянс», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, рішення суду вважає незаконним, просить його скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у позові.
Зазначає, що суд задовольняючи позов, не звернув уваги на те, що позивачка після настання страхового випадку, не надала в розпорядження відповідача необхідних документів, зокрема свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Перевіривши обґрунтованість та законність ухваленого рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачем було безпідставно відмовлено у виплаті позивачці страхового відшкодування, хоча остання надала відповідачу всі документи, необхідні для розгляду страхового випадку та прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.
Такі висновки є неправильними, оскільки їх зроблено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, судом встановлено, що 25.06.2008 року між позивачем та відповідачем було укладений договір страхування транспортних засобів (ПОЛІС серія 106 К № 22467), за яким відповідач взяв на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в межах страхової суми (887000,00 грн.) позивачці, а та зобов'язалася сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови Договору. Строк дії договору з 17.07.2008 року по 16.07.2009 року.
Об'єктом страхування був автомобіль марки «PORSCHE CAJENNE TURBO 4.8», 2007 року випуску д.н. НОМЕР_1, який належав на праві власності ОСОБА_1.
Крім того, з пояснень позивачки вбачається, що 07.11.2008 року невідомими особами в нічний час, було викрадено її автомобіль, який знаходився біля будинку АДРЕСА_1
Цього ж дня ОСОБА_1 звернулась до Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві з заявою про викрадення автомобіля, а 17.11.2008 року за вказаним фактом слідчим СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ст. 289 ч.3 КК України.
07.11.2008 року не гр.ОСОБА_1, а її чоловік ОСОБА_2, який фактично керував зазначеним автомобілем, повідомив відповідача про настання страхового випадку, зокрема про викрадення автомобіля Кожаєвої'М.С.
В той же час, відповідно до п.5 ч.1 ст. 989 ЦК України саме «страхувальник зобов'язаний ... повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором».
Відповідно до договору страхування від 25.06.08 року страхувальником за цим договором є ОСОБА_1 .
З п.п. «б» п.15 договору страхування вбачається, що « при настанні випадку, що має ознаки страхового, Страхувальник зобов'язаний негайно, але не пізніше двох робочих днів, як тільки стане відомо, повідомити Страховика і надати письмову заяву про настання страхового випадку».
Абзацом другим п.15 цього ж договору передбачено, що зазначені у пункті 15 обов'язки можуть бути виконані за належно оформленим дорученням Страхувальника його Довіреною особою».
Відповідно до п.16.6 договору страхування (полісу) та п. 13.1 Правил страхування «страхове відшкодування виплачується на підставі письмової заяви від Страхувальника про виплату страхового відшкодування».
Будь-які докази того, що позивач, або належним чином уповноважена нею особа звертались до відповідача з письмовою заявою про виплату страхового відшкодування, у матеріалах справи відсутні.
Оскільки вказана заява була подана ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 без відповідних на те повноважень, то слід вважати, що вказана заява не може прийматись як документ, після подання якого, відповідач був зобов»язаний розглянути зазначену подію, як страховий випадок.
Крім того, з пояснень чоловіка позивачки ОСОБА_2, вбачається, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було викрадено разом з автомобілем.
Листом від 24.02.2009 року за № 522 відповідач відмовив позивачці у визнанні зазначеного випадку як страхової події та виплаті страхового відшкодування, оскільки ОСОБА_1 не надала страховику свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що є однією з обов»язкових умов такої виплати.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі»
Пунктом 2 ст. 20 вказаного Закону передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику.
Статтею 991 ЦК України передбачені умови, за яких страхувальник має право відмовитися від виплати страхового відшкодування.
Частиною другою цієї норми передбачено, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
Відповідно до п.16.7 Страхового полісу страхове відшкодування не виплачується внаслідок відсутності (за виключенням розбійного нападу) свідоцтва про реєстрацію ТЗ (якщо свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, доручення, ключі (пульти) були вилучені органами МВС (поліції) - довідку про їх вилучення) та/або повного комплекту оригінальних ключів (не дублікати) від транспортного засобу та/або брелоків/пультів від засобів проти викрадання.
Пунктом 11.2.2 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), від 30.11.07 року передбачено, що для здійснення виплати страхового відшкодування Страхувальник зобов'язаний надати серед інших документів і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та повний комплект оригінальних ключів від транспортного засобу та засобів проти викрадення
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка не надала відповідачу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та повний комплект ключів від транспортного засобу, що у відповідності до зазначеного є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Оскільки позивачкою не були у повному обсязі виконані обов»язки, передбачені Договором та Правилами страхування, а положення страхового полісу та згаданих Правил щодо необхідної достатності документів для виплати страхового відшкодування, нею не були оспорені, то відповідач, відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, діяв у відповідності з вимогами закону.
Суд задовольняючи у цій частині позов, на це уваги не звернув.
Зазначена помилка за правилами с.309 ЦПК України підлягає виправленню, шляхом скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову у позові.
Рішення суду в частині відмови у стягненні на користь ОСОБА_1 моральної шкоди ніким не оспорене, і в цій частині воно є законним та обґрунтованим.
Керуючись, ст.ст.303, 304, 305, 309, 315-317, 218 ЦПК України, колегія
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2009 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування-скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову ОСОБА_1 у позові.
В решті це рішення залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.