Справа № 22-1017\2009
Головуючий у 1 інстанції Зайченко С. В.
Категорія 41
Доповідач Молчанов C.I.
рішення
іменем україни
2 лютого 2009 року. Апеляційний суд Донецької області
у складі: головуючого Стельмах Н.С. суддів Молчанова СІ., Звягінцевої О.М. при секретарі Поправка О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Ц.Міського районного суду м. Горлівка від 25.11.2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „ Донецькобленерго „ про визнання неправмірними дій підприємства про складання акту про порушення Правил, нарахування штрафу, стягнення часткової сплати сум штрафу, відключення електричної енергії, про стягнення моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_3, яка просила задовольнити скаргу, скасувати рішення суду, як таке, що постановлено з порушенням вимог матеріального і процесуального права, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи
ВСТАНОВИВ
У апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Ц.Міського районного суду м. Горлівка від 25.11.2008 року, яким у задоволені позовних вимог позивачці відмовлено.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не розглянув усі позовні вимоги. Позивачка не користується енергією, її будинок удруге без законних підстав відключено від енергопостачання, дії працівників товариства є законними, суд повинен був розглянути позовні вимоги у повному обсязі. Просила рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.02.2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача, зазначала, що працівники товариства незаконно відключили її будинок від енергомережі, посилаючись на те, що вона мешкає у будинку у АДРЕСА_1, сплачує за енергію систематично. Будинок належить їй на праві власності.
20.04.2006 року робітники енергонагляду перевіряли правильність користування енергією, встановили порушення Правил, без облікове користування енергією.
24.04.2006 року працівники відповідача без попередження відключили будинок від електроенергії.
5.05.2006 року поштою вона отримала акт № 085493 від 20.04.2006 року, у якому її звинуватили у порушенні Правил, нарахували потім штраф у сумі 326 гривен. Вона зобов, язалася сплачувати борг щомісячно по 32 гривні До квітня 2007 року вона сплатила борг у сумі 236 гривні, борг залишився 90 гривен.
29.01.2008 року відповідач удруге незаконно відключив її будинок від енергопостачання.
Позивачка вважає, що дії працівників підприємства є незаконними, її дитина ОСОБА_4 є інвалідом 1 групи, перебуває на утриманні держави, але коли він знаходиться дома, у її будинку, то вона не має можливості готувати йому їжу, сама живе у темряві, що спричинило їй моральну шкоду у 1000 гривен.
Просила визнати дії відповідача у складанні акту № 085493 від 20.04.2006 року та нарахування штрафу 326 гривен незаконними, стягнути на її користь моральну шкоду 1000 гривен і судові витрати, а також сплачену нею суму штрафу 236 гривен.
У судовому засіданні позивачка доповнила свої вимоги, просила підключити будинок до енергопостачання.
Рішенням Ц.Міського районного суду м. Горлівка від 25.11.2008 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з таких підстав:
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови "Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з тих обставин, що відповідачка, як власник будинку та користувач послуг, повина своєчасно виконувати свої обов, язки по сплаті витрат за енергію у повному обсязі, свої обов, язки не виконувала належно, тому товариство правильно склало акт, нарахувала штрафні санкції, які позивачка сплатила.
Такий висновок зроблено судом помилково, без врахування фактичних обставин справи, що призвело до ухвалення помилкового рішення по суті спору.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, які є обов, язковою підставою для скасування рішення.
Порушуючи вимоги ст. 309 Кодексу, суд першої інстанції, вирішуючи спір, порушив вимоги матеріального права, прийшов до висновку про те, що позивачка користувалася енергію поза приладу обліку, що акт про порушення Правил від 20.04.2006 року складаний відповідно до вимог Закону, тому відмовив позивачці у задоволені позову.
Відповідно до ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Суд першої інстанції встановив, що відповідачка є власником будинку, повинна за рахунок власних коштів оплачувати всі витрати, пов, язані з використанням енергії. Товариство встановило порушення Правил користування енергією, нарахувала борг, який позивачка сплатила частково у квітні 2007 року. Висновок про законність дій працівників товариства зроблено судом першої інстанції помилково, без врахування фактичних обставин справи.
Працівники відповідача 20.04.2006 року склали акт № 085193 про порушення позивачкою Правил користування електричною енергією для населення \ а.с. 9 \, у якому зазначили про наявність без облікового ви користування енергії без дозволу енерго постачальника, а саме, шляхом створення \ постороннего поля - формулювання оригіналу \, при неправильній фазируванні одноелементного лічильника.
Доказаючи позов, відповідач надав суду фотографії розетки енергопостачання у будинку позивачки, яка має елемент заземлення \ а.с. 94 - 96 \.
У рішенні суд першої інстанції вважав встановленим, що фотографії доказують факт неправильного підключення електроплити до енергопостачання, що зафіксовано у акті. \ а.с. 134 \.
При цьому суд не прийняв до уваги, що відповідно до технічних умов встановлених заводом виробником, до електроплити встановлено обов, язкову умову підключення плити до розетки, яка має заземлення, що правильно відображено на фотографії, та не може бути розцінено, як порушення позивачкою Правил користування енергією.
Акт № 085193 від 20.04.2006 року \ а.с. 9 \, не відображає того, чи при включеній електроплиті лічильник виконував свої функції, чи ні, тому сам факт підключення приладу до енергопостачання з елементом заземлення не може бути розціненим, як факт розкрадання енергії.
Апеляційний суд прийшов до висновку про те, що позивачка належним чином виконувала свої обов, язки споживача, не користувалася енергією поза лічильником, тому дії товариства по складанню акту та нарахуванню боргу є незаконними.
При цьому апеляційний суд вважає, що відповідач незаконно було у січні 2008 року відключив енергію від будинку позивачки, що товариство зобов, язано підключити енергію, так як згідно Правил користування електроенергією п.п. 27, 35 підприємство має право відключити енергію у разі несвоєчасної сплати за послуги, але у разі спору у суді, повинно підключити енергію у місячний термін до вирішення спору і це підключення провадиться за рахунок підприємства \ п. п. 34, 35, 37, 38 Правил А
При вирішенні спору, апеляційний суд враховувує, що виходячи з положень ст. ст. 6, 621-631, 526 ЦК України укладений договір є обов’язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст..611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Нормою ч.4 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що 20.04.2006 року представниками ВАТ „Донецькобленерго" встановлено факт поза облікового споживання електроенергії шляхом встановлення стороннього поля в будинку поза приладом обліку, що є порушенням п.2 та п.9 Правил, про що складено акт№ 085493.
На підставі підп.6 п.3.1, абз. 2 підп. „а" п.3.3 Методики енергопостачальником визначено розмір заподіяних збитків у сумі 326 грн. 18 коп.
Ухвалюючи рішення про відмову у позові суд першої інстанції виходив із того, що акт про порушення Правил було складено на підставі п. 53 цих Правил та відповідно до Методики правильно визначено розмір завданих відповідачем збитків за період з моменту останньої технічної перевірки електроустановок представниками енерго постачальника.
При цьому суд не прийняв до уваги ту обставину, що сам факт порушення умов монтажу як і самовільне підключення проводів до електромереж поза приладом обліку, що є порушеннями Правил, у акті не зазначено, відповідачем у суді не доказано, тому посилання на п. 48 Правил, який передбачає відповідальність споживача за розкрадання електричної енергії при самовільну підключенні до електричних мереж та споживанні електричної енергії без приладів обліку є недоказаним.
Пункт 42 Правил зобов’язує споживача електричної енергії дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про користування електричною енергією, забезпечувати належний технічний стан і безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору й цих Правил, узгоджувати з енерго постачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, що виконується позивачкою належним чином.
Позивачка звернулася до суду за захистом порушеного права лише після того, як працівники відповідача 29.01.2008 року удруге відключили будинок від енергопостачання.
Саме ці, на думку позивачки, незаконні дії відповідача, порушили її законні права споживача енергії.
Суд не з, ясував, з яких причин сталося відключення будинку від енергопостачання, не перевірив, чи законно діяли працівники товариства, при умові, що позивачка частково сплатила борг за актом.
Апеляційний суд вважає, що відповідач незаконно у січні 2008 року відключив енергію від будинку позивачки, що товариство зобов, язано підключити енергію, так як згідно Правил користування електроенергією п.п. 27, 35 підприємство має право відключити енергію у разі несвоєчасної сплати за послуги, але у разі спору у суді, повинно підключити енергію до вирішення спору і це підключення провадиться за рахунок підприємства \ п. п. 34, 35, 37, 38 Правил Л
Апеляційний суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги, визнати дії працівників по відключенню будинку він енергопостачання у січні 2008 року неправомірними, визнати акт № 085193 від 20.04.2006 року незаконним, зобов, язати відповідача підключити будинок позивачки до енергопостачання, стягнути на користь позивачки сплачені нею суми нарахувань за актом та судові витрати.
Позивачка виплатила за актом 236, 19 гривен, витратила у суді першої інстанції на правову допомогу адвоката 60 гривен \ а.с. 22\, мито 35 гривен \ а.с. 3-4 \, у апеляційній інстанції мито 75, 50 гривен \ а.с. 138-140 \, усьго 170, 50 гривен + 236, 19 = 406, 7 гривен.
Суд правильно відмовив у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, так як Закон України « Про захист прав споживача « не передбачає відшкодування моральної шкоди за наявних обставин. У цій частині рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 316 ЦПК України
ВИРІШИВ
Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Ц.Міського районного суду м. Горлівка від 25.11.2008 року змінити.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити. Дії ВАТ « Донецькобленерго « по відключенню будинку АДРЕСА_1 він енергопостачання 29 січні 2008 року, по складанню акту від 20.04.2006 року № 085493 визнати неправомірними.
Зобов, язати ВАТ « Донецькобленерго « поновити енергопостачання до АДРЕСА_1 негайно.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ВАТ « Донецькобленерго « чотириста шість гривен 70 копійок.
У частині відмови у позові про відшкодування моральної шкоди, рішення суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.