АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц- 1428 2009 р.

Головуючий по 1 інстанції

Категорія: № 46, 48

Штих К.М.

Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2009 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Бородійчука В. Г.

суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.

при секретарі Пономаренко Ю.І.

з участю прокурора адвокатів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який навчається в учбовому закладі,

встановила:

09.04.2009 р. ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який навчається в учбовому закладі.

В обгрунтування заявлених вимог позивачка вказала, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 1987 року, 16.10.1991 р. шлюб було розірвано. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею і знаходиться на її утриманні.

З 2008 року син навчається в Ржищівському будівельному технікумі, термін закінчення навчання - березень 2011 року, що підтверджується довідкою учбового закладу.

Відповідач має працездатний вік, нормальний стан здоров’я, працює по заробітках у м. Києві та має можливість надавати матеріальну допомогу синові, якої він потребує в зв’язку з навчанням, однак постійно ухиляється від сплати аліментів, добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Тому просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання сина - ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі 500 грн. щомісячно, до досягнення сином 2 3-річного віку.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2009 р. позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 300 грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.04.2009 р. і на період навчання до досягнення дитиною 23-річного віку - 07.10.2010 р.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухваливши нове рішення по справі, яким відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог.

При цьому вказав, що суд не врахував, що він на даний час немає можливості надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивачки районний суд виходив з того, що відповідач зобов’язаний та може надавати матеріальну допомогу на утримання свого сина, який є повнолітнім та продовжує навчання.

Однак повністю погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. 3 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Зі змісту ст. 200 СК України вбачається, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу ( стану здоров’я та матеріального становища дитини; стану здоров’я та матеріального становища платника аліментів; наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інших обставин, що мають істотне значення).

У п. 20 постанови від 15.05.2006 р. № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідач має трьох дітей: від першого шлюбу повнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, який на час звернення до суду навчався на першому курсі заочної форми навчання в Ржищівському будівельному технікумі, термін закінчення навчання - березень 2011 року, та від другого шлюбу дочок: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання яких він сплачує аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, згідно до постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10.12.2002 р. а. с. 4, 8, 11, 12.

Заборгованості по сплаті аліментів на користь неповнолітніх дітей, які ним дійсно сплачуються, станом на 01.07.2009 р. ОСОБА_3 не має, що стверджується довідкою ДВС Чорнобаївського РУЮ за № 236 від 28.07.2009 р.

Відповідач офіційно не є працевлаштованою особою, що стверджується копією його трудової книжки а. с. 13. Інших доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_3 має будь-які постійні чи періодичні заробітки, чи інші доходи матеріали справи не містять.

У відповідності до довідки Чорнобаївського районного управління юстиції ОСОБА_3 станом на 31.03.2009 р. має заборгованість по аліментах, стягнутих на користь ОСОБА_4 - позивачки у справі, в розмірі 1500 грн. а. с. 32.

Згідно до довідки виконкому Чорнобаївської селищної ради від 12.05.2009 р. ОСОБА_3 без реєстрації проживає в домоволодінні своєї матері ОСОБА_10 АДРЕСА_1 а. с. 45.

Доказів того, що ОСОБА_3 має у власності якесь рухоме чи не рухоме майно сторонами суду надано не було.

Враховуючи викладене, наведені вимоги закону, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги позивачки і встановивши матеріальне становище повнолітнього сина, а саме те що він потребує матеріальної допомоги, не з’ясував наявність у відповідача можливості надавати таку допомогу.

З’ясовуючи ж наявність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу синові, який продовжує навчання за заочною формою, судова колегія враховуючи, що відповідач на даний час не працює, крім повнолітнього сина має двох неповнолітніх дітей, на яких ним сплачуються аліменти, те що він власного житла немає, проживає однією сім’єю з матір’ю ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно до матеріалів справи, не має інших доходів і видів заробітку, приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позивачці в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 182, 199, 200 СК України, ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2009 року скасувати.

ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який навчається в учбовому закладі, відмовити.

Рішення набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.