Судове рішення #9609688

Справа № 22-1534/2009

Головуючий у 1 інстанції СєріковаО.О.

Категорія 24 Доповідач Звягінцева О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 квітня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Молчанова СІ.

суддів Звягінцевої О.М., Хейло Я.В.

при секретарі Кузмінковій Ю.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з оплати наданих послуг за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 23 грудня 2008 року і

встановив:

в апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 оспорює обгрунтованість рішення суду, яким задоволено позов, і ставить питання про його скасування.

Посилається на те, що вона згодна із стягненням з неї 1/4 частки заборгованості за надані послуги з водопостачання, про що просила суд, вказану частку згідна сплатити.

Позивачем не надані дані щодо попередження відповідачів про існування заборгованості, при її обчисленні ураховано шестирічний строк; вважає, що суду слід було обчислювати розмір заборгованості за останні 3 роки.

В засіданні апеляційного суду відповідачка ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги, просила про її задоволення, скасування судового рішення, а представник КП „Компанія „Вода Донбасу" за довіреністю ОСОБА_5 заперечував проти доводів скарги, просив її відхилити, рішення суду залишити без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

14.07.2008 року позивач КП „Компанія „Вода Донбасу" звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів і зазначав, що ОСОБА_1 є основним наймачем квартири АДРЕСА_1 і проживає в ній разом з членами його сім’ї: ОСОБА_2 - дружиною, ОСОБА_4 - дочкою, ОСОБА_3 - сином та неповнолітнім сином ОСОБА_6, 1992 року народження.

Відповідачі відповідно до Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення зобов’язані сплачувати надані їм послуги.

Відповідачі не сплачують вартість наданих ним послуг з водопостачання, утворилась заборгованість за період з січня 2000 р. до червня 2008 р. в сумі 8765, 67 грн.

Позивач просив суд ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів на його користь вказану суму заборгованості з оплати послуг за воду і стоки та судові витрати: 51 грн. -судового збору та 30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 23 грудня 2008 року позов задоволено.

Стягнуто зі ОСОБА_1, ОСОБА_2С, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь КП „Компанія „Вода Донбасу" борг за послуги в сумі 8765 грн. 67 коп., 51 грн. -судового збору та 30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в бюджет органу місцевого самоврядування, ОСОБА_2 звільнено від оплати судового збору.

Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 64 ЖК України члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

Повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов’язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до вимог ст. 68 ЖК України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

При розгляді цієї справи судом встановлено, що відповідачі зареєстровані та проживають в квартирі багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 4), послуги з водопостачання та водовідведення не сплачують і за станом на червень 2008року заборгованість з їх оплати складає 8465, 67 грн.

Справу розглянуто за відсутності відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в матеріалах справи відсутні дані щодо їх повідомлення належним чином про час і місце судового засідання.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання.

Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Якщо насправді особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.

Відповідно до вимог ст. 75 ЦПК України судова повістка про виклик у суд повинна містити: 1) ім’я фізичної особи, якій адресується повістка; 2) найменування та адресу суду; 3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом; 4) назву справи, за якою робиться виклик; 5) зазначення, в якості кого викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач); 6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у попереднє судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв’язку з необхідністю дати особисті пояснення - про потребу дати особисті пояснення; 7) у разі необхідності - пропозицію особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше не подані докази; 8) зазначення обов’язку особи, яка одержала судову повістку у зв’язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату; 9) роз’яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов’язок повідомити суд про причини неявки.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

В порушення визначених норм процесуального закону з матеріалів справи не вбачається, чи надсилались судові повістки поштою рекомендованими листами відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, хто вручав їм судові повістки в судове засідання, призначене на 23.12.2008р., за якою адресою, чи повідомлені вони про час і місце судового засідання, хто за них розписався в розписці про одержання судової повістки (а.с. 58-60).

Згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_1 відповідачка ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи (а.с. 43).

З її пояснень в суді першої інстанції видно, що вона просила суд взяти до уваги те, що з її чоловіком-відповідачем ОСОБА_1 вона розірвала шлюб, а її дочка ОСОБА_4 не мешкає з нею, наполягала на стягненні з неї !/4 частки заборгованості за надані позивачем послуги, вказані обставини вона підтвердила і в засіданні апеляційного суду.

В матеріалах справи на а.с. 61 міститься копія судового рішення Дружківського міського суду Донецької області від 12 грудня 2008р. про розірвання шлюбу між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2

В заяві від 18.03.2009р. ОСОБА_2 повідомляє апеляційний суд про фактичне проживання її доньки ОСОБА_4 за іншою адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 83).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд повинен був з’ясувати у хворої, юридично необізнаної ОСОБА_2, хто саме з повнолітніх членів сім’ї наймача ОСОБА_1 проживає в квартирі і відповідно до вимог ст. 64 ЖК України несе солідарну з ним майнову відповідальність.

Суд повинен був переконатися у тому, чи належними чином були повідомлені відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про час і місце судового засідання.

З урахуванням викладеного і вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи слід врахувати те, що відповідно до вимог ст. 71 ЦК України (в редакції до 1.01.2004 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

На спірні правовідносини, що виникли в період з січня 2000 року до 1.01.2004р. (часу набрання чинності ЦК України) поширюється дія вказаної норми матеріального закону.

На той час позовна давність застосовувалась незалежно від того, чи просила будь-яка з сторін у спорі застосувати її.

Дійсно відповідно до вимог ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Але вказана вимога в законодавстві до набрання чинності новим ЦК України була відсутня.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 314 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Дружківського міського суду Донецької області від 23 грудня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація