Справа № 22ц – 4918
Головуючий в суді 1 інстанції-Васильєва Н.П.
Категорія-44
Доповідач- Бабенко П.М.
УХВАЛА
іменем україни
13 серпня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі: Головуючого- судді Прокопчук Л.М., Суддів: Бабенка П.М., Жданової B.C., При секретарі- Петрушенко А.О. за участю: позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідачки ОСОБА_5, представника відповідачки ОСОБА_6, третьої особи ОСОБА_7, представника третьої особи ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 3 квітня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 до ОСОБА_9, треті особи: ОСОБА_10, КП «Ремонтник» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 3 квітня 2009 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідачку ОСОБА_11 визнано такою, що втратила право користування жилою площею в квартирі АДРЕСА_1.
На вказане рішення суду відповідачка принесла апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначила, що суд неповно з’ясував обставини, що мають суттєве значення для вирішення справи, висновки його не відповідають встановленим обставинам справи.
Суд не врахував, що позивачі не надали суду жодних доказів на те, що відповідачка не користувалася жилою площею у вказаній квартирі без поважних причин і надав неправильну оцінку доказам, які вона надала у спростування позовних вимог.
Так, суд не врахував, що вона з поважної причини не проживала у спірній квартири, оскільки була вимушена через малу жилу площу та велику кількість мешканців проживати на іншій жилій площі, що вона уклала угоду з позивачами про те, що вона тимчасово буде проживати на іншій жилій площі, доки третя особа не отримає свою квартиру, що вона не втратила зв’язку із квартирою, оскільки сплачувала за жилу площу комунальні послуги, що підтвердив ОСОБА_10, намагалася провести обмін жилої площі, що підтверджено довідкою агенції нерухомості.
В судовому засіданні відповідачка та її представник, третя особа ОСОБА_12 вказані доводи апеляційної скарги підтримала.
Позивачі та представник третьої особи ОСОБА_13 просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду - залишити без змін, посилаючись на те, що це рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, третьої особи та їх представників, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду - залишенню без змін з таких підстав:
Згідно із ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо вони були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк може за заявою відсутнього продовжений наймодавцем, а в разі спору-судом.
Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї понад шість місяців у випадках призову його на строкову військову службу, тимчасового виїзду його з постійного місця проживання за умовами і характером роботи, для лікування, взяття під варту тощо.
Судом встановлено, що сторони та третя особа ОСОБА_7 зареєстровані у спірній двокімнатній квартирі жилою площею 24, 8 м2 за вказаною адресою, всього у квартирі зареєстровано 5 осіб.
Відповідачка приблизно з 1980 року жилою площею у квартирі не користується без поважних причин, оскільки разом із своєю сім’єю стала мешкати у АДРЕСА_2, який належав з часу, коли у спірну квартиру вселилася позивачка.
Будь яке майно позивачки у квартирі з вказаного часу і до моменту подання позову до суду відсутнє, відповідачка з вказаного часу не приймала будь-яких заходів щодо вселення у спірну квартиру, або обміну жилої площі, вона не вносить плату за жилу площу та комунальні послуги, вона має ключі від квартири.
Судом також встановленого відповідачка весь цей час мешкала у вказаному будинку, який належав батькам її померлого чоловіка, що вона відмовилася від спадщини у вигляді 1\2 частини будинку по вул. .Успенського, 29 на користь свого сина і продовжує мешкати у цьому будинку.
Жила площа у спірній квартирі їй необхідна лише для збереження місця проживання брата- третьої особи ОСОБА_7, який розірвав шлюб з ОСОБА_4 і позивачі мають намір виселити його з квартири, що підтвердила в суді сама відповідачка та третя особа- ОСОБА_10
Задовольняючи позов, суд виходив з вказаних обставин та вимог ст..71 ЖК України про те, що жила площа зберігається за наймачем та членами його родини на протязі шести місяців.
Вказані обставини підтверджені в судовому засіданні як письмовими доказами, так і поясненнями свідків ОСОБА_15, , ОСОБА_16, а також частково поясненнями відповідачки та третьої особи ОСОБА_7
Розглядаючи позов, суд першої інстанції всебічно, повно і об’єктивно дослідив надані сторонами докази, дав їм належну правову оцінку.Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка з поважної причини не користувалася жилою площею у квартир і не втратила зв’язку з нею, не грунтуються на матеріалах справи і не підтверджені відповідними доказами.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачка біля ЗО років не користується жилою площею у спірній квартирі.
За цей час їй ніхто не перешкоджав, а вона не намагалася самостійно вселитися на вказану жилу площу або з допомогою відповідних органів, а також не приймала заходів для обміну жилої площі або вирішення свого житлового питання іншими засобами.
Відповідачка не надала будь-яких письмових доказів на підтвердження того, що вона сплачувала за користування жилою площею та комунальні послуги.
Суд надав належну оцінку поясненням третьої особи- ОСОБА_10, який свідчив на користь відповідачки і суд обгрунтовано не прийняв ці пояснення до уваги, оскільки як убачається із справи, ця третя особа є заінтересованою особою на користь відповідачки.
Також не є належним доказом у справі довідка агенції з нерухомості «Діоніс», оскільки з неї убачається, що у ній мова йшла про обмін квартири за іншою адресою, а не спірної квартири. При цьому відповідачка не змогла пояснити суду те, де знаходиться ця агенція, куди вона ніби то зверталася ( пояснила, що у Донецьку, хоча агенція знаходиться у м. Макіївка).
При цьому встановлено, що позивачка будь яких заяв або оголошень про обмін не робила, ніяких документів для обміну не готувала.
Таким чином висновки суду про те, що відповідачка без поважних причин не користується жилою площею у квартирі, втратила зв’язок з нею, відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, ч. 1 ст. 308, ст. ст. 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити..
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 3 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.