апеляційний суд вінницької області

Справа № 11 - 686/09

 Категорія: ст. ст. 262. 364 КК

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковбаса Ю.П.

Доповідач Кривошея А.I.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2009 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у кримінальних справа х апеляційного суду Вінницької області в складі: Головуючого: Кривошеї А.І. суддів: Дедик В.П., Нешик Р.І. за участю прокурора Фінца Д. Г. адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи першої інстанції на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 09 квітня 2009 року якою кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, за ст. ст. 262 ч.2, 263 ч. 1, 364 ч. 3, 366 ч. 1, 27 ст. 366 ч. 1 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, за ст. ст. 263 ч. 1, 364 ч. 3, 366 ч. 1 КК України, повернуто на додаткове розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються в тому, що в 20 -х числах жовтня 2004 року ОСОБА_4, будучи начальником вибухово-технічного відділу Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області, службовою особою, отримав від керівництва НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області вказівку виготовити макети пристроїв, схожих на вибухівку, нібито для проведення навчання особового складу працівників органів внутрішніх справ.

Незважаючи, що настановою про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України не передбачено виготовлення макетів пристроїв, схожих на вибухові, для навчання особового складу працівників органів внутрішніх справ.

ОСОБА_4, користуючись службовим становищем начальника вибухово-технічного відділу НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, маючи в силу займаної посади вільний доступ до кімнати зберігання речових доказів, де окрім предметів поданих для проведення експертиз та досліджень зберігаються бойові припаси, вибухові пристрої та вибухові речовини призначені для виконання працівниками вибухово-технічного відділу покладених на них завдань, самостійно проник до кімнати зберігання речових доказів.

Таємно від інших працівників відділу, з власної ініціативи, ОСОБА_4 у кімнаті речових доказів НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області заволодів чотирма електродетонаторами невстановленої конструкції, які відповідно висновку вибухово-технічної експертизи № 2 -24 від 02.08.2005 року є бойовими припасами та вибуховими пристроями.

Після цього, ОСОБА_4, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, всупереч установленому законом порядку, переміщав та зберігав при собі чотири електродетонатори невстановленої конструкції, які відповідно до висновку вибухово-технічної експертизи № 2-24 від 02.08.2005 року є бойовими припасами та вибуховими пристроями.

В 20 -х числах жовтня 2004 року в приміщенні НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області по вул. В. Порика, 8 в м. Вінниці, ОСОБА_4, діючи умисно, всупереч встановленому законом порядку, без передбаченого законом дозволу, передав чотири електродетонатори невстановленої конструкції, експерту вибухово-технічного відділу НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5, не пояснюючи джерело їх походження, надавши при цьому незаконну вказівку виготовити учбово -імітаційні пристрої на основі електродетонаторів, які б не мали осколочної, температурної, іншої травматичної дії, а мали б тільки звуковий ефект.

ОСОБА_5 погодився виконати незаконну вказівку ОСОБА_4 та прийняв від нього чотири електродетонатори невстановленої конструкції, які відповідно висновку вибухово-технічної експертизи № 2 - 24 від 02.08.2005 року є бойовими припасами та вибуховими пристроями, віднісши їх додому.

29.10.2004 року біля 08.30 год. поряд з дитячим садком № 59, розташованим по вулиці В.Інтернаціоналістів в м. Вінниці, у ОСОБА_7 сталось самозаймання пакету з легкозаймистою речовиною та цими чотирма електродетонаторами невстановленої конструкції. ОСОБА_5 погасив полум’я ногами та швидко покинув місце події, залишивши з власної необачності на місці чотири електродетонатори, споряджених вибуховою речовиною бризантної дії.

Після цього ОСОБА_5 доповів про ситуацію, що склалась своєму безпосередньому керівнику - ОСОБА_4

ОСОБА_4 відразу виїхав на місце пригоди, проте чотири електродетонатори йому відшукати не вдалось.

В подальшому, за викликом на місце пригоди виїхали слідчо-оперативні групи органів внутрішніх справ. Працівникам міліції очевидцем пригоди було видано чотири електродетонатори, залишених ОСОБА_5

29.10.2004 року старший слідчий управління УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_8 подала до НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області направлення на проведення дослідження чотирьох предметів з дротами, виданих очевидцем події, яка сталась за участю ОСОБА_5

Вказані предмети разом з направленням слідчого для проведення дослідження було передано у вибухово-технічний відділ НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області.

Однак, всупереч законодавчо встановленим вимогам щодо об’єктивного проведення експертних досліджень, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вступивши в попередню змову, діючи умисно, зловживаючи владою та службовим становищем, достовірно знаючи, що написання довідки вибухово-технічного дослідження з висновком про те, що предмети не відносяться до бойових припасів призведе до відмови в порушенні кримінальної справи та припинить подальше встановлення особи, яка переносила дані предмети будучи достовірно обізнаними, що до події, у зв’язку з якою проводиться дослідження, причетний ОСОБА_5, діючи в особистих інтересах, всупереч інтересам служби, пішли на порушення закону з метою приховати вчинений ОСОБА_5 злочин та вступили в попередню змову про спільне проведення дослідження та внесення до довідки вибухово-технічного дослідження завідомо неправдивих відомостей.

Вчиняючи умисні дії на реалізацію спільного злочинного плану, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 провели підрив відразу чотирьох електродетонаторів, з тим, щоб утруднити в подальшому можливе повторне проведення дослідження або експертизи.

Після цього вони залучили до проведення дослідження дружину ОСОБА_4 - експерта відділу хімічних досліджень НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_9, якій ОСОБА_4, не повідомляючи про свої дійсні злочинні наміри, передав ацетонові та водні змиви з підривних електродетонаторів, яка написала довідку в частині хімічного дослідження предметів про наявність на водних та ацетонових змивах залишків порохового заряду, а саме залишків бездимного пороху.

В подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не повідомляючи свої злочинні наміри ОСОБА_9, склали довідку вибухово-технічного дослідження та дослідження продуктів пострілу № 33/2774 від 29.10.2004 року, у зміст якої внесли завідомо неправдиві відомості.

Зокрема ОСОБА_4 та ОСОБА_5 достовірно знаючи, що об’єктом дослідження є чотири однакових за конструкцією електродетонатори промислового виробництва, які споряджені бризантними та ініціюючими вибуховими речовинами та за своїми властивостями мають осколкову дію на відстань до 30 метрів, в силу чого є боєприпасами та вибуховими пристроями, діючи умисно, у службовому приміщенні НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, що знаходиться по вулиці Порика, 8 у м. Вінниці склали довідку комплексного вибухово-технічного дослідження та дослідження продуктів пострілу від 29.10.2004 року за № 332774. У змісті цієї довідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було внесено неправдиві відомості, що представлені на дослідження предмети є чотирма електрозапалювачами промислового виробництва, які до боєприпасів та вибухових пристроїв не відносяться. Тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_5 умисно внесли до довідки комплексного вибухово-технічного дослідження та дослідження продуктів пострілу № 33/2774 від 29.10.2004 року завідомо неправдиві відомості щодо властивостей об’єктів дослідження та підписали довідку як експерти НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області.

Після цього, ОСОБА_4, маючи на меті видати завідомо неправдивий документ слідчому, який призначив дослідження, звернувся з проханням поставити на ньому підпис експерту НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_10, який згідно рішення Експертно-кваліфікаційної комісії МВС України має право на проведення експертиз вибухових пристроїв, обставин та механізму вибухів. На той час ОСОБА_10 був підлеглим по службі ОСОБА_4

Тобто ОСОБА_4, вчиняючи дії щодо керівництва скоєння злочину, шляхом підшукання інших співучасників, визначення способу вчинення злочину та керування його вчиненням, виконуючи функції організатора вчинення злочину, не маючи право на самостійне проведення експертиз та досліджень, усно звернувся до ОСОБА_10 та почав схиляти останнього підписати завідомо неправдивий документ ( довідку комплексного вибухово-технічного дослідження та дослідження продуктів пострілу № 33/2774 від 29.10.2004 року), у якому були викладені завідомо неправдиві відомості щодо властивостей об’єктів дослідження, ОСОБА_10 не будучи обізнаним щодо властивостей об’єктів дослідження, оскільки їх не бачив та не досліджував, достовірно знав, що він вибухово-технічне дослідження не проводив, що також було відомо і ОСОБА_4, погодився на пропозицію останнього підписати надану йому довідку.

В подальшому ОСОБА_4 здійснив передачу завідомо неправдивого документу старшому слідчому СУ УМВС України у Вінницькій області Марценюк Т.Л.

Крім того, в другій половині листопада 2004 року ОСОБА_4 користуючись службовим становищем начальника вибухово-технічного відділу НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, маючи в силу займаної посади вільний доступ до кімнати зберігання речових доказів, проник до кімнати зберігання речових доказів та заволодів чотирма однаковими за розмірами кусками тротилу, який є вибуховою речовиною. Вказаний тротил не обліковувався у вибухово-технічному відділі НДКЕЦ при УМВС України у Вінницькій області, про що ОСОБА_4 було відомо. Всього ОСОБА_4 заволодів вибуховою речовиною - тротилом, загальна вага якого складає біля 400 грам.

Після цього, ОСОБА_4, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, всупереч установленому законом порядку, переміщав та зберігав при собі чотири однакових за розміром куски тротилу, який є вибуховою речовиною, загальною вагою біля 400 грам.

В другій половині листопада 2004 року в приміщенні НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 виготовив із використанням тротилу чотири саморобних пристрої, кожен з яких складався з двох 1, 5 л пляшок наповнених паливно-мастильними матеріалами, одного куска тротилу, вагою біля 100 грам, вогнепровідного шнура, без засобів ініціювання.

Вказані пристрої ОСОБА_4, після їх виготовлення, було передано невстановленим слідством особам.

В подальшому, а саме в день проведення другого туру виборів Президента України 21.11.2004 року два пристрої, виготовлених ОСОБА_4, виявлено на виборчих дільницях у м. Вінниці - один по вулиці Гоголя, 18 (ЗОШ № 4), другий по вулиці Пирогова, 71 а в м. Вінниці ( Вінницький регіональний інститут економіки та управління).

Також цього дня від невстановленої особи надходило повідомлення про загрозу вибуху Будинку дітей та юнацтва, який розташований по вулиці Хмельницьке шосе, 22 в м. Вінниці. При виїзді за вказаним викликом підозрілих предметів виявлено не було. Наступного дня надійшов повторний виклик за цією ж адресою від технічного персоналу Будинку дітей та юнацтва. При виїзді було виявлено предмет, аналогічний за конструкцією тим, як вилучались

21.11.2004 року.

Предмет виявлений та вилучений на виборчій дільниці по вул. Гоголя, 18 в м. Вінниці (ЗОШ № 4) відповідно до висновку вибухово-технічної експертизи № 3 від 24.01.2005 року є конструктивно-незакінченим саморобним вибухово-запалювальним пристроєм без засобу ініціювання. У складі пристрою є вибухова речовина - тротил, вагою 96 грам.

Предмет виявлений на вилучений на виборчій дільниці по вул. Пирогова, 71 а в м. Вінниці (Вінницький регіональний інститут економіки та управління) відповідно до висновку вибухово-технічної експертизи № 4 від

28.01.2005 року є конструктивно-незакінченим саморобним вибухово-запалювальним пристроєм без засобу ініціювання. У складі пристрою євибухова речовина - тротил вагою 104 грама.

ОСОБА_4, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу та всупереч встановленому законом порядку, переміщав при собі, зберігав, а потім передав невстановленим слідством особам вибухову речовину - тротил, вагою біля 400 грам.

Умисними протиправними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заподіяно істотну шкоду державним та громадським інтересам, що полягає у підриві авторитету та престижу органу державної влади - міліції, як правоохоронного органу, при слідуючих обставинах.

Розглядаючи справу по суті, суд спрямував її на додаткове розслідування за клопотанням адвоката в зв’язку неповнотою досудового слідства:

ОСОБА_4 наполягає, що передавав невстановленим слідством особам макети вибухових пристроїв, а не самі пристрої, що узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_11, протоколом оперативної наради УМВС, відсутністю нестачі в кімнаті речових доказів, тобто слідством не встановлено джерело привласнення вибухових речовин, не оглянуто кімнату речових доказів; притягуючи до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 27, ст. 366 ч. 1 КК по цьому ж епізоду стосовно ОСОБА_11 та ОСОБА_9 в порушенні кримінальної справи відмовлено; за ч. 3 ст. 364 КК не конкретизована яка істотна шкода заподіяна державним інтересам.

В ході досудового слідства суд зобов’язав:

•   -     встановити осіб, яким ОСОБА_4 передавав вибухові пристрої;

•   -     встановити джерело привласнення вибухових пристроїв;

•   -     провести огляд кімнати речових доказів та з’ясувати причину відсутності в ній нестачі;

•   -     конкретизувати істотну шкоду.

Державний обвинувач у справі ОСОБА_12 в апеляції просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, з тих підстав, що:

- відносно невстановлених слідством осіб кримінальну справу виділено в окреме провадження;

•   -     стосовно ОСОБА_11 та ОСОБА_9 в справі є постанови про відмову в порушенні кримінальної справи;

•   -     як джерело привласнення так і причини відсутності нестачі детально встановлено слідством;

•   -     істотна шкода чітко виписана в пред’явленому звинуваченні;

•   -     згідно ст. 315-1 КПК суд вправі дати доручення слідчому.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, що підтримав апеляцію, підсудних та їх адвокатів, що заперечували проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи в межах апеляції та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 281 КПК повернення справи на додаткове розслідування можливе з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, лише тоді, коли ця неповнота або неправильність, не може бути усунена в судовому засіданні.

Цілий ряд слідчих дій, на необхідність проведення яких суд обгрунтовано послався в постанові, неможливо провести лише відповідно до ст. 315-1 КПК. Крім того, по результатах їх проведення слід дати оцінку доказам з врахуванням постанов про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно інших посадових осіб УВС.

Також, ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 08.11.07 задоволено апеляцію з доповненнями державного обвинувача у справі ОСОБА_12 та скасовано вирок Ленінського райсуду м. Вінниці від 15.06.07 щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5, постановленого у відповідності до пред’явленого звинувачення, в зв’язку з тим, що в порушення вимог ст. 334 КПК обвинувачення, визнане судом доведеним, сформульовано неконкретне.

Протягом всього нового судового розгляду справи і до закінчення судового слідства, державним обвинувачем у справі ОСОБА_12 пред’явлене обвинувачення відповідно до ст. 277 КПК змінене не було, що виключає можливість постановления обгрунтованого вироку без повернення справи на додаткове розслідування.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 09 квітня 2009 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6, про направлення справи на додаткове розслідування - без змін.