Справа № 22ц-1140

 Головуючий у 1 інстанції Зайченко О.В.

Категорія 30

 Доповідач Постолова В. Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Ювченко Л.П.

Суддів: Азевича В.Б, Постолової В. Г..

При секретарі: Тума О.В.

За участю позивача ОСОБА_2 та представника

відповідача ОСОБА_3 Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Калінінському районі м. Горлівка на рішення Калінінського районного суду м. Горлівка від 27 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівка про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Апеляційною скаргою оскаржується рішення Калінінського районного суду м. Горлівка від 27 листопада 2008 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_2 та стягнено на його користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди 14 000грн.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівка просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивач з 1999 року працював на шахті ім.. Румянцева забійником з повним робочим днем під землею.

Згідно висновку МСЕК від 8 листопада 2001 року йому вперше було встановлено 25%втрати професійної працездатності у зв*язку з професійним захворюванням вібраційною хворобою. Згідно висновку МСЕК від 13 листопада 2002 року йому було встановлено 40%втрати професійної працездатності по сукупності: повторно 25% втрати професійної працездатності у зв*язку з вібраційною хворобою та вперше 15% у зв*язку з професійним захворюванням хронічним бронхітом.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв"язку з отриманим професійним захворюванням позивачеві було спричинено моральну шкоду, на відшкодування якої стягнуто з відповідача 14000 грн.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 21, 34 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, " який діяв на момент встановлення позивачу втрати працездатності за висновком МСЕК, при настанні страхового випадку, потерпілому проводиться відшкодування шкоди, спричиненої працівнику у повному об"ємі в тому числі виплачується грошова компенсація за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння цієї шкоди саме Фондом.

Прийняття Законами України Про державний бюджет України на 2006, 2007, 2008 p.p. норм, якими зупинено дію абзацу 4 ст. 1 відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту „є" пункту 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 ЗУ „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", не поширюється на правовідносини, які виникли до їх прийняття.

Суд обгрунтовано встановив спричинення позивачу моральної шкоди у зв"язку з професійними захворюваннями.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає необхідним змінити рішення суду в частині визначення розміру моральної шкоди стягненої на користь позивача у зв"язку з тим, що суд першої інстанції неповно з"ясував обставини справи, що мають значення для справи, це є підставою для зміни рішення відповідно до п.1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції не врахував рекомендації п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 „Про судову практику в справа х про відшкодування моральної (немайнової шкоди) зі змінами і доповненнями, відповідно до яких необхідно врахувати що розмір відшкодування моральної шкоди слід визначити залежно від характеру та обсягу страждань( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану.

З врахуванням всіх обставин, зокрема вимушених змін у життєвих стосунках та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості з урахуванням позивача суд апеляційної інстанції вважає доцільним зменшити розмір моральної шкоди стягненої на користь позивача і визначити її в розмірі 12 000 ( дванадцять тисяч гривень).

Керуючись ст. ст. 307, ч. 1 п.1 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки частково задовольнити.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 27 листопада 2008 року

змінити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському м. Горлівка Донецької області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 12 000( дванадцять тисяч гривень).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України з дня набрання законної сили.