УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц-2616/2009

Головуючий суддя у 1-й інстанції - Пензев М. М.

Категорія - 30

Доповідач - Гоков П.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2009 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого Перцової В.А.

суддів: Гокова П.В., Лисичної Н.М..

при секретарі: Керімової Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної безпеки в результаті ДТП, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеним рішенням позовні вимоги задоволені частково: постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .26051, 65.грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; 1700 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; судовий збір в сумі 267, 90 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., а всього 28049, 55 гри. В задоволенні іншої частини позову відмовлено (позивач просив стягнути з відповідачів ще й 738 грн. 19 коп. як затрати на лікування своєї цивільної дружини - ОСОБА_4 і в цій частині - відмовлено).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з посиланням на недотримання з боку суду вимог процесуального та матеріального права; невідповідність висновків суду обставинам справа, просить зазначене рішення суду скасувати, а провадження по справі закрити (зокрема, звертає увагу на відсутність його вини в спричиненні шкоди та відсутність у нього можливості запобігти зіткненню автомобілів).

Судом встановлено, що згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи 9-го міжрайонного відділу ДАЇ при УМВС України в Дніпропетровській області від 11.08.2005 року - 04.08.2005 року, приблизно о 18 годині 45 хвилин, на проїжджій частині 222 кілометру автодороги Кіровоград-Запоріжжя Апостолівського району Дніпропетровської області в с Ленінське відбулося зіткнення автомобіля ВАЗ-21061, д/н 24205 під керуванням водія - ОСОБА_3 з автомобілем - «Мерседес Бенц 412Д», д/н НОМЕР_1. який рухався з причепленим саморобним причепом, д/н НОМЕР_3. під керуванням водія - ОСОБА_1, а потім - з припаркованим на узбіччі дороги автомобілем «ВАЗ-21103», д/н НОМЕР_2. З водієм ОСОБА_2 В результаті ДТП автомобілю «ВАЗ-21103» було завдано технічних та механічних пошкоджень, а пішоходу - ОСОБА_6. яка знаходилася біля зазначеного автомобіля (ОСОБА_2), були заподіяні тілесні ушкодження, у вигляді: струсу головного мозку, синців та забиття поясничного відділу позвонку. Причиною ДТП були необережні та неуважні дії водія автомобіля ВАЗ-21061 ОСОБА_3 який, керуючи технічно справним автомобілем, рухаючись по проїжджій частині 222 км автодороги Кіровоград-Запоріжжя в с Ленінське. Апостолівського району з боку м. Нікополь в бік м. Апостолово, грубо порушуючи Правила дорожнього руху та проявляючи крайню необережність до дорожньої обстановки при зміні направлення руху, а саме виконуючи маневр повороту наліво з подальшим з’їздом з проїжджої частини, не впевнився в тому, що здійснюваний ним маневр буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам руху, при виконанні повороту наліво виїхав на смугу зустрічного руху, не поступившись при цьому дорогою автомобілю «Мерседес Бенц 412Д» д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1. що рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі, в результаті чого допустив зіткнення з вищевказаним транспортним засобом. Після зазначеного зіткнення автомобіль "Мерседес Бенц 412Д" д/н НОМЕР_1. під керуванням водія ОСОБА_1 виїхав на праве узбіччя дороги, де сталося зіткнення з припаркованим з автомобілем ВАЗ-21103 д/н НОМЕР_2. під керуванням ОСОБА_2, при цьому, в умовах даної пригоди водій автомобіля "Мерседес Бенц 412Д" д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 не мав технічної можливості попередити зіткнення, застосовуючи заходи екстреного гальмування з зупинкою автомобіля до місця розташування на правому узбіччі автомобіля ВАЗ-21103, оскільки після зіткнення з автомобілем ВАЗ-21061 він знаходився в аварійній ситуації.

Встановлено, що ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 10.1., 16.13 Правил дорожнього руху України, : п.10.1. «Перед початком руху, перебудуванням і іншою зміною напряму руху водій повинен переконатися в тому, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам руху»; п.16.13 «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов’язаний звільнити дорогу транспортним засобам, що рухаються по нерівнозначній дорозі в зустрічному напрямку чи прямо праворуч...», невиконання, яких перебуває в причинному зв’язку з наслідками ДТП (є висновок авто технічної експертизи).

Проте, в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 відмовлено, у зв’язку із тим, що кваліфікуючою ознакою складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України є заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а заподіянні ОСОБА_6 тілесні ушкодження є легкими (а.с. 1, відмовний матеріал № 906 від 04.08.2005 р.)

16.08.2005 року постановою в.о. прокурора Апостолівського району постанову про відмову у порушенні кримінальної справи 9-го міжрайонного відділу ДАЇ при УМВС України в Дніпропетровській області від 11.08.2005 року - скасовано. Справу надіслано на додаткову перевірку, (ах. 31. відмовний матеріал № 906 від 04.08.2005 р.)

04.01.2005 року постановою в.о. начальника відділу ДАЇ Апостолівського РО УМВС України в Дніпропетровській області додатково встановлено, що згідно протоколу про медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння від 05.08.2005 року в крові водія ОСОБА_1 мається вміст алкоголю - 0.7 проміле. Згідно додаткового автотехнічного дослідження вміст алкоголю в крові водіїв, які брали участь в ДТП, на механізм події не впливає (а.с. 49. відмовний матеріал № 906 від 04.08.2005 р.)

Згідно протоколу огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу - автомобіля ОСОБА_2 ВАЗ-21103 встановлені ушкодження: деформація заднього даху, деформація правого крила, деформація правого порогу кузова, деформація задньої панелі кузова справа, деформація заднього бамперу, деформація заднього багажного відділення, було розбито задній правий ліхтар, заднє вітрове скло, зірвано задню панель салону, спинку заднього сидіння (а.с. 14, 15, відмовний матеріал № 906 від 04.08.2005 р.)

Згідно висновків акту № 1150 від 12 серпня 2005 року складеного консультативно-автоекспертним бюро ТОВ Виробничо-експертного підприємства "Стандарт-Сервіс" м. Запоріжжя величина збитку, заподіяного автомобілю позивача ОСОБА_2. ВАЗ-21103 д/н НОМЕР_2. внаслідок ДТП, складає 25102 грн. 46 коп.

За проведення автотоварознавчого- дослідження, згідно квитанції експертного бюро, позивачем сплачено 300 грн. за доставку пошкодженого автомобіля з місця ДТП - 400 грн., за телеграфне повідомлення про проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля, згідно квитанції ВАТ «Укртелеком» позивачем було сплачено 06 грн. 19 коп.

Суд обгрунтовано вважав доведеним, що пошкодженням автомобілю позивача ВАЗ-21103 д/н НОМЕР_2, внаслідок ДТП завдано шкоду на загальну суму 26051 грв. 65 коп.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - власником автомобіля ВАЗ-21103 д/н НОМЕР_2 є ОСОБА_2

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - власником автомобіля ВАЗ 21061 д/н НОМЕР_4 є ОСОБА_7. ОСОБА_3 має право керування зазначеним транспортним засобом

Згідно з вимогами ст. 1187 ЦК України «Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.... що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ч.2 ст. 1188 ЦК України «Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов’язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини».

Відповідно до ст. 1190 ЦК України «Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини»

Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла думки, що підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

На переконання колегії, суд - задовольняючи позов стосовно обох відповідачів та стягуючи шкоду солідарно - обгрунтовано застосував положення ст.. 1188 ЦК України (а не ст.. 1190 того ж кодексу), оскільки автомобіль ОСОБА_2 на момент ДТП не рухався, а перебував у статичному стані: був зупинений на узбіччі, тобто не може вважатися учасником дорожнього руху у звичному розумінні. Більш того, шкоду отримав не тільки власник припаркованого автомобіля ОСОБА_2.

Із зазначених міркувань колегія вважає законним застосування вищеназваного положення закону про відповідальність учасників дорожнього руху саме в такому форматі. ОСОБА_1 - вину якого в ДТП не встановлено і який не позбавлений права на регресний позов до винуватця ДТП - повинен нести солідарну відповідальність перед потерпілими особами, оскільки є доведеним факт спричинення шкоди внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки.

Колегія не може погодитися з аргументами ОСОБА_1 і стосовно того, що позивач на даний момент не має права на відшкодування, оскільки вже продав ушкоджений автомобіль. В момент ДТП ОСОБА_2 був володільцем автомобіля, отримав шкоду і має право на законну компенсацію, величину якої суд визначив відповідно до встановленої ситуації та вимог закону.

Не вбачає колегія й інших порушень закону, про які йде мова в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -відхилити.

Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному прядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.