Справа № 22ц-1911

 Головуючий в 1 інстанції Дьяченко O.I.

 Категорія 38

Доповідач Висоцька B.C.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області

В складі

Головуючого судді ВИСОЦЬКОЇ B.C.,

Суддів ОСИПЧУК О.В., БІЛЯЄВОЇ О.М.

При секретарі ДЖЕВАЗІ -ТРЕТЬЯКОВІЙ СЮ. За участю

Позивача ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу судді Старобешівського районного суду Донецької області від 11 червня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення юридичної відповідальності на підставі ст. 68 Конституції України

ВСТАНОВИВ

9 червня 2008 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до судді Куйбишевського районного суду м. Донецька Батманової В.В. про встановлення юридичної відповідальності на підставі ст. 68 Конституції України. Зазначив, що винесені суддею рішення носять характер недостовірної інформації щодо нього. Просив спростувати недостовірну інформацію про нього, яка міститься в рішеннях відповідача, забезпечити право на відшкодування моральної шкоди, забезпечити гарантії права на повагу його гідності шляхом зобов’язання відповідача внести зміни в офіційний документ.

Ухвалою судді Старобешівського районного суду Донецької області від 11 червня 2008 року позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачу. Роз’яснено позивачу, що він повинен звернутися з позовною заявою до Куйбишевського районного суду м. Донецька.

Позивач ОСОБА_2 не погодився з ухвалою суду та приніс апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого суду, вважає, що судом порушені норми процесуального законодавства.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав скаргу.

ОСОБА_4 до судовому засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. її неявка не перешкоджає розгляду справи судом.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 п.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що позов заявлено в порядку ст. 3 Цивільно-процесуального Кодексу України, в якому позивач просить спростувати недостовірну інформацію щодо нього, яка міститься в рішеннях по справа х, розглянутих суддею Куйбишевського районного суду м. Донецька

ОСОБА_4 Позивач вважав, що позов пов’язаний з відшкодуванням шкоди, завданої рішеннями суду, а тому може бути пред’явлений відповідно до ст. 110 п.4 ЦПК України за місцем проживання позивача, тобто в Старобешівський районний суд.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачеві, суддя виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичних осіб пред’являються за місцем їх проживання. Позовна заява позивача повинна розглядатися за місцем знаходження відповідача, тобто Куйбишевським районним судом м. Донецька.

Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки він є передчасним.

Оскільки позивач просить спростувати недостовірну інформацію, яка міститься в рішеннях по справа х, розглянутих суддею Куйбишевського районного суду Батманової В.В., суд повинен був з’ясувати його вимоги, а саме: які відомості позивач просить визнати недостовірними та в яких саме рішеннях та визначитися, чи не встановлено іншого порядку їх оскарження.

Так, згідно ст. 129 Конституції України одним із засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Згідно із зазначеними положеннями Конституції рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя (пов’язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо) можуть оскаржуватись у чинному в даний час апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом оскарження їх в інший суд першої інстанції, що одночасно порушувало б і принцип незалежності суддів і заборону втручатися в її вирішення належним судом.

Суд є органом, який вирішує такі скарги, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржується в порядку, визначеному ст. 129 Конституції і законодавством про судочинство.

Питання оскарження судових рішень урегульовані також постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади».

Відповідно до п.10 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Виключне право перевірки законності та обгрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного.

У цьому разі за зазначену шкоду перед особою відповідає держава, а не безпосередньо суд або суддя. Чинним законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди, що виникла внаслідок здійснення правосуддя в цивільних справа х.

Суддя не розглянув можливості застосування ст. 121 ЦПК України про залишення позовної заяви без руху та надання позивачеві строку для усунення недоліків і не з’ясував чи оскаржує позивач рішення, дії чи бездіяльність відповідача і які саме; які саме відомості та в якому судовому документі просить спростувати позивач, чи не встановлено іншого порядку їх оскарження.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для прийнятті рішення у відповідності до вимог закону.

Керуючись ст. 307, 312 ч. 1 и.3 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу судді Старобешівського районного суду Донецької області від 11 червня 2008 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення юридичної відповідальності на підставі ст. 68 Конституції України направити до суду першої інстанції для прийняття рішення у відповідності до вимог закону.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.