Справа №22-ц-393/ 2010 р.                 Головуючий у 1-й інстанції – Куцан К.В.

Категорія - 57                                 Суддя–доповідач –Рибалка В.Г.

                                                           У  Х  В  А  Л  А

                                                     і м е н е м     У к р а ї н и

23 березня 2010 року  колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого  -  Рибалки В.Г.

суддів             -   Криворотенка В.І., Хвостика С.Г.

з участю секретаря судового засідання  - Чуприни В.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2  та ОСОБА_3  

на рішення   Буринського районного суду Сумської області від 01 грудня 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування збитків.

                                               в с т а н о в и л а :

Рішенням Буринського районного суду Сумської області  від 01 грудня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено – стягнуто із ОСОБА_2 та ОСОБА_3  на користь позивача в солідарному порядку 7000 грн. заподіяних збитків та по 161 грн. з кожного в рахунок повернення понесених судових витрат.      

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права  просять рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову  ОСОБА_4

           Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до усної домовленості між мешканцями с .Вознесенка Буринського району Сумської області, власники великої рогатої худоби по черзі проводять її випас на виділеній сільською радою території пасовища.

            На виконання даних домовленостей, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 17 липня 2009 року                     згідно сільської черги здійснювали випас череди корів, в тому числі і корови  ОСОБА_4 за кличкою «Травка»  чорно-рябої німецької породи віком сім років, вагою 550 кг. Після обідньої перерви, в той же день, близько 16-ї години, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знову прийняли в череду корову ОСОБА_4 і здійснювали її випас на пасовищі неподалік с. Вознесенка в районі болота.

             В ході випасу, який належним чином не контролювався , корова зайшла до болота, де і залишилася, а згодом  загинула від теплового удару.

              Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно відхилити, а рішення суду – залишити без зміни з таких підстав.

               Висновки суду про те, що відповідачі неналежним чином виконали прийняті на себе зобов’язання по випасу та збереженню  громадської худоби є переконливими та обґрунтованими.

              Зокрема, відповідачі мали реальну можливість запобігти загибелі корови за умови постійного контролю за їх кількістю та фізичним станом, випасу на місцевості де тепловий удар виникнути не міг, у випадку погіршення її стану надати допомогу.

                  Доводи апеляційної скарги про те, що суд неправильно визначив характер спірних правовідносин є безпідставними.

                   Відповідно до ст. 610 ЦК України , порушенням забов’язання  є його невиконання або виконання з порушенням  умов, визначених змістом забов’язання (неналежне виконання).    

                 Згідно зі ст. 611ЦК України, правовим наслідком порушення забов’язання  є відшкодування збитків.

                   Суд першої інстанції вірно з’ясував спірні правовідносини, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності з ч.1 ст.212 ЦПК України, дослідив усі наявні у справі докази та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному , об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

                    В апеляційній скарзі не наведено обставин та доказів, які б ставили під сумнів законність рішення місцевого суду.

                    За таких обставин,колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

                     Керуючись ст. ст. 303, п.1 ч.1 307, 308, 313, 315 ЦПК України, , колегія суддів

                                                             у х в а л и л а :

            Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

             Рішення  Буринського районного суду Сумської області  від 01 грудня 2009 року в даній справі  залишити без зміни.

             Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення  і з цього часу може бути оскаржена протягом двох місяців  до Верховного Суду України.

 Головуючий:

 Судді: