Судове рішення #9607511

  Апеляційний суд Запорізької області

 

Справа № 22-2383/2010 р.                                       Головуючий у 1 інстанції : Ніколова І.С.

                                                                                                  Суддя-доповідач : Онищенко Е.А.

                                               РІШЕННЯ

                                                   ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  

       

     

           08 червня 2010 року                                                                                        м. Запоріжжя

           Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

          Головуючого:   Онищенка Е.А.

          Суддів:              Подліянової Г.С.

                                     Маловічко С.В.

          При секретарі:  Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 грудня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради   про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА :

  У липні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до УПСЗН Мелітопольської міської ради   про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

  В позові зазначала, що вона є особою, застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина ОСОБА_4, та має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Згідно Закону України „Про державний бюджет на 2007р." встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на 1 особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб. П. 14 ст. 61 цього ж Закону була зупинена на 2007р. дія ч. 1 ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", внаслідок чого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася їй не в повному обсязі.

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007р. визнано неконституційними положення п.14 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007р." щодо встановлення розміру допомоги.

Однак у задоволенні її письмового звернення, щодо виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку відповідачем відмовлено.

Посилаючись на вищевикладене просила визнати неправомірними зазначені дії відповідача; зобов'язати відповідача здійснити нарахування та стягнути на її користь недоотриману щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 16.10.2007 по 31.10.2009р.р.; зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, з ІНФОРМАЦІЯ_2, у відповідності до ч.1 ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано неправомірними дії УПСЗН Мелітопольської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 в період з 17 липня 2008 року по 31 жовтня 2009 року щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому, ніж передбачений ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Зобов'язано УПСЗН Мелітопольської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_3 щомісячну державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 17 липня 2008 року по 31 жовтня 2009 року в розмірі, передбаченому ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». В задоволенні іншої частини позову відмовити.

   В апеляційній скарзі УПСЗН  Мелітопольської міської ради посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, ухвалити нове рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказала, що вона є матір'ю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення ними трирічного віку.

Відповідач, на думку позивача, всупереч вимог ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" недоплатив позивачеві допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку протягом з 16.10.2007 року по 31.10.2009 року.

Відповідач посилається на те, що вказана допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу, як застрахованій в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, виплачена в повному обсязі у розмірах встановлених Законами України «Про державний бюджет України на 2007р.» та «Про державний бюджет України на 2008 р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України», а також відповідно до постанови №13 від 11 січня 2007 року Кабінету Міністрів України «Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми», якою затверджено Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, а з лютого 2008 року – відповідно Постанови №57 від 22 лютого 2008 року Кабінету Міністрів України «Питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми».  

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"( Закон № 2811).

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 13 Закону (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 р.) право на допомогу

по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не

застрахована   в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа

(один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично

здійснює догляд за дитиною.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" (закон № 2240).

Статтею 1 Закону № 2240 визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням  дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, ще формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 2 Закону № 2240 страховий випадок - подія, з настанням якої виникає праве застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.

Відповідно до ст.ст. 4, 5, 29, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частиш другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника), а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. № 32 "Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" УПСЗН з 2 кварталу 2007 р. зобов'язані виплачувати спірну допомогу застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям

Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановленого допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку надасться у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до ст. 43   Закону України "Про загальнообов'язкове державне, соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам», зумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-У зупинена на 2007 рік дія статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-ХП, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та дія ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" за якою розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не повинен бути меншим за розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідач повинен був керуватись зазначеними сумами.

Проте, суд першої інстанції застосував наслідки пропуску строку звернення до суду, передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Як вказувалось раніше, з позовом до суду ОСОБА_3 звернулася 17.07.2009 року в той час як Рішення Конституційного суду України № 6-рп було прийнято 09 липня 2007 року; та оприлюднене у передбаченому законодавством порядку (надруковано в Офіційному віснику України 27.07.2007 року № 52).

Позивач про порушення свого права, якщо вона вважала його порушеним, повина була дізнатися при виплаті їй відповідачем допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо цьому наполягає одна із сторін.

Посилання позивача та те, що на спірні правовідносини не розповсюджується правила ст.99 КАС України щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права ґрунтується на законі.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення допомоги по догляду за дитиною за 2008 рік, не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до Розділу 2   "Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" (№ 107), пункт 23, у Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у статті 13 слова "не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування" виключені та частина перша статті 15 викладена в такій редакції:

"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надасть розмірі, що   дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатної осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень";

Пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" викладений у такій редакції:

"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надасть розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року відсотками, з 1 січня 2010 року -100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".

Згідно п. 24 закону № 107 у Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витраті зумовленими народженням та похованням" статті 40-44 виключені.

Таким чином з 01.01.2008 р . існує норма закону, відповідно до якої спірні правовідносини регулюються тільки Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", функції по виплаті допомоги до догляду за дитиною покладені на УПСЗ допомога виплачується саме за рахунок державного бюджету.

Питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною до досягне нею трирічного віку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001   року Х° 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сії з дітьми" зі змінами внесеними, постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №57.

Відповідно до цієї постанови з 01.01.2008 р, і застрахованим, і незастрахованим особам допомогу сплачує УПСЗН.

За Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня

2002 року № 256, виплата допомоги по догляду за дитиною до   досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 090303 "Допомога на догляд за дитиною віком до 3 років".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення, зокрема пунктів 24-34 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік".   При цьому пункт 23 неконституційним визнаний не був.

Тобто, ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" є чинною, але також є чинними вказані норми Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Згідно статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є застрахована особа, страхувальник та страховик.

При цьому, страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд). За частиною з статті 9 вказаного закону Фонд є некомерційною самоврядною організацією.

Частиною 1 статті 19 Закону № 2240-Ш передбачено, що основним джерелом формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до Постанови КМУ № 32 від 16 січня 2007 р. у 1 кварталі 2007 р. виплачував спірну допомогу за рахунок субвенцій, що перераховувалися УПСЗН на рахунки Фонду, а починаючи з 2 кв. 2007 року, не здійснює виплату допомоги. З цього часу страхувальники (суб'єкти господарювання) не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати в звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

З прийняттям змін у законодавстві, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами, Фонд з квітня 2007 року вже не виконує функції щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до 3 трьох років застрахованим особам. Спірна допомога виплачується за рахунок держави і саме держава узяла функцію такі виплати здійснювати.

Правові норми Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" у часі прийнятті пізніше за ст. 43 Закону № 2240, вони повністю узгоджуються з іншими нормативними актами, які визначають порядок сплати допомоги і джерела фінансування цих виплат, а тому, аналізуючи викладені обставини, враховуючи, що законодавством функція виплати допомоги по догляду за дитиною визначена як державна, судова колегія вважає необхідним в даному випадку застосовувати і щодо застрахованих осіб і щодо незастрахованих осіб положення про розмір спірної допомоги, які визначені лише ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Зазначені вимоги закону суд першої інстанції залишив без уваги, дійшовши помилкового висновку про те, що до спірних правовідносин правила ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" не застосовуються.

Як встановлено зібраними у справі доказами щомісячні виплати по догляду за дітьми виплачувались позивачеві у відповідності з вимогами ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (а.с.7-10).

      Порушень цієї норми з боку відповідача у 2008 року судом не встановлено, а тому частині визнання дій УПСЗН щодо виплати щомісячно допомоги по догляду за дитиною розмірі меншому за прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років протягом 2008 року і   стягнення недоотриманих сум, вимоги позивача є не обґрунтованими, а тому достатніх підстав для задоволення позову щодо виплат за 2008- 2009 роки суд першої інстанції не мав.

З огляду наведеного с удова колегія приходить до висновку, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення районного  суду скасовує та ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.307,309, 313,317 ЦПК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

     

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради задовольнити.

Постанову   Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 грудня 2009 року по цій справі скасувати, та ухвалити нове рішення наступного змісту.

   В задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради   про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація