Справа № 22ц - 4197 Головуючий у 1 інстанції Гладун В.Р.
Категорія 6 Доповідач Висоцька B.C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 червня 2009 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області
в складі: головуючого Висоцької B.C.
суддів Осипчук О.В., Біляєвої О.М. ,
при секретарі Степаненко В.Б.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Слов'янської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 7 квітня 2009 року
встановив
Заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 7 квітня 2009 року в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Слов'янської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 посилається на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи та ставить питання про скасування зазначеного судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог.
Позивач зазначив, що суд не врахував, що він на власній ділянці побудував майстерню, яка не порушує прав інших осіб, тому суду повинен був виходити з вимог ч.5 ст. 376 ЦК України і визнати за ним право на майстерню. Виконавчий комітет Слов'янської міської ради відмовився визнати за ним право власності, про що він надав докази суду. Проте суд зазначив, що він до відповідача не звертався.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав скаргу.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглядати справу у відсутності їх представника. їх неявка не перешкоджає розгляду справи судом.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Відповідно до ст. 311 ч. 1 п.4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 20 лютого 2008 року та на підставі державного акту на праві власності на земельну ділянку від 17 червня 2008 року. На зазначеній земельній ділянці позивач побудував майстерню, будівництво якої здійснював самовільно, без належного затвердженого проекту та дозволу на будівництво. Позивачем не було дотримано порядку будівництва господарських споруд, а також прийом цих об'єктів до експлуатації.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову про визнання права власності, суд першої інстанції виходив з того, що право на самочинно збудовану майстерню ніким не оспорюється, не визнається та його право ніхто не порушує.
Суд зазначив, що з приводу прийому до експлуатації будівлі та надання правовстановлюючих документів позивач не звертався і ніхто йому в цьому не відмовляв. У встановленому законом порядку житловий будинок та майстерня до експлуатації не приймалися. Право позивача ніхто не оспорює та не перешкоджає у цьому. Порядок здачі в експлуатації об'єктів нерухомого майна передбачений інший позасудовий порядок, яким позивач не скористався.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0, 0972 га за адресою АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20 лютого 2008 року (а.с. 8) та на підставі державного акту на праві власності на земельну ділянку від 17 червня 2008 року (а.с. 7). Цільове призначення земельної ділянки -будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
На зазначеній земельній ділянці позивач побудував майстерню, будівництво якої здійснював самовільно, без належного затвердженого проекту та дозволу на будівництво.
22 січня 2009 року виконавчий комітет Слов'янської міської ради відмовив
позивачу у визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,
рекомендовано звернутися до суду (а.с. 15).
Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_13азначав, що він позбавлений можливості встановити право власності на самочинно збудовану будівлю в позасудовому порядку.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що висновки суду про відсутність спору та можливість визнання права власності в іншому порядку є передчасним.
Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України за вимогою власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самовільно побудовані на ньому, якщо воно не порушує прав інших осіб.
З обставин справи вбачається, що позов було заявлено до виконкому Слов'янської міської ради, тоді як судами при розгляді справ даної категорії до участі у якості відповідача залучається територіальна громада в особі сільських, селищних, міських рад, а у випадках, коли є рішення ради про передачу цих функцій виконавчому органу (виконавчому комітету, відділу, управлінню, іншому органу), - в особі цього виконавчого органу.
При цьому слід мати на увазі, що в останньому випадку слід долучати до справи відповідний документ, який підтвердить делегування повноважень. Відповідні документи про надання повноважень в матеріалах справи відсутні.
Законом України «Про планування і забудову територій» визначено основні вимоги і правила щодо порядку одержання дозволу на будівництво, дозволу на виконання будівельних робіт, порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Згідно цього Закону дозвіл на будівництво об'єкта видається виконавчими органами відповідних місцевих рад, а дозвіл на виконання будівельних робіт інспекціями державного архітектурного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» державний архітектурно - будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади Державна архітектурно - будівельна інспекція та її територіальні органи.
В порушення вимог ст. 214-215 ЦПК України суд першої інстанції не витребував від інспекції висновків, не встановив наявність грубих порушень будівельних норм і правил, прав третіх осіб, суспільних інтересів тощо, та передчасно прийняв рішення по відмову в задоволенні позову.
Проте позивач в судовому засіданні посилався на те, що побудовані будівлі знаходяться в задовільному стані та можлива їх експлуатація.
З цією метою суду при розгляді справи слід було на підставі ч.3 ст. 45 ЦПК України залучити до участі у справі Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю для подання висновків на виконання своїх повноважень.
Суд повинен вимагати від інспекції подання висновків стосовно дотримання будівельних норм і правил, а також прав третіх осіб. Суд також вправі вимагати від Інспекції висновку щодо того, чи є порушення будівельних норм і правил істотними, чи можливе усунення неявних недоліків забудовником.
Суд має враховувати висновки Інспекції при ухваленні рішення. При цьому судам слід мати на увазі, що визнання позову відповідачем без урахування висновку Інспекції не може бути достатньою підставою для задоволення позову.
Таким чином, для підтвердження або спростування доводів позивача, у відповідності до вимог Законів України «Про планування і забудову територій», «Про архітектурну діяльність» для вирішення питання про можливість визнання права власності, відповідно до вимог ч, 5 ст. 376 ЦК України, суду необхідно було притягнути до участі у справі Державну архітектурно-будівельну інспекцію (Держархбудінспекція) та її територіальні органи.
Суд першої інстанції не врахував наведені обставини, не притягнув до участі у справі Державну архітектурно-будівельну інспекцію (Держархбудінспекція) та її територіальні органи, Слов'янську міську раду та передчасно прийняв рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
За таких обставин відповідно до вимог п.4 ст. 311 ЦПК України апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, як постановлене з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307ч.1 п.5, 311 ч.1.п.4, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 7 квітня 2009 року скасувати, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.