АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 – 1872
категорія: 57
доповідач - Нагорняк В.А.
рішення ухвалено під головуванням судді Бойка В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2009 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Нагорняка В.А.
суддів: Матківської М. В., Сопруна В.В.
при секретарі: Липач Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Вінницької міської ради, скасування державного акта, -
встановила:
Позивачі звернулися в суд з даним позовом. В позові зазначили, що ОСОБА_1 є співвласником 3/50 будинковолодіння АДРЕСА_1, 47/50будинковолодіння перебуває у власності ОСОБА_2
Рішенням виконкому Вінницької міської ради № 362 від 24.11.1998 року за зазначеним будинковолодінням була закріплена земельна ділянка площею 2 263 кв. м., з них - 600 кв. м. в постійне користування, а 1663 кв. м. в тимчасове користування.
У подальшому рішенням виконкому Вінницької міської ради співвласникам будинковолодіння було виділено в постійне користування 1000 кв. м. і 40 кв. м. в тимчасове короткострокове користування строком на 3 роки.
Втім, на думку позивачів, в порушення наявного їхнього права на користування земельною ділянкою, Вінницька міська рада своїм рішенням № 1201 від 19.06.2007 року передала земельну ділянку, яка перебуває в постійному користуванні позивачів у власність ОСОБА_4 шляхом приватизації. Зазначене рішення позивачі вважають незаконним, а тому звернулись в суду з даним позовом.
16.03.2009 року позивачі надали заяву про збільшення розміру позовних вимог в якій зазначили, що вони є власниками будинковолодіння АДРЕСА_1 на підставі рішення суду від 14.06.1988 року та акту прийому прибудови від 05.06.1989 року. Житловий будинок знаходиться на земельній ділянці закріпленій за домоволодінням № 249, площею 2263 кв. м. із них 600 кв. м. в постійне та 1663 кв. м. в тимчасове користування, згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 24.11.1998 року № 362.
Згідно рішення Ленінського районного суду від 07.04.1989р. встановлено порядок користування земельною ділянкою (площею 2263 кв. м. ), згідно якого ОСОБА_2 виділено в користування 662 кв. м, ОСОБА_1 83 кв. м., ОСОБА_6 1330 кв. м. Двір залишено в спільному користуванні.
Рішенням ВК Вінницької міської ради від 03.12.1998 року № 1556 було додатково перезакріплено земельну ділянку по АДРЕСА_1. Надано в постійне користування земельну ділянку площею 1000 кв. м., в тимчасове короткострокове користування 40 кв. м. Отже, площа земельної ділянки наданої в постійне користування склала 1600 кв. м., площа земельної ділянки, що залишилась в тимчасовому користуванні 421 кв. м., що підтверджується даними ВООБТІ від 06.02.2008 року.
Однак, як стало відомо 19.06.2007 року рішенням Вінницької міської ради № 1201 було затверджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_4 та передано їй у власність земельну ділянку площею 1000 кв. м. В земельну ділянку площею 1000 кв. м. фактично входить частина земельної ділянки, що була закріплена в постійне та тимчасове користування за будинковолодлінням АДРЕСА_1.
Так, позивачі вважають, що рішення Вінницької міської ради від 19.06.2007р. № 1201 суперечить вимогам чинного законодавства і тому просять суд визнати його недійсним та скасувати.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 березня 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги в яких просять рішення скасувати. Вважають, що судом неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми процесуального та матеріального права, що привело до прийняття незаконного та необгрунтованого рішення.
Розглянувши матеріали справи, пояснення сторін, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що рішення Вінницької міської ради № 1201 від 19 червня 2007 року про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки винесено в межах компетенції та наданих повноважень даного органу та у відповідності до норм Земельного кодексу, який діяв на момент прийняття такого рішення та не порушує законні права і інтереси позивачів, так само як і третіх осіб, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачі і третя особа в свій час реалізували своє право на приватизацію земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації.
Таким чином, вимоги позивачів є не доведеними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Рішення суду є законним і обгрунтованим, постановленим з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення не вбачається.
Доводи апеляційних скарг безпідставні, необгрунтовані і висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня його проголошення до Верховного Суду України.