КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Шершуна В.В.
суддів Костенка А.М., Варвус Ю.Д.
при секретарі Товкан І.І.
з участю сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-592 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 20 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькпромгаз” та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
19.02.2008 року позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулись в суд. На підтвердження своїх вимог вони вказують, що 22 жовтня 2007 року о 6 год. 30 хв. в м. Старокостянтинів рухались на автомобілі „Міцубісі Паджеро Спорт” державний номер НОМЕР_1. На ділянці дороги – перехресті з окружної дороги на провулок Чкалова, на дорозі, без будь-яких попереджувальних знаків, були розставлені будівельні матеріали, належні ТОВ „Хмельницькпромгаз”, ПП. ОСОБА_5 в зв’язку з чим, автомобіль потрапив в дорожньо-транспортну пригоду і був пошкоджений.
Позивачі вказували, що внаслідок цього їм завдано моральної і матеріальної шкоди, а також вони втратили дохід в сумі 5500 грн. В зв’язку з цим, позивачі просили стягнути з відповідачів матеріальні збитки – 22 608 грн. 07 коп., вартість експертної оцінки 250 грн., поштові витрати 25,9 грн., вартість послуг СТО – 120 грн., транспортні витрати 260 грн., а всього 23 264 грн. 57 коп., 12 000 грн. моральних збитків, 5500 грн. втраченої вигоди на користь ОСОБА_3 і на користь ОСОБА_4 12000 грн. моральних збитків і судовий збір 120 грн.
Справа розглядалась судами різних інстанції.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 20 січня 2010 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_6 Шотаєвича на користь ОСОБА_3 22 608 грн. 67 коп. матеріальної шкоди і 4000 грн. моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 2500 грн. моральної шкоди.
Постановляючи рішення суд виходив з того, що ОСОБА_6 являвся відповідальним за проведення робіт по вул. Окружній в м. Старокостянитові не забезпечив безпеку руху і його вина доведена постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Дворнік О.С. Справа № 22ц-592
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 30, 34
по ч.1 ст.140 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_6 за дорученням, оскаржив його в апеляційному порядку. Він просить рішення суду скасувати і як випливає зі змісту апеляції постановити нове рішення, яким в позові відмовити. При цьому, апелянт посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує, що притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП (в редакції від 07.02.1997 року) незаконне, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст..256 КУпАП, його копія не вручена правопорушнику, пояснення ОСОБА_4 датовані в матеріалах не 22.10.2007 року, а 02.10.2007 року. На думку апелянта, начальник 5 МРЕВ не мав права притягувати ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності, оскільки до його компетенції входить лише притягнення до відповідальності за ч.4 ст.140, а не ч.1 ст.140 (згідно ст..255 КУпАП). Апелянт також вказує, що оспорювана ним постанова від 28.11.2007 року не виконана, а розгляд справи проводився з порушенням прав ОСОБА_6 – без повідомлення його про день, час і місце розгляду та без забезпечення його можливістю мати захист. Сам протокол, на думку апелянта, сфальсифікований, оскільки підписи в ньому явно зроблені однією рукою. Апелянт також вказує, що з наданих позивачем фотографій видно, що дорожні роботи були саме огороджені бордюром попереду яких стояв попереджувальний знак, а тому позивачі самі допустили безпечність. На його думку, суд безпідставно відмовив в допиті свідків, учасників події, співробітників міліції і відповідно в зупиненні справи до розгляду в Теофіпольському суді адміністративної скарги на названу постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6. Як вказує скаржник, судом також не враховано, що на виконання рішення апеляційного суду від 20.10.2009 року державною виконавчою службою вже стягнуто з ОСОБА_6 11 304,34 грн. і 463 грн. 50 коп. судових витрат.
Крім того, на думку апелянта, дорожньо-транспортна подія сталась з вини водія автомобіля ОСОБА_3, а тому шкода стягнута з ОСОБА_6 безпідставно.
Розглядаючи справу, в межах поданої апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Згідно ст..308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального в процесуального права.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.
Суд першої інстанції правильно встановив, що причиною пошкодження автомобіля ОСОБА_3 і ОСОБА_4 стало порушення ОСОБА_8 норм щодо обладнання на дорогах місця проведення робіт, в результаті чого автомобіль „Міцубісі Паджеро Спорт” д/н НОМЕР_1, який належить на праві особистої власності ОСОБА_9 та під управлінням ОСОБА_4 здійснив наїзд на шматки бордюрів, які знаходились на проїзній частині і отримав механічні ушкодження.
Ці факти підтверджено показами самих ОСОБА_9 і ОСОБА_4 не вірити яким у суду не було підстав, оскільки підтверджені іншими об’єктивними доказами по справі, в тому числі і довідкою Державтоінспекції, згідно якої автомобіль НОМЕР_2 сірого кольору, 2007 року випуску, 22.10.2007 року потрапив в ДТП в с. Старокостянтинові на перехресті окружної з пр-ком Калова близько 6 години 20 хвилин в районі будівництва газової заправки, яке веде ТОВ „Хмельницькпромгаз”. Причиною ДТП являється наїзд на будівельні матеріали, які були залишені даним підприємством на проїзній частині в нічний час без попереджувальних знаків. При ДТП автомобіль отримав наступні пошкодження:
• деформація переднього бампера автомобіля;
• деформація передньої підставки та захисту піддону двигуна.
Як видно з медичного висновку ОСОБА_4 на момент скоєння наїзду був тверезий.
Факт здійснення на місці наїзду будівельних (дорожніх) робіт саме силами відповідача – ОСОБА_6 підтверджується і договором підряду (№ 27/07-а від 27 липня 2007 року між ТзОВ „Хмельницькгаз” і ПП. ОСОБА_5), а також договором підряду №19.09.-а від 19.09.2007 року між ПП. ОСОБА_5 і фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 Шатаєвичем, який зобов’язався влаштувати асфальтне покриття примикання основної площадки автомобільної газоопалювальної компресної станції до проїзної частини дороги по вул. Чкалова в м. Старокостянтинів.
При цьому, згідно п. 5.1.4 даного договору ОСОБА_6 зобов’язувався забезпечити на місці роботи охорону, вжиття необхідних заходів безпеки, безпеку дорожнього руху, тощо.
Доведена вина ОСОБА_6 і постановою начальника 5 МРЕВ ДАІ УМВС України в Хмельницькій області про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП, яка вступила в законну силу.
Розмір матеріальних збитків, завданих позивачем, як видно з висновків авто технічного дослідження, становить 22608 грн. 67 коп. Відповідач і його представник не надали суду будь-яких доказів, які здатні піддіти сумніву названі висновки, а тому суд першої інстанції обґрунтовано поклав його в основу рішення.
Твердження апелянта, що ОСОБА_6 не був присутній при оцінці збитків не може мати істотного значення для справи, оскільки про дату, час і місце проведення оцінки він був належним чином повідомлений.
Що стосується моральної шкоди, то суд першої інстанції правильно визначив її розмір виходячи з вимог ст.23 ЦК України – з врахуванням глибини душевних страждань потерпілих пов’язаних з порушенням звичного способу життя та життєвих зв’язків, ступеня вини відповідача. Цей розмір є розумним і справедливим, а тому колегія суддів не вбачає підстав для його зменшення.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про незаконність постанови від 28.11.2007 року про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КЗпП, оскільки вона вступила в законну силу і у встановлені законом строки ОСОБА_8 не оскаржувалася, хоча він безумовно знав про існування цієї постанови, яка фігурувала в справі з початку її розгляду, тобто з дня подачі позову.
Що стосується твердження апелянта про грубу необережність ОСОБА_4, то вона суперечить п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, згідно якої груба необережність потерпілого це знаходження в нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху і т.п., а не проста необачність. Тим більше, що правила дорожнього руху надають водієві право розраховувати, що інші учасники дорожнього руху будуть дотримуватись правил (п.1.4).
Що стосується твердження апелянта про необхідність дослідити питання, чи мали ОСОБА_3 страхування цивільної відповідальності, то воно не відноситься до даної справи, оскільки ОСОБА_3 є позивачами, а не відповідачами і наявність чи відсутність у них страхування цивільної відповідальності значення для справи немає.
Що стосується посилання апелянта на те, що з відповідача вже стягнуто частину боргу за попереднім рішенням, то це питання підлягає узгодженню в ході виконання даного рішення.
У відповідності до ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.
Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 Шотаєвича відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду В.В. Шершун