Справа № 22ц-5030 Головуючий у 1-й інстанції Лівочка Л.І.
Категорія-27 Доповідач: БабенкоП.М.
ухвала
іменем України
11 червня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого- судді Кондратьєвої О.М. ,
суддів: Бабенка П.М. , Могутової Н.Г.,
при секретарі - Шатун Л.В.., з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Голубєва А.В., розглянувши у відкритому судовому у засіданні у приміщенні апеляційного суду у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» ( далі -Банк) на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Банку про повернення банківського вкладу та відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Банку на його користь 8000 доларів США, що за курсом НБУ становить 61 600 грн., а також його витрати на юридичну допомогу в сумі 300 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.
Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 616 грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення 3% річних в сумі 65, 82 грн. та на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. відмовлено.
З вказаним рішенням в частині стягнення банківського вкладу не погодився представник відповідача , який в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві в позові, посилаючись jm те, що це рішення ухвалено судом з порушенням норм матеріального права..
Зазначив, що суд не врахував, що постановою Національного Банку України від
20.01.08 року № 19/ БТ , яка опублікована в газеті «Урядовий Кур'єр» 27 січня 2009 року, в
ТОВ «Український промисловий банк» призначена тимчасова адміністрація строком на один
рік та уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009
року по 21.07.09 року, а відповідно до ст. . 58 , 85 Закону України «Про банки та банківську
діяльність» банк не несе відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання
зобов'язань в разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів та що мораторій
на задоволення вимог кредиторів поширюються на зобов'язання, строки виконання яких
настали до призначення тимчасової адміністрації.
Також суд не врахував, що згідно розпорядження тимчасового адміністратора від
22.01.09 року встановлено виключний перелік операцій з коштами фізичних осіб, де не
зазначена операція з перерахування коштів з депозитів.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача Голубев А.В.. підтримав апеляційну скаргу, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, зазначивши, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як встановлено судом і убачається з матеріалів справи, між позивачем і відповідачем 19 грудня 2008 року укладено договір банківського вкладу ( вклад Капітал) строком до 20.01.2009року( дата повернення вкладу) з процентною ставкою 14%.
Позивач 20 січня 2009 року звернувся до Банку за виплатою вкладу в сумі 10 000 доларів США, проте відповідач в цей день сплатив йому лише 2 000 доларів США, відсотки за користування вкладом. Від виплати повної суми вкладу відповідач відмовився, чим порушив вимоги п.2.1.5 договору банківського вкладу про повернення повністю вкладу саме 20.01.2009 року.
На звернення позивача до Банку від 21 та 27 січня 2009 року про повернення залишку вкладу в сумі 8000 доларів США, йому відмовлено з посиланням на введення мораторію.
Вказані обставини підтверджені договором банківського вкладу, заявами про видачу готівки та отримання зазначених позивачем сум, а також його заявами від 21 та 27 січня 2009 року( а.с. 6-7, 8, 9, 10.11, 12)
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Відповідно до ст. .85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції, задовольняючі позов, обґрунтовано виходив з того, що позивач, користуючись своїм правом, передбаченим договором та законом, звернувся до відповідача з заявою 20 січня 2009 року, тобто ще до призначення тимчасового адміністратора та введення мораторію з 21.01.2009 року, тому відповідач повинен був виконати його вимогу і видати йому повну суму депозитного вкладу, але вклад не видав, чим відповідач порушив умови договору та вимоги закону.
Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Тому апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303 , 307, ч. 1 ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу представника відкритого Товариства о обмеженою
відповідальністю «Український промисловий банк»» Голубєва А.В. відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.