Судове рішення #9606480

  КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 року                                             м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області  

         в складі :  головуючого судді Шершуна В.В.

    суддів Костенка А.М., Харчука В.М.

                                                   при секретарі Товкан І.І.

 

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1197 за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 03 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про стягнення недоплаченої  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

   

  Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів  

 

в с т а н о в и л а :

 

22.05.2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд. Вона вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дочку ОСОБА_2 і на підставі ч.1 ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Не дивлячись на це, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Хмельницької міської ради виплачує їй допомогу в не передбаченому законом розмірі. В зв’язку з цим, ОСОБА_1 просила визнати не правомірною бездіяльність Управління, зобов’язати відповідача провести їй виплату 443 грн. 77 коп. допомоги за 2007 рік.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 11 вересня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.  Постановлено зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради нарахування та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 19 листопада по 31 грудня 2007 року включно з урахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись з постановою суду Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради оскаржило її в апеляційного порядку. Апелянт просить постанову скасувати і постановити нове рішення, яким в позові відмовити. При цьому, апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права. Управління вказує, що  прийняте рішення суперечить п.5 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням” і ст.4 Закону України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального

_______________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції – Палінчак О.М.                      Справа № 22ц-1197

Доповідач -  Шершун В.В.                                                                            Категорія № 57    

страхування”.

Колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив, що позивачка є матір’ю дитини ІНФОРМАЦІЯ_1, є застрахованою особою і згідно ст.43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (Закон №2240-ІІІ від 18.01.2001 року) має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Стаття 43 названого Закону у первісній редакції передбачає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку щодо застрахованих осіб призначається у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму встановленого законом.

Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” (Закон №3235-ІV) дію ст.43 Закону №2240-ІІІ від 18.01.2001 року було зупинено. Однак, дане положення було визнане неконституційним, згідно рішення Конституційного Суду України №6рп/2007 від 09.01.2007 року до 31.12.2007 року.

Законом України №107-VІ від 28.12.2007 року „Про державний бюджет України на 2008 рік” ст.43 із Закону №2240-ІІІ виключена. Однак, це положення було визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, а тому з 22.05.2008 року ст.43 названого Закону діє в первісній редакції.

Аналізуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що застрахована особа, яка здійснює догляд за дитиною до 3-х років, виходячи з принципу пріоритетності Закону над підзаконним актом (в даному випадку над Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 22.05.2008 року) має право на отримання державної допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

В зв’язку з викладеним, колегія суддів вважає обґрунтованим і законним рішення суду першої інстанції про зобов’язання сплачувати ОСОБА_1 допомоги за період з 19.11.2007 року до 31.12.2007 року.

При цьому, оскільки ст.43 названого Закону не визначає вид прожиткового мінімуму, судова колегія вважає правомірним рішення суду першої інстанції про застосування в даному випадку прожиткового мінімуму для дітей до 6 років. Таке рішення прийняте в порядку аналогії закону, з використанням положень ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, як найбільш схожого з правовідносинами, що існують між сторонами.

Не може бути прийнято до уваги твердження апелянта про порушення судом п.5 Прикінцевих положень Закону №2240-ІІІ від 18.01.2001 року і ст.4 Закону України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” (Закон України №2213-ІІІ від 11 січня 2001 року), оскільки положення ст.4 Закону України №2213-ІІІ виключено Законом України №309-VІ від 03.06.2008 року, а положення п.5 Прикінцевих положень Закону №2240-ІІІ від 18.01.2001 року визнано неконституційним згідно рішення Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008 року.

Що стосується решти рішення суду, то вони в апеляційному порядку не оскаржені.

Посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування на видатки, які є предметом даного судового розгляду, також не можуть бути взяті до уваги, оскільки така обставина не може бути підставою для позбавлення людини наданого їй Законом права.

Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Постанова суду відповідає матеріалам справи, нормам процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.

     

           Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія  суддів

 

у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу Управляння праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради відхилити.

          Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 03 вересня 2009 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги  протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Копія вірна: суддя апеляційного суду                                                                    В.В. Шершун  

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація