Справа №22-ц- 445 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції – Прокудіна Н.Г.
Категорія - 5 Суддя–доповідач –Рибалка В.Г.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
09 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.
суддів - Криворотенка В.І., Хвостика С.Г.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 січня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання права власності.
в с т а н о в и л а :
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06 січня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 січня 2010 року та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
При цьому апелянт посилається на порушення норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 в порядку спадкування після померлого чоловіка ОСОБА_6 набула права власності на будинок розташований у с. Корчаківка, Сумського району, Сумської області.
28 липня 1984 року ОСОБА_3 продала вказаний будинок за 3000 крб.
05 квітня 1985 року ОСОБА_3 за 9000 крб. купила 14/100 частин АДРЕСА_1.
У 2003 році сторони проживали у вказаній частині будинку АДРЕСА_1 і здійснили капітальний ремонт. Так була збудована цегляна прибудова «2-2» площею 16,1 кв. м., проведений газ, вода, здійснено перепланування, зроблений санвузол, повністю замінена електропроводка, оздоблення стін, стелі, підлоги. В ході ремонту використовувалась наймана праця майстрів з будівельних та ремонтних робіт без оформлення будь-яких договорів Згідно висновку експерта вартість поліпшення (робіт і матеріалів) становить 31737 грн., доля поліпшення склала 13/100 частин будинку. Як підставу для виникнення права власності позивач зазначив про те, що він як неповнолітній мав право отримати у спадщину частину будинку у с. Корчаківка Сумського району ,Сумської області після померлого батька, тобто 1/3 частину, нарівні з матір’ю і братом. Мати прийняла спадщину одноособово і продала будинок за 3000 крб. Отримані кошти витратила на придбання спірного будинку.
Відповідачка позовні вимоги не визнала та пояснила, що придбала спірну частину домобудівл за належні їй кошти, кошти від продажу будівлі в с. Корчаківка на придбання спірної частини будівлі не використовувала. Кошти з продажу будинку були покладені на розрахунковий рахунок в банку, а пізніш використанні на весілля позивача. При вирішені питання про добудову до частки будинку та його ремонту будь-яких угод про створення спільної власності не укладалось, ремонт робила за свої власні кошти, всі дозвільні документи робила за свої власні кошти та на своє ім’я. Позивач за кошти своєї сім’ї придбав тільки керамічну плитку.
Заслухавши пояснення відповідачки та третіх осіб , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно відхилити, а рішення суду залишити без зміни з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст.12 Закону України «Про власність», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладання коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. право приватної власності є непорушним.
Доводи апелянта про те, що він як неповнолітній мав право отримати у спадщину частку будинку у с. Корчаківка Сумського району ,Сумської області після померлого батька не є підставою для визнання за ним права власності на спірний будинок, оскільки на час його придбання він був неповнолітнім, цей договір купівлі – продажу було вчинено, в тому числі, і для забезпечення його житлових прав. Виконання певних робіт по його облаштуванню та поліпшенню також не є такою підставою, та можуть тягнути за собою лише виникнення права на компенсацію певних витрат.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, в ній відсутні підстави вважати, що, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд неправильно застосував норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Тому, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову .
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, , 315, ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий :
Судді :