Справа № 22ц – 2416

 Головуючий першої інстанції Кротінов В.О.

Категорія: 32

 Доповідач Висоцька B.C.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області

у складі:

головуючого: Висоцької B.C.

суддів: Біляєвої О.М., Осипчук О.В.

при секретарі: Джевазі - Третьяковій С.Ю. за участю

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача Лисенко Д.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» про

відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 13 січня 2009 року

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 13 січня 2009 року позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди 510 грн., у відшкодування моральної шкоди 300 грн., судових витрат 96 грн., а всього 906 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія на користь ОСОБА_1. 214, 04 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду та ухвалені нового рішення про відмову в задоволенні позову. В обгрунтування доводів скарги відповідач посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач зазначив, що матеріальна шкода була відшкодована позивачеві добровільно страховою компанією. Стягнення матеріальної шкоди в більшому розмірі є безпідставним, автомобілю біли завдані незначні механічні пошкодження. Позивачем надавалася суду фіктивна розрахунок - фактура за № 1629, відповідно до якої ніякої суми за ремонт автомобілю. Він не сплачував.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не доведено спричинення йому моральної шкоди. Позивач не надав доказів, що моральні страждання були завдані саме дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 29 листопада 2009 року. Під час скоєння дорожньо - транспортної пригоди позивача в автомобілі не було.

Іншими учасниками судового процесу судове рішення не оскаржувалося.

В апеляційному суді відповідач ОСОБА_2 підтримав доводи скарги.

Позивач ОСОБА_1 заперечував проти задоволення скарги, вважає рішення законним та обгрунтованим.

Представник AT «Українська пожежна-страхова компанія» Лисенко Д.В. просив рішення скасувати, справу повернути на новий розгляд.

Апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 листопада 2007 року сталася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої автомобілю позивача були заподіяні механічні пошкодження. Пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, який порушив вимоги п.13.3 Правил дорожнього руху, відповідно до якого під час обгону, випередження, об’їзду перешкоди чи зустрічного роз’їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Постановою судді Ленінського районного суду м. Донецька від 12 лютого 2008 року ОСОБА_2 притягнуто за порушення Правил дорожнього руху до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Задовольняючи позов в частині стягнення матеріальної шкоди 510 грн., суд керувався вимогами ст. 1188 ЦК України і виходив з того, що позивачу завдано матеріальної шкоди на 1284, 25 грн., з яких 560, 20 добровільно виплатила страхова компанія.

Задовольняючи частково позов про стягнення суми у відшкодування моральної шкоди, суд виходив з характеру та глибини моральних страждань.

Висновки суду першої інстанції грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами, визначено матеріальний закон, який їх регулює і ухвалено обгрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Висновки суду про встановлені обставини та правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Будь - які нові докази, які позивач не мав можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин чи неправомірно не були судом прийняті, апеляційному суду не надані.

Відповідно до ст. 1188 ч. 1 п. ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина водія ОСОБА_2 в дорожньо - транспортній пригоді підтверджена постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, яка відповідно до ст. 61 ч.4 ЦПК України має преюдиційне значення (а.с. Ю), не оспорена відповідачем у встановленому законом порядку.

Факт заподіяння матеріальної шкоди підтверджено, крім постанови, довідкою органів ДАЇ (а.с. 11-13). Між неправомірними діями і шкодою є безпосередній причинний зв’язок.

Розмір матеріальної шкоди складає 1284, 25 грн. підтверджено висновками експерта та кошторисом до нього (а.с. 38 - 44). Страховою компанією виплачено 560, 20 грн. 31 березня 2008 року добровільно (а.с. 28).

За таких підстав доводи відповідача про повне відшкодування шкоди страховою компанією, неспроможні.

Визначена судом сума моральної шкоди відповідає характеру та ступеню моральних страждань позивача, конкретним обставинам справи.

Згідно з п. 9 Постанови Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справа х про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" з подальшими змінами та доповненнями розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин.

Визнаючи розмір відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 грн., суд навів в рішенні відповідні мотиви. Підстав для змінення розміру моральної шкоди не вбачається. Доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду щодо встановленого розміру моральної шкоди.

Доводи відповідача про надання позивачем розрахунку - фактури № 1629 від 8 травня 2008 року (а.с. 17) неспроможні, оскільки судом вона не була прийнята до уваги.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного судового рішення.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 13 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.