НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня   2010 року                справа № 2-357-10        м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

 головуючого                              судді           Свередюка А.В.            

при секретарі                                                  Гнатюк К.В.

за участю представника позивача           Шумчук М.В.                  

представник відповідача                           ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нововолинську справу за позовом комунального підприємства«Нововолинськтеплокомуненерго» ЖКО Нововолинської міської Ради до ОСОБА_3 про стягнення за спожиту теплову енергію

                        встановив:

    1 лютого 2010 року КП «Нововолинськтеплокомуненерго» звернулося з позовом до ОСОБА_3 про стягнення 2166,52 грн. за спожиту теплову енергію, яка подавалася в жиле приміщення за адресою м. Нововолинськ

бул. Шевченка 8/6 за період з 1 січня 2009 року по 1 січня 2010 року.

    Представник позивача позов підтримала та пояснила, що відповідач є власником жилого приміщення за адресою АДРЕСА_1 і не сплатила за теплову енергію з 1 січня 2009 року по 1 січня 2010 року 2166,52 грн.

    Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що відповідач з 1 січня 2009 року не користується послугами позивача по надання теплової енергії на опалення жилого приміщення за адресою АДРЕСА_1, так в квартирі встановлене автономне газове опалення.

    Дослідивши в судовому засіданні докази суд прийшов до висновку що позов до задоволення не підлягає.

    Відносини у сфері житлово-комунальних послуг врегульовані законами України «Про житлово-комунальні послуги» Про теплопостачання».

    Постановою кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 затверджено «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення  та типового  договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».

    На виконання цієї постанови Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 затверджено Порядок  відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.

    З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є власником житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1  ( а.с.7).

    Як вбачається з витягу з протоколу засідання міжвідомчої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого  опалення і гарячого водопостачання (а.с.37) оглянутих в суді вихідних даних на проектування об’єкта архітектури 5 вересня 2006 року ОСОБА_3 отримала дозвіл на відключення житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 від централізованого опалення. З вихідних даних вбачається, що 18 червня 2008 року було складено акт обстеження квартири АДРЕСА_1 на предмет встановлення індивідуального опалення, що даний акт в оригіналі підписаний усіма членами міжвідомчої комісії на чолі з її головою.

    Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 показали, що МП «Сантехмонтаж», маючи ліцензію (а.с.33) в присутності представників КП «Нововолинськтеплокомуненерго» відключили АДРЕСА_1 від центрального опалення.

    Нововолинське управління по газопостачанню та газифікації (а.с.50,51) повідомило, що газовий лічильник встановлено в квартирі відповідача в 1998 році, а в лютому 2009 року було прийнято в експлуатацію котел-колонку «Арістон».

    У відповідності до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

    Позивач не надав докази про те, що в період з 1 січня 2009 року по 1 січня 2010 року він подавав теплову енергію необхідну для опалення в жиле приміщення за адресою АДРЕСА_1.

    Суд не приймає до уваги довідку позивача (а.с.5) про те, що він в період 2008-2009 років належним чином подав теплову енергію відповідачу, так як в довідці вказаний лише номер будинку.

    Суд не приймає як доказ незаконного отримання ОСОБА_3 дозволу на відключення від центрального опалення (а.с.39,40-41) витяг з протоколу №5 та протокол №5 від 5 вересня 2006 року, так як вони суперечать один одному, так як ОСОБА_3 не притягувалася до адмінвідповідальності, до кримінальної відповідальності за незаконне отримання дозволу на відключення від центрального опалення.

    Таким чином на підставі досліджених доказів суд приходить до висновку, що позивач не довів, що він в період з 1 січня 2009 року по 1 січня 2010 року надавав в повному обсязі теплову енергію для опалення жилого приміщення за адресою АДРЕСА_1 і тому у відповідача виникло зобов’язання провести оплату за теплову енергію.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209,212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України ст.526 ЦК України, суд,-

                        вирішив:

    У задоволенні позову комунального підприємства «Нововолинськтеплокомуненерго» житлово-комунального об’єднання Нововолинської міської Ради до ОСОБА_3 про стягнення 2166 (дві тисячі сто шістдесят шість) грн. 52 коп. за спожиту теплову енергію за період з 1січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно відмовити.

    Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий   підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                 А.В. Свередюк