Р І Ш Е Н Н Я           справа № 2-710\10

                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   26 травня 2010 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

      Головуючого судді                     Смолки І.О.,

      При секретарі                         Немна С.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

      Концерну «Міські теплові мережі»» до ОСОБА_1 про стягнення боргу у сумі 1 997,84 грн.

                      В с т а н о в и в :

      Концерн «МТМ» звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що, згідно зі Статутом Концерну «МТМ» основним предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, розподіл теплової енергії для підігріву житла і побутових потреб населення, підприємств, організацій і її збут. Концерн «МТМ» є власником виробленої теплової енергії.

       Відповідачка, яка є власником приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського,82, за період з січня 2003 р. по квітень 2006 р. спожила теплову енергію на загальну суму 1 997,84 грн., але позивачу цю суму не сплатила.

       Позивач просить суд стягнути з відповідачки суму боргу 1997,84 грн. та судові витрати.

       У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

       Представник відповідача ОСОБА_1 проти позову заперечує, мотивуючи заперечення тим, що відповідачка не користується послугами Концерну «МТМ», не споживала за вказаний у позові період і не споживає на теперішній час вироблену теплову енергію, власником якої є позивач, тому підстав для стягнення з неї зазначеної суми боргу не має.

      Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

      Судом встановлено, що 22.01.2002 р. громадянка ОСОБА_1 купила у приватного підприємства – комерційної фірми «Едельвейс» приміщення ХV11 літ.А-4 по АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу, який було 22.01.02 р. посвідчено приватним нотаріусом міського нотаріального округу. Як громадянка на підставі паспорту уклала з КП ВРЕЖО 2 Договір № 181 від 23.01.2002 р. про спільне володіння та дольову участь в утриманні будинку та прибудинкової території. Згідно довідки ОП ЗМБТІ на теперішній час право власності на зазначене нежитлове приміщення зареєстровано за приватним підприємством –комерційною фірмою «Едельвейс». Але, купувала ОСОБА_1 спірну будівлю у 2002 р., коли діяв Цивільний Кодекс України від 1963 р., статтями, якого 47,48,227 передбачалася недійсність такої угоди, як поданій справі, тільки у випадку недодержання нотаріальної форми посвідчення угоди. Тому, те, що ОСОБА_1 на час купівлі спірного будинку не зареєструвала своє право власності в ОП ЗМБТІ, не значить, що вона не є його власником, виходячи з норм ЦК України від 1963 р.

      Представником відповідача надано суду Акт від 24.12.1998 р. та  оціночний Акт від 20.11.2000 р., з яких вбачається, що в приміщенні по АДРЕСА_1 відсутні опалювальні прилади. Не має їх і на теперішній час, що підтверджено Актом від 28.12.09 р. В цьому Акті зазначено, що «По помещению транзитом проходит обратный трубопровод центрального отопления… Отопительные приборы отсутствуют. Трубопроводы заизолированы «Мералоном». Нет технической возможности перенести трубопровод централизованного отопления из указанного помещения».

      У позові позивач зазначив, що ОСОБА_1 за період з січня 2003 р. по квітень 2006 р. спожила теплову енергію і не проводить оплату за спожиту теплову енергію.

      Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо який у сторін виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Позивач не доказав суду, що відповідачка споживала теплову енергію у 2003 - 2006 роках. Напроти, відповідачкою надано суду докази, що вона не споживала і не споживає теплову енергію, тому підстав для стягнення з неї суми 1 997,84 грн. не має. Позивачем не обґрунтовано і не зазначено у позові на підставі якого нормативного акту суд повинен стягнути з відповідачки суму за проходження транзитом у приміщенні зворотнього трубопроводу центрального опалення.

      Таким  чином, позов не обґрунтований, не доказаний, вимоги не законні, тому задоволенню не підлягають.

      Керуючись ст.10,11,212-215 ЦПК України, суд

                       В и р і ш и в :

     У задоволенні позову відмовити.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

     Суддя                                         Смолка І.О.