Р І Ш Е Н Н Я          справа № 2-349\10

                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  12 травня 2010 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

     Головуючого судді                     Смолки І.О.,

     При секретарі                         Немна С.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

      ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту проживання однією сім»єю, визнання права успадкування у 1 чергу та визнання права власності та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

             Встановив:

      ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що весною 1971 р. вона познайомилась з ОСОБА_3, 1926 р.н.

      З 9 травня 1971 р. 3 місяці вони проживали за місцем проживання матері ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, а після цього і до вересня 1982 р. проживали в будинку позивачки за адресою: АДРЕСА_2.

     ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вели спільне господарство, перебували у фактично шлюбних відносинах, в них були сумісні права і обов'язки, шлюб у встановленому законом порядку між ними не реєструвався.

     За десять років спільного сумісного життя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 назбирали грошей та 17.04.1981 року купили будинок за адресою: АДРЕСА_3, право власності на який було оформлено по взаємній згоді на чоловіка.

     ОСОБА_1 вимушена була продати свій будинок де раніше проживали з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 (копія договору додається).

     ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, заповіту не залишив. Згідно лікарського свідоцтва причиною смерті була хронічна ішемічна хвороба серця.

     Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді:

-     домоволодіння за адресою АДРЕСА_3,

-  грошового вкладу в розмірі 26000 грн. з нарахованими відсотками у філії «Запорізької обласної» Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України», згідно Договору ЗП-170608Д від 17.06.2008 р. та додаткового Договору № ЗП-000001098 від 17.09.2008 р.

Із спадкоємців 1 черги, згідно ст. 1261 ЦК України, є: дружина - ОСОБА_1, 1938 р.н, та дочка - ОСОБА_2, 1959 р.н.

ОСОБА_1 прийняла спадщину, згідно ст. ст. 1268-1270 ЦК України, фактом вступу в управління і володіння спадковим майном, проживала в будинку на день смерті чоловіка. Вона і відповідач ОСОБА_2 подали відповідні заяви про прийняття спадщини до 4-ї Державної нотаріальної контори м. Запоріжжя, де заведена спадкова справа.

В позивачки залишились документи чоловіка - його трудова книжка, пенсійне посвідчення, їхні сумісні фотокартки.

     Позивачка зазначає, що проживала із спадкодавцем однією сім»єю більш як п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто до 29.03.2009 р., вела з ним спільне господарство та перебувала у фактично шлюбних відносинах, опікувалася, матеріально забезпечувала та доглядала за померлим протягом тривалого часу з травня 1971 року до смерті останнього.

     Позивачка вважає, що вона має право на успадкування у 1 чергу спадщини після смерті ОСОБА_3 половина будинку і грошового вкладу їй повинна належати, як частка майна, нажитого за час фактичного шлюбу з ОСОБА_3, згідно ст. ст. 22, 28 КпроШС України (ст. ст. 60, 70 СК України); друга половина будинку і половина вкладу повинні бути розділені між ОСОБА_1 та дочкою померлого - кожному по 1\4 частці будинку та 1\4 частки вкладу.

     Вартість спадкового майна складає: будинку - 85000 грн., згідно довідки агенції нерухомості (3/4 частки - 63750 грн.), грошовий вклад - 26000 грн. (3/4 - 19500 грн.).

Таким чином, усього ОСОБА_1, на її думку, повинно належати 3\4 частки майна загальною вартістю на суму 83250 грн.

     ОСОБА_1 просить суд:
    - визнати факт проживання її з ОСОБА_3, 1926 р.н., однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме з травня 1971 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1;

    - визнати за нею право на успадкування у 1 чергу за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, 1926 р.н.;

     - визнати за нею право власності на 1/2 частку:

     - домоволодіння АДРЕСА_3,

     - грошового внеску в розмірі 26000 грн. з нарахованими відсотками у філії «Запорізької обласної» Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України», - як на частку майна в сумісно нажитому майні подружжя;

     - визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку:

     - домоволодіння АДРЕСА_3,

     - грошового внеску в розмірі 26000 грн. з нарахованими відсотками у філії «Запорізької обласної» Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України», - в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, 1926 р.н., а усього визнати за ОСОБА_1 право власності на 3\4 частки вказаного домоволодіння і грошового вкладу.

    ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний батько ОСОБА_3, 1926 року народження.

    Йому на праві приватної власності належав житловий будинок АДРЕСА_3

    Право власності на житловий будинок зареєстровано в БТІ 07.01.1987 року за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу, який було вчинено 17.04.1981 року та посвідчено державним нотаріусом четвертої Запорізької державної нотаріальної контори Кузьміною О.В.

    Коли ОСОБА_2 звернулася до четвертої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, то їй повідомили, що для отримання спадкового майна від ОСОБА_3 необхідно надати документи, які підтверджували те, що він є її рідним батьком.

   В свідоцтві про народження позивачки у графі «Батько» записано - ОСОБА_3, але на протязі свого життя його ім'я було змінено на - ОСОБА_3, в зв'язку із тим ОСОБА_2 не змогла отримати свідоцтво про прийняття спадщини.

   Батько на час одруження з матір'ю позивачки мав ім'я ОСОБА_3, але після розірвання шлюбу в 1978 році при отриманні нового паспорту у зв'язку із обміном паспортів на колишній території СРСР на нову форму, згідно отриманого батьком дублікату свідоцтва про народження від 22.07.1975 року, було змінено його ім'я з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3», про що позивачці не було відомо. При розірванні Шевченківським районним судом м. Запоріжжя в 1974 році шлюбу батьків позивачки та при вирішенні питання про розподіл спільно нажитого майна у вигляді житлового будинку АДРЕСА_4, в рішенні суду по справі № 2-242 від 18.06.1974 року було зазначено, що прізвище, ім'я та по батькові батька позивачки - ОСОБА_3. Цей факт підтверджується Актом прийомки індивідуального будинку від 08.07.1976 року, а також довідкою Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації від 27.03.1984  року  №  793,  а  також  довідкою відділення інвентаризації від 27.03.1984 року № 417, в якій зазначено, що 1\2 частку домоволодіння АДРЕСА_4, яка належала на праві власності ОСОБА_3, було продано громадянці ОСОБА_8.

    ОСОБА_2 просила у первісному позові суд встановити юридичний факт того, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1, який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, є рідним батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4., що зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_4; визнати ОСОБА_2 за законом спадкоємицею першої черги після смерті батька; визнати за нею право власності в порядку успадкування за законом на жилий будинок та господарські будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_3, які належали при житті її батьку.

     15.04.10 р. ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги, просить суд тільки встановити юридичний факт того, що ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Чаплі Дніпропетровського району Дніпропетровської області та який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідним батьком ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5

     Встановлення такого факту їй необхідно для того, щоб прийняти спадщину, яка залишилася після смерті батька.

     У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свій позов, з позовом ОСОБА_2 згодна.

     ОСОБА_2 у дебатах просить суд відмовити ОСОБА_1 у позові, хоча в процесі розгляду справи фактично визнала факт проживання однією сім»єю ОСОБА_1 та свого батька ОСОБА_3 Свої позовні вимоги, зазначені у первісному позові, крім встановлення юридичного факту, просить залишити без розгляду. Ухвалою Жовтневого райсуду м. Запоріжжя від 12.05.10 р. позовні вимоги ОСОБА_2 стосовно визнання її за законом спадкоємицею першої черги та визнання за нею права власності залишено без розгляду. Позовні вимоги про встановлення юридичного факту підтримала. ОСОБА_1 з позовом ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту згодна.

     Заслухавши пояснення сторін, свідків, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню частково, позов ОСОБА_2 таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав:

     Судом встановлено, що  весною 1971 р. ОСОБА_1 познайомилась з ОСОБА_3, 1926 р.н.

      З 9 травня 1971 р. 3 місяці вони проживали за місцем проживання матері ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, а після цього і до вересня 1982 р. проживали в будинку позивачки за адресою: АДРЕСА_2.

     ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вели спільне господарство, перебували у фактично шлюбних відносинах.

     17.04.1981 року ОСОБА_3 купив будинок за адресою: АДРЕСА_3, право власності на який було оформлено на нього.

     ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, заповіту не залишив.

     Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді:

-     домоволодіння за адресою АДРЕСА_3,

-  грошового вкладу в розмірі 26000 грн. з нарахованими відсотками у філії «Запорізької обласної» Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України», згідно Договору ЗП-170608Д від 17.06.2008 р. та додаткового Договору № ЗП-000001098 від 17.09.2008 р.

   Суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання факту проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 однією сім»єю не менш як п»ять років до часу відкриття спадщини, а саме: з травня 1971 р. по 27.03.09 р., тому що фактично відповідач ОСОБА_2 цей факт визнала і навіть пропонувала ОСОБА_1 мирову угоду, поділити спадкове майно по 1\2 частині кожній. Крім того, це підтверджено і доданими ОСОБА_1 до матеріалів справи письмовими доказами, фотокартками, поясненнями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12 Поясненнями свідків з боку ОСОБА_2 ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 цей факт не спростовано.

   Суд задовольняє і позовні вимоги ОСОБА_2 стосовно встановлення юридичного факту, тому що вони визнані ОСОБА_1 Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

   Що ж стосується решти позовних вимог ОСОБА_1, суд відмовляє у їх задоволенні з наступних підстав:

   житловий будинок АДРЕСА_3, було куплено ОСОБА_3 17 квітня 1981 року. Договір купівлі - продажу було посвідчено державним нотаріусом та право власності на нього були зареєстровані в БТІ.

  На час купівлі житлового будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не перебували в зареєстрованому шлюбі.

  Статтею 4 Цивільного кодексу України встановлено, що актами цивільного законодавства є закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України.

  Згідно статті 5 Цивільного кодексу України, - якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

     Тобто, положення Сімейного кодексу України, на які посилається ОСОБА_1 у своєму позові, можуть бути застосовані до прав та обов'язків, що виникли після 01 січня 2003 року. До прав та обов'язків, які виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до 01 січня 2003 року слід застосовувати положення Кодексу про шлюб та сім'ю України.

     Житловий будинок було придбано в період чинності Кодексу про шлюб та сім'ю України, Сімейний кодекс України на той час не набрав чинності.

    Положеннями статті 13 Кодексу про шлюб та сім'ю України визначено, що реєстрація шлюбу встановлюється як в інтересах державних і громадських, так і з метою охорони особистих і майнових прав та інтересів подружжя і дітей. Права і обов'язки подружжя породжую лише шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану. Час виникнення прав і обов'язків подружжя визначається моментом реєстрації шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану.

   В зв'язку із тим, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не було зареєстровано належним чином, то з урахуванням законодавства, чинного на час укладення договору, у останньої не може виникнути право спільної сумісної власності на спірний житловий будинок.

    Крім того, житловий будинок ОСОБА_3 придбав на свої власні кошти, і ствердження про те, що ОСОБА_1 продала свій будинок № 12 по вулиці Дроб»язко в місті Запоріжжі, та витратила їх на придбання спірного житлового будинку не знайшло свого підтвердження тому, що ОСОБА_3 придбав будинок 17.04.1981 року, а ОСОБА_1 продала свій будинок лише 09.09.1982 року. Окрім цього, вона придбала собі будинок по АДРЕСА_4 в місті Запоріжжі. ОСОБА_1 не доказано, що вона приймала матеріальну участь в придбанні спірного житлового будинку.

   Відносно визнання за ОСОБА_1 права власності на грошові внески, які належать ОСОБА_3, та були внесені 17 червня та 17 вересня 2008 року у Філію «Запорізька обласна» кредитна спілка» Спілка пенсіонерів України», ця вимога суперечить законодавству.

   Згідно частини 2 статті 21 Сімейного кодексу України, - проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя, а шлюб є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного законодавства.

   Відносно того, що ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право на успадкування у першу чергу за законом спадкового майна, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та визнання за неї права власності на 1\4 частину житлового будинку, суд зазначає наступне:

   - спадкування за законом реалізується на засадах черговості. Кожна наступна черга за законом одержує право на спадкування при відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, або відмови від її прийняття. У цивільному кодексі України зазначено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають право діти спадкодавця, той з подружжя, який пережив спадкодавця та батьки. Проживання однією сім'єю жінки й чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них права на спадкування за законом у першу чергу.

     Згідно п. 21 постанови Пленуму Верхового Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України.

      У позові ОСОБА_1 посилається на ч.2 ст.1259 ЦК України, якою передбачено, що зміна черговості спадкування може здійснюватися на підставі рішення суду, за яким фізична особа, яка є спадкоємцем наступних черг може спадкувати разом із спадкоємцями тієї черги, що закликається до спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. ОСОБА_1 не доказано, що ОСОБА_3 через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані і у зв»язку з цим ОСОБА_1 опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала йому іншу допомогу. Тому у суду не має ніяких підстав змінювати черговість спадкування.

      Керуючись ст.ст.10,11,212-215 ЦПК України, суд

                     В и р і ш и в :

      Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

      Визнати факт проживання ОСОБА_1, 1938 р.н., з ОСОБА_3, 1926 р.н., однією сім»єю не менш як п»ять років до часу відкриття спадщини, а саме з травня 1971 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1

      В іншій частині позовних вимог відмовити.

      Позов ОСОБА_2 задовольнити.

      Встановити юридичний факт того, що ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі  Чаплі Дніпропетровського району Дніпропетровської області та який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідним батьком ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Запоріжжі.

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

      Суддя                                    Смолка І.О.