ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" серпня 2006 р. Справа № 37/214-06
вх. № 7712/4-37
Суддя господарського суду Доленчук Д. О.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
за участю представників сторін:
позивача - Радюк І.В. за довіреністю б/н від 03.06.2006 р. відповідача - 1-го - ОСОБА_3 за довіреністю НОМЕР_8 від 03.07.2006 р.
2-го - не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Електроленд", м. Харків
до 1. Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Харків
2. Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, смт.Оленівка
про зобов 'язання укласти договір орнеди та стягнення 156000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом щодо стягнення з 1-го відповідача штрафних санкцій у розмірі 78000 грн., зобов"язання 1-го відповідача укласти з позивачем договір оренди нежитлового приміщення на умовах передбачених попереднім договором від 01.06.2005 р. та стягнути з 2-го відповідача на користь позивача штрафних санкцій у розмірі 78000 грн. та зобов"язання 2-го відповідача укласти з позивачем договір оренди не житлового приміщення на умовах, передбачених попереднім договором від 01.06.2005 р.
Позивач та 1-ий відповідач до початку судового засідання надали узгоджене клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Позивач, через канцелярію господарського суду 01.08.2006 р. за вх. НОМЕР_1 надав клопотання про перенесення слухання справи, у зв"язку з необхідністю надання уточнень до позовної заяви та підготовки письмових заперечень на відзив, яке було задоволено судом та в судовому засіданні 01.08.2006 р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 02.08.2006 р. о 14:30.
1-ий відповідач, через канцелярію господарського суду 31.07.2006 р. за вх. НОМЕР_2 надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує, посилаючись зокрема на те, що договори оренди від 01.06.2005 р. припинили свою дію, а також те, що позивач не належним чином виконував свої зобов"язання за даними договорами оренди.
2-ий відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Позивач, через канцелярію господарського суду 02.08.2006 р. за вх. НОМЕР_3 надав уточнення до позовної заяви, згідно якого змінює предмет та підставу одночасно, а саме просить стягнути з 1-го відповідача на користь позивача штрафні санкції у розмірі 117000 грн., зобов"язати 1-го відповідача виконати умови договору оренди НОМЕР_4 від 01.06.2005 р., який укладено з позивачем, а також стягнути з 2-го відповідача на користь позивача штрафні санкції у розмірі 117000 грн., зобов"язати 2-го відповідача виконати умови договору оренди НОМЕР_5 від 01.06.2005 р., який укладено з позивачем.
Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд відмовляє позивачу у прийнятті даних уточнень до розгляду, оскільки позивач одночасно змінює предмет та підставу позову.
Позивач, через канцелярію господарського суду 01.08.2006 р. за вх. НОМЕР_6 надав згідно супровідного листа докази направлення відповідачам документів в обгрунтування позову, які залучаються судом до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та 1-го відповідача господарським судом встановлено між позивачем і відповідачам на виконання попередніх договорів від 01.06.2005р. були укладені основні договори оренди спірних нежитлових приміщень. Умови за основними договорами оренди було узгоджено сторонами та підписано 01.06.2005р.
У відповідності із укладеними основними договорами відповідачі зобов'язані були передати спірні нежитлові приміщення позивачу за актом прийому-передачі у строк до 07.06.2005р., що було виконано відповідачами і підтверджується актами прийому-передачі від 07.06.2005р.
Сторони в укладених 01.06.2005р. основних договорах (пункт 3.1) узгодили строк оренди - 11 місяців з моменту їх передачі позивачу, тобто позивач отримав право оренди спірних приміщень до 07.05.2006р.
Сторони в укладених 01.06.2005р. основних договорах (розділ 5) узгодили розмір орендної плати і порядок її оплати. Так, щомісячна орендна плата на весь час оренди визначена сторонами в сумі 39 000,00 грн., за виключенням періоду з червня по вересень 2005 року, в який позивач повинен сплачувати орендну плату у наступному розмірі і порядку: до 12.06.2005р. - 13 000,00 грн.; до 05.07.2005р. - 13 000,00 грн.; до 05.08.2005р. - 26 000,00 грн.; до 05.09.2005р. - 26 000,00 грн.
Таким чином, відповідачами було виконано умови попередніх договорів від 01.06.2005р. - з позивачем укладено основні договори 01.06.2005р., які повинні бути укладені до 01.06.2006р., у зв'язку з чим суд вважає, що відповідачі не допустили прострочення виконання своїх зобов'язань.
У відповідності із статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Враховуючи те, що позивач і відповідачі підписали основні договори оренди спірних нежитлових приміщень 01.06.2005р., вони у відповідності до статті 640 ЦК України є укладеними саме з цієї дати, тобто у строк, визначений попередніми договорами.
У відповідності із статтею 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. А згідно статей 627 та 628 ЦК України сторони є вільними у визначенні умов договору, при цьому, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що умови укладених основних договорів від 01.06.2005р. хоча і відрізняються від умов, погоджених позивачем і відповідачами у попередніх договорах, але вони не суперечать чинному законодавству, так як сторони вільні у визначенні умов договору.
Крім того, якщо позивач був не згоден із умовами, викладеними в запропонованих йому основних договорах оренди від 01.06.2005р., він мав право не підписувати їх та, керуючись статтею 646 ЦК України, надати відповідь відповідачам про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах, що вважається відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особи, яка зробила попередню пропозицію. Такої відмови, як вбачається з матеріалів справи, від позивача не надійшло, навпаки він повністю погодився із запропонованими йому договорами, підписав їх, отримав спірні нежитлові приміщення за актом від відповідачів, орендував їх весь термін дії основних договорів оренди, у зв'язку з чим суд вважає, що зобов'язання, встановлені попередніми договорами від 01.06.2005р., припинились в той же день з підписанням сторонами основних договорів оренди.
Таким чином, на правовідносини, які виникають між позивачем та відповідачами після закінчення строку оренди, тобто після 07.05.2006р., поширюються вимоги чинного законодавства, яке регулює укладення договорів (глава 53 ЦК України) з урахуванням статей 764 та 777 ЦК України щодо переважних прав наймача та правових наслідків продовження користування майном після закінчення строку договору найму.
У відповідності із пунктами 3.2 основних договорів оренди позивач має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк за умови якщо він належним чином виконує обов'язки за договором. Згідно ч.2 статті 777 ЦК України позивач, який мав намір скористатися цим правом, зобов'язаний був повідомити відповідачів про це ще до спливу строку договору найму. При цьому, умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін і у разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.
Позивач зазначене повідомлення про свій намір щодо укладення договору оренди на новий строк направив після спливу терміну оренди спірних нежитлових приміщень. Відповідачі 07.06.2006р., тобто протягом одного місяця з дня закінчення договору оренди, направили позивачу лист НОМЕР_7, в якому повідомили його про своє небажання на подовження строку оренди нежитлових приміщень, а також зазначили, що договори оренди від 01.06.2005р. вважаються такими, що припинили свою дію.
Крім того, позивач неналежно виконував свої обов'язки за основними договорами оренди від 01.06.2005р. в частині оплати орендної плати: здійснював платежі несвоєчасно та не в повному розмірі, у зв'язку з чим відповідачі не погодились з подовженням строку дії основних договорів оренди на тих самих умовах і запропонували позивачу укласти договори оренди нерухомого майна ІНФОРМАЦІЯ_1 на нових умовах, які було направлено позивачу для підписання і від підписання яких він відмовився.
Попередні договори від 01.06.2005р., є нікчемними на підставі вимог частини 1 статті 220 ЦК України.
Так згідно абзацу четвертого частини 1 статті 635 ЦК України попередній договір повинен укладатись у формі, встановленій для основного договору. Враховуючи те, що сторони домовились в попередніх договорах щодо строку оренди спірних нежитлових приміщень терміном в 4 (чотири) роки, у відповідності із частиною 2 статті 793 ЦК України вони підлягали нотаріальному посвідченню, так як строк оренди встановлювався більш ніж на один рік.
За таких обставин, попередні договори від 01.06.2005р. у відповідності із частиною 1 статті 220 ЦК України є нікчемними, так як позивачем і відповідачами недодержано вимог закону про нотаріальне посвідчення цих договорів.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача заявлені безпідставно, у зв"язку з чим не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові повністю покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 659 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити позивачу у прийнятті до розгляду уточнень до позовної заяви.
Відмовити в задоволенні позову повністю.
Суддя Доленчук Д. О.