Справа №22- 8522-2009 Головуючий у 1-й інстанції

Зубков С.О. Доповідач: Мороз Л.Л.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 вересня 2009 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Мороз Л.Л. суддів: Мараєвої Н.Є., Карпенко СО. при секретарі Козачук О.М.

розглянула у відкритому судовому засідання в місті Києві •апеляційні скарги представника Державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-західна залізниця» та представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-західна залізниця»   про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка звернулася з позовом про відшкодування моральної шкоди в сумі 80 000 грн. та просила визнати відповідача відповідача винним у отриманні нею професійного захворювання. Уточнюючи позовні вимоги зазначила, що моральна шкода їй спричинена, у зв»язку із втратою професійної працездатності та отриманням професійного захворювання.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23.04.2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та додатковим рішенням від 25.08.2009 року визнано винним відповідача у отриманні ОСОБА_2. професійного захворювання.

Представник відповідача в апеляційній скарзі просить вказане рішення суду від 23.04.2009 року скасувати, оскільки воно постановлене із порушенням вимог норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу позивача слід відхилити із наступних підстав.

Відповідно статті 255 КЗпП України види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов»язковим державним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їх сімей, умови їх надання та розміри визначаються законами України з окремих видів загальнообов»язкового державного страхування.

Згідно ст.9 Закону України «Про охорону праці» обов»язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я у процесі трудової діяльності покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, який діє відповідно Закону України «Про загальнообов»язкове державне страхування».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що позивачка працюючи з 12.01.2002 року по 26.12.2006 року приймальницею поїздів у пункті комерційного огляду залізничної станції «Конотоп», «Піденно-Західної залізниці» отримала професійне захворювання із втратою 70% працездатності, що підтверджується висновком МСЕК від 25.11.2006 року. Враховуючи, що професійне захворювання позивачки виникло унаслідок ускладнення загального захворювання під впливом природного фактору та те, що діагноз віднесено до професійних захворювань суд прийшов до висновку , що відповідач винен у виникненні захворювання позивачки та ухвалив про відшкодування моральної шкоди відповідно ст. 237-1 КЗпП України.

Рішення суду постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки відповідно до наведених вище норм закону обов»язок по відшкодуванню шкоди (у тому числі і моральної), заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я у процесі трудової діяльності покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, станом на 2006 рік( час встановлення позивачці професійного захворювання).

Враховуючи викладене висновок суду про покладення обов»язку відшкодування моральної шкоди на відповідача є невірним.

Доводи апеляції позивачки задоволенню не підлягають із наведених вище підстав.

Отже оскаржуване рішення постановлене із порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню із постановлениям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - відхилити. Апеляційну скаргу представника Державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-західна залізниця» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 квітня 2009 року - скасувати та постановити нове рішення наступного змісту. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-західна залізниця»   про відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.