Справа № 2-934-1/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі :
головуючого – судді Кізюн Л.І.
при секретарі Рівному Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Снеків» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив поновити його на посаді менеджера з продажу ТОВ «Фабрика Снеків», стягнути на його користь з відповідача заборгованість по заробітній платі за період за листопад – грудень 2008 року та середній заробіток за час вимушеного прогулу з січня 2009 року до дня поновлення на роботі, який на день пред’явлення позову становить 5250,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що з квітня 2008 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ "Фабрика Снеків", згідно штатного розкладу на посаді менеджера з продажу, з офіційною заробітною платою, яку оформлювало підприємство, становила 525,00 грн. на місяць, хоча отримував еквівалент 500 доларів США. У березні 2009 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України і дізнався, що з грудня 2008 року він був звільнений з роботи, хоча заяви про звільнення не подавав та трудової книжки не забирав. На неодноразові звернення позивача до відповідача, ТОВ «Фабрика Снеків» не виплатила йому заробітну плату в повному обсязі, посилаючись на тимчасові труднощі. Тому позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, уточнивши розмір заборгованості по заробітній платі, просив стягнути за період з листопада 2008 року по травень 2010 року, тобто за 19 місяців, в розмірі 9975,00 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Тому суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з обставинами, викладеними у позовній заяві, ОСОБА_1 з квітня 2008 року перебував у трудових відносинах з ТОВ "Фабрика Снеків" на посаді менеджера з продажу, з офіційною заробітною платою, яку оформлювало підприємство, становила 525,00 грн. на місяць, хоча отримував еквівалент 500 доларів США.
Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по Київській області, виданого Головним управлінням статистики у Київській області від 22.03.2010 року №02/2-08/0223, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика Снеків» є юридичною особою та було зареєстровано 26.04.2005 року в Обухівській районній державній адміністрації Київської області і знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Красна Слобідка, вул. Івана Кабанця, 1-А (а.с.25).
У березні 2009 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України і дізнався, що з грудня 2008 року він був звільнений з підприємства ТОВ «Фабрика Снеків», де працював на посаді менеджера з продажу. Як вбачається з даних Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5) від 31.08.2009 року, ОСОБА_1 перебував на обліку у Пенсійному фонді України і відрахування здійснювалися до грудня 2008 року.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1, відповідач незаконно звільнив його з роботи, оскільки він не писав заяви про звільнення, з наказом про звільнення не ознайомлювався і трудової книжки йому не повертали.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Згідно статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Згідно ст. 117 КзпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Як вбачається з пояснень позивача у судовому засіданні після звільнення з роботи він розрахунок не отримував, неодноразово звертався до відповідача з приводу виплати йому заробітної плати.
Позивач не надав суду доказів обставин, на які він посилається у позові.
Відповідно до вимог статті 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 44, 47, 48, 83, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, статтями 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, 224 - 226 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
У позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Снеків» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.
Заяву про перегляд судового рішення може бути подано до районного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у визначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.І. Кізюн