Провадження №3/932/3027/21

Справа № 932/5636/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кошля А.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з УПП в Дніпропетровській області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який тимчасово не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП.

Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №552200 від 28 червня 2021року, встановлено, що 28 червня 2021 року о 08:50 год. ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в громадському місці за адресою м. Дніпро вул. Європейська, 2, чим порушив встановлений порядок.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, причини не явки не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, вважаю, необхідним справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП провадженням закрити з наступних підстав.

Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Стаття 251 КУпАП зазначає, що доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.173КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Так, зокрема, винуватість особи поза розумним сумнівом повинна доводитися обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, відеоматеріалами та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінюються за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

У протоколі про адміністративне правопорушення, який складений працівником поліції Умаровим Р.Р., не зазначено про наявність будь-яких інших осіб, які б могли підтвердити факт правопорушення, не надано фотознімків чи пояснень самої особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

В матеріалах справи наявний рапорт, однак рапорт є внутрішнім документом та не може слугувати доказом у справі, оскільки механізм складання рапорту не врегульований законодавцем.

Дана позиція викладена зокрема у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року № 489/4827/16-а вбачається, що свідчення службової особи інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2020 року по справі №524/5741/16-а Верховний Суд зазначено, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

На підставі викладеного у зв`язку з тим, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за  ст.173 КУпАП є не доведеною, оскільки ні протокол про адміністративне правопорушення, ні матеріали справи, не містять належних та допустимих доказів його винуватості у скоєнні правопорушення, суд вважає необхідне адміністративну справу закрити у зв`язку з відсутністю доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення.

У відповідності до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.173, п. 1 ч. 1 ст.247,248-249,279,283-284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя                                                                         А.О. Кошля