Справа №1-44/10

П О С Т А Н О В А

                                                                                                                                      м. Київ

09 червня 2010 року                                     Печерський районний суд м. Києва                             у складі головуючого судді Карабань В.М.,                         при секретарях Зененко В.Р., Серебряковій М.М., Шашок І.М.,             за участю прокурорів Менчиця С.Є., Василіва О.Б., Панчишина М.Я.,

захисника ОСОБА_1,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Києва, працюючого на посаді директора ТОВ «Піраміда Плюс», маючого неповну вищу освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -

                ВСТАНОВИВ:

    Відповідно до обвинувального висновку по кримінальній справі №06-10492, який затверджено першим заступником прокурора м. Києва, старшим радником юстиції Молодиком В.В., ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 296 КК України.

    В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про направлення справи на додаткове розслідування.    

Вислухавши думку прокурора, який заперечував, щодо заявленого клопотання, підсудного ОСОБА_2, який підтримав позицію адвоката ОСОБА_1, вивчивши справу, суд вважає, що воно підлягає задоволенню, оскільки органом досудового слідства допущено неповноту та неправильність досудового розслідування, і ця неповнота та неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Як вбачається з обвинувального висновку ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він 15.05.2009 року, близько 03 годин 30 хвилин, керуючи автомобілем «Mercedes ML 6.3. AMG», д.н.з НОМЕР_5, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись по вул. Володимирській в напрямку від бул. Т. Шевченко до вул. Л. Толстого в місті Києві, на перехресті вул. Володимирська та вул. Л. Толстого, не впоравшись з керуванням, вчинив зіткнення з автомобілем «ЗІЛ-130», д.н.з. НОМЕР_6, під керуванням водія ОСОБА_6, який здійснював прибирання вулиць Шевченківського району в місті Києві. В результаті зіткнення автомобіль «Mercedes ML 6.3. AMG», д.н.з НОМЕР_5 отримав пошкодження правої задньої двері та крила, а автомобіль «ЗІЛ-130» д.н.з. НОМЕР_6 отримав пошкодження переднього бамперу з лівого боку. Після цього, від'їхавши від місця зіткнення на відстань приблизно 100 метрів, ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, під вигаданим приводом, начебто розібратися в причинах зіткнення, повернувся на місце пригоди, тобто на перехрестя вул. Володимирська та вул. Льва Толстого, де в той час знаходився автомобіль «ЗІЛ-130», д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_6, який після зіткнення зупинився. Повернувшись до місця зіткнення, ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, бажаючи проявити п'яну удаль та грубу силу, прагнення самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб та протипоставити себе іншим громадянам, взявши ніж у чохлі, який постійно зберігав в автомобілі, вийшов з автомобілю та направився до автомобілю «ЗІЛ-130» д.н.з. НОМЕР_6, при цьому висловлюючись на адресу ОСОБА_6 брутальною лайкою. Наблизившись до ОСОБА_6, який на той час вийшов з кабіни автомобілю «ЗІЛ-130» д.н.з. НОМЕР_6, ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, вдарив останнього ножем у чохлі в ліве стегно, спричинивши потерпілому фізичну біль. Зрозумівши, що чинити опір протиправним діям ОСОБА_2 він не має можливості, побоюючись за власне життя та здоров'я. ОСОБА_6 почав тікати з місця вчинення злочину по вул. Володимирській в напрямку бул. Т. Шевченка.

В цей час, тобто приблизно о 03 годині 40 хвилин, по вул. Володимирській в напрямку вул. Л. Толстого в місті Києві, рухався автомобіль «Mercedes S600», д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_16 Проїжджаючи перехрестя вул. Володимирська та вул. Л. Толстого, ОСОБА_7 та пасажир останнього ОСОБА_8, побачили протиправні дії ОСОБА_2 відносно ОСОБА_6 З метою припинення хуліганський дій ОСОБА_2, ОСОБА_7 зупинив автомобіль та зробив зауваження ОСОБА_2 На вказані зауваження   ОСОБА_2 не відреагував та продовжував вчиняти свої протиправні дії, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, висловлюючись нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_7 та ОСОБА_8, почав ножем, який тримав у руці, наносити удари по колесах та дисках їхнього автомобілю «Mercedes S600» д.н.з. НОМЕР_4. Зрозумівши, що чинити опір протиправним діям ОСОБА_2 вони не мають можливості, побоюючись за своє майно, а саме автомобіль «Mercedes S600» д.н.з. НОМЕР_4, якому хуліганські дії ОСОБА_2 могли завдати шкоду, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на зазначеному автомобілі з місця вчинення злочину втекли та направилися по вул. Л.Толстого в напрямку вул. Антоновича.     ОСОБА_2, продовжуючи свої хуліганські дії, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, сівши за кермо автомобіля «Mercedes ML 6.3. AMG» д.н.з. НОМЕР_3, бажаючи проявити п'яну удаль та грубу силу, прагнення самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб та протипоставити себе іншим громадянам, розпочав переслідування автомобіля «Mercedes S600» д.н.з. AAQ040BT. При цьому ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, не припиняючи свої хуліганські дії протягом тривалого часу, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, пересуваючись на великій швидкості, створюючи реальну небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, переслідував автомобіль «Mercedes S600» д.н.з. НОМЕР_4 під керування ОСОБА_7 від вул. Антоновича до вул. Жилянській, по вул. Жилянській до вул. Червоноармійській, по вул. Червоноармійській до вул. П.Скоропадського та вул. Басейній, і наздогнавши його на бул. Л. Українки, навпроти будинку 16, на проїжджої частині дороги, вчинив умисне зіткнення автомобілем під його керуванням «Mercedes ML 6.3. AMG» д.н.з. НОМЕР_3, з автомобілем «Mercedes S600» д.н.з. НОМЕР_4, пошкодивши задню частину останнього. Продовжуючи свої хуліганські дії ОСОБА_2, продовжив переслідування автомобілю «Mercedes S600» д.н.з. НОМЕР_4 під керування ОСОБА_7 та здійснив ще два умисних зіткнення. Переховуючись від протиправних дій ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, на автомобілі «Mercedes S600» д.н.з. НОМЕР_4 заїхали у підземний паркінг, розташований в м. Києві по бул. Л.Українки, 30-б.

Продовжуючи вчинення хуліганських дій, ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи автомобіль «Mercedes S600» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_7, заїхав у підземний паркінг будинку 30-б по бул. Л.Українки в місті Києві, вийшов з автомобілю та почав з ножем у руці наближатися до ОСОБА_8 , який намагався зачинити ворота підземного паркінгу, висловлюючи на адресу останнього погрози та ненормативну лексику. ОСОБА_8, реально усвідомлюючи можливість з боку ОСОБА_2 завдання йому тілесних ушкоджень, дістав належний йому спеціальний засіб призначений для пострілів патронами спорядженими гумовими кулями несмертельної дії «ПМ-Т», кал 9 мм, № КІ 003706, яким він володіє на підставі дозволу ГУМВС України в місті Києві № 21505 виданого 28.05.2008 року та зробив попереджувальний постріл в стіну, давши зрозуміти ОСОБА_2, що в разі продовження тим хуліганських дій, застосує пістолет відносно нього. Коли дистанція між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 скоротилася до 3-5 метрів, останній здійснив два постріли у ноги ОСОБА_2, потрапивши тому у ліве стегно та ліву голень. Після отримання поранень, ОСОБА_2 підбіг до свого автомобіля «Mercedes ML 6.3. AMG» д.н.з. НОМЕР_3, сів за кермо та почав рух в напрямку ОСОБА_8, який зробив ще один постріл пошкодивши лобове скло автомобілю «Mercedes ML 6.3. AMG» д.н.з. НОМЕР_3, після чого ОСОБА_2 виїхав з підземного паркінгу, а потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було викликано працівників міліції, які того ж дня, приблизно о 04 години 30 хвилин, біля будинку 102 по вул. Червоноармійській в місті Києві, затримали ОСОБА_2

Згідно ст. 281 КПК України кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування у разі неповноти чи неправильності досудового слідства, якщо вони не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст.22,64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи ( не були допитані певні особи, не витребувані і не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування відповідних обставин, тощо).

Неправильним досудове слідство визнається у разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуального провадження були неправильно застосовані норми кримінально - процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Виходячи з вимог кримінально - процесуального закону істотними порушенням кримінально - процесуального закону є   таке порушення, яке перешкодило слідчому об'єктивно, повно та всебічно розслідувати справу, зібрати докази на підставі та в порядку, передбаченому КПК України, винести законне та обґрунтоване рішення.

Так, аналізуючи матеріали кримінальної справи, суд встановив, що знаходження ОСОБА_2 у стані алкогольного сп’яніння під час скоєння ним інкримінуємих йому дій документально не підтверджено. Знаходження       ОСОБА_2 в стані алкогольного сп’яніння підтверджується лише його показами.

        Судом також встановлено, що місце зіткнення автомобілю «Мерседес МЛ» д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 з автомобілем ЗІЛ-130 д/н НОМЕР_6 під управлінням потерпілого ОСОБА_6 як місце події не оглядалось і протокол огляду цього місця події не складався.

В матеріалах справи відсутні дані про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за скоєння ДТП за участю автомобілю ЗІЛ-130 д/н НОМЕР_6 під управлінням потерпілого ОСОБА_6

Судом також встановлено, що автомобіль «Мерседес МЛ», д/н НОМЕР_3, на перехресті вулиць Червоноармійської та Тверської не оглядався і протокол його огляду не складався перед транспортуванням автомобілю до Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві.  

Крім того, згідно матеріалів справи, виклик до міліції на постріли у підземному паркінгу по бул. Лесі Українки, 30-б поступив оператору служби «102» 15.05.2009 року о 04 години 02 хвилини від особи на ім’я «Тарасова», яка так і не була встановлена органом досудового слідства.

Також слід зазначити, що при провадженні досудового слідства, 30 червня 2009 року адвокатом ОСОБА_12, було повторно заявлене клопотання про проведення експертизи ножа, вилученого з машини ОСОБА_2 на предмет наявності на ньому слідів гуми з автомобіля «Мерседес S600» д/н НОМЕР_4.

Первинне клопотання з цього ж питання було заявлене адвокатом ОСОБА_12 слідчому 17 червня 2009 року, після проведення ставки віч-на-віч між          ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_8 В задоволенні цих клопотань слідчим було безпідставно відмовлено з аргументацією про затягування досудового слідства: «підстав для призначення експертного дослідження ножа, вилученого з автомобіля НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_2, немає, оскільки ніж вже досліджувався експертами, докази та обставини нанесення ОСОБА_2 ударів ножем по колесах маються в інших матеріалах справи, а тривалість і складність хімічного дослідження ножа суттєво затягне досудове слідство».

Суд вважає таку аргументацію відмови в задоволенні клопотання необґрунтованою та такою, що не сприяла встановленню об’єктивної істини по справі.

За результатами ставки віч-на-віч потерпілий ОСОБА_13 описав ніж як досить довгий, обоюдогострий, який діставав до ліктьового згину, оскільки ОСОБА_14 тримав його лезом до себе у правій руці. В свою чергу, вилучений з автомобіля НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_2 ніж є досить коротким, знаходиться у чохлі і не відповідає описанню ножа, даному потерпілим       ОСОБА_8 Будь-який інший ніж з автомобіля ОСОБА_2 не вилучався. Згідно експертного дослідження, яке дійсно проводилось і з результатами якого ознайомлений ОСОБА_2, цей ніж не є холодною зброєю. Дослідження  цього ножа на предмет наявності на ньому певних чужорідних часток експертами не проводилось. Таким чином, у разі відсутності на вищевказаному короткому ножі слідів гуми  автомобілю «Мерседес S600» д/н НОМЕР_4 та/або слідів дисків (у разі, якщо ОСОБА_2 шкрябав ножем диски) ставить під сумнів докази, які нібито свідчать про нанесення ОСОБА_2 ударів ножем по колесах автомобілю «Мерседес S600» д/н НОМЕР_4.

Суд вважає, що з’ясування факту нанесення удару по колесах буде сприяти завданню кримінально-процесуального кодексу, передбаченому ст.2 КПК України – забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Ст.22 КПК України передбачає, що слідчий зобов’язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність. Тому, посилання слідчого на те, що тривалість і складність хімічного дослідження ножа суттєво затягне досудове слідство не можуть вважатися  законними підставами для відмови в проведенні його експертного дослідження.

Посилання слідчого на ст.76 КПК України при відмові від проведення експертизи суд вважає безпідставним, оскільки в ст.76 КПК України йдеться про обов’язкове призначення експертизи, тоді як ст.75 КПК України передбачає призначення експертизи як вирішення певних питань при провадженні в справі – з’ясування слідів колісної гуми та дисків на ножі, вилученому з автомобілю ОСОБА_2

При проведенні досудового слідства також чітко не з’ясовано місце застосування травматичної зброї – в протоколі огляду місця події в паркінгу по бул. Л.Українки, 30-б  не виявлено гільз від належного потерпілому ОСОБА_8 спецзасобу пістолету ПМ-Т, к-р 9 мм, № КІ 003706, також не з’ясовано дійсну кількість пострілів та справжні причини застосування  спецзасобу.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_15, щодо можливостей потрапляння гільз від спецзасобу пістолету ПМ-Т до каналізації, оскільки допитаний в суді потерпілий ОСОБА_8  пояснив, що він нібито застосовував спецзасіб знаходячись в приміщенні паркінгу, а на досудовому слідстві поясняв, що застосовував спецзасіб перед воротами паркінгу, коли ОСОБА_2 нібито йшов на нього з ножем (т.1, а.с. 35). Опитаний на досудовому слідстві громадянин   ОСОБА_16 (т.1, а.с.30-31) також пояснив, що він почув постріли ОСОБА_8 (ОСОБА_8), знаходячись перед воротами паркінгу і  в’їхав туди після пострілів.

       Під час проведення додаткового розслідування необхідно провести слідчі та інші дії, спрямовані на встановлення всіх обставин справи, з’ясувати обставини, що як викривають обвинуваченого у вчинені злочину, так і виправдовують його, згідно вимог закону про допустимість та достатність доказів прийняти рішення по справі стосовно підсудного.

Для цього, зокрема необхідно:

    - провести огляд колісної гуми автомобілю «Мерседес S600» д/н НОМЕР_4 на предмет наявності на неї слідів удару ножем;

    - провести огляд колісних дисків автомобілю «Мерседес S600» д/н НОМЕР_4 на предмет наявності на них слідів ударів та/або подряпин ножем;

    - призначити по справі експертизу на предмет наявності на ножі, вилученому з машини ОСОБА_2, слідів колісної гуми та/або колісних дисків з автомобіля «Мерседес S600» д/н НОМЕР_4;

    - встановити дійсне місце застосування пристрою для відстрілу гумових куль;

    - встановити особу, яка викликала міліцію щодо пострілів у паркингу будинку 30-б по бул. Л. Українки;

    - провести відновлення обставин та обстановки події в паркінгу будинку по бул. Л. Українки, 30-б;

    - провести ставки віч-на віч між ОСОБА_16 та ОСОБА_2;

    - провести оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення свідків та очевидців можливого конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_8, ОСОБА_16 на початку бул. Л. Українки напроти бізнес-центру «Парус».

Вказаний перелік оперативно - розшукових та слідчих дій є початковим та не може бути вичерпним, оскільки результати проведення таких дій можуть вимагати здійснення інших, з метою встановлення фактичних обставин справи.

Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до ст. 6  Конвенції про  захист   прав   людини і основних   свобод,  яка ратифікована  Верховною  Радою України  17.07.1997 року,   кожен має право на справедливий і публічний  розгляд  його
справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,
встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого  проти  нього  кримінального  обвинувачення. Також відповідно до вищезазначеної норми кожний    обвинувачений    у    вчиненні     кримінального  правопорушення має право допитувати свідків обвинувачення  або  вимагати,  щоб  їх  допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.

 В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, був позбавлений можливості допитати потерпілого ОСОБА_16, оскільки постанови суду про примусовий привід останнього від 02.03.2010 року та 18.03.2010 року виконані не були.

Щодо потерпілого  ОСОБА_16 слід зазначити, що постановою слідчого від 21.05.2009 року (а.с. 73) його визнано потерпілим по даній справі, хоча як вбачається із заяви  ОСОБА_16 від 21.05.2010 року (а.с. 72) від цивільного позову до ОСОБА_2 він відмовляється та ніяких претензій до нього немає.             Суд в судовому засіданні позбавлений можливості з дотриманням процесуальної природи судового розгляду усунути вказані порушення вимог закону, оскільки у справі належить здійснити цілий комплекс оперативно — розшукових та слідчих дій, тобто фактично заново провести досудове слідство, що суперечить процесуальній природі судового розгляду.

Згідно ст. 16-1 КПК України на суд покладається функція розгляду справи, недопустимим є покладення на нього функцій, які властиві слідчим органам.

Окрім цього, органом досудового слідства допущено істотні порушення вимог КПК України в частині порушення права обвинуваченого на захист, що може потягти за собою скасування судового рішення по суті справи.

Таким чином, дана кримінальна справа підлягає направленню прокурору м. Києва для організації додаткового розслідування.

На даний час суд вважає відсутніми достатні підстави для зміни міри запобіжного заходу щодо підсудного, оскільки вибрані запобіжні заходи в певній мірі забезпечують його належну поведінку

На підставі викладеного, керуючись ст. 6  Конвенції про  захист   прав   людини і основних   свобод,  ст. ст. 62,129 Конституції України, ст.16-1, 22, 64,132,281 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_1 про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 на додаткове розслідування - задовольнити.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2,  у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України повернути прокурору            м. Києва на додаткове розслідування.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 залишити без змін у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На постанову суду протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до Апеляційного суду міста Києва.

Суддя                                 В.Карабань