Справа № 22ц - 2496/2008р.     Головуючий в 1 інстанції: Хомик І.І.
Категорія 50, 48     Доповідач : Бездрабко В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2009 року серпня місяця 27 дня колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Воронцової Л.П.

Суддів:     Вадзінського П.О.

Бездрабко В.О. за участю прокурора: Пуляєва І.В. при секретарі: Остренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 червня 2009 року у справі за позовом Органу опіки та піклування Березнегуватської державної адміністрації Миколаївської області в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановила:

В березні 2009 року органи опіки та піклування Березнегуватської райдержадмшістрації Миколаївської області в інтересах малолітньої ОСОБА_3,  03.02.2005року народження,  звернулися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та стягнення з останньої аліментів на утримання доньки,  посилаючись на те,  що відповідачка з 2005 року вихованням доньки не займається,  ухиляється від виконання батьківських обов'язків,  матеріальної допомоги на утримання дитини не надає,  з приводу чого просили позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої доньки - ОСОБА_3 та стягнути з відповідачки аліменти на утримання малолітньої дитини.

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 червня 2009 року позов задоволений,  постановлено позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її дитини-доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини її доходу (заробітку),  але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів проводити з дня звернення до суду з 16 березня 2009року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51грн. та на користь ТУ ДСА України в Херсонській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 250грн.

Не погоджуючись з рішенням суду,  ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу,  в якій,  посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права зазначила,  що суд не встановив дійсних обставини справи,  оскільки не вказав дату з якої вона не займається вихованням доньки; не перевірив правових підстав передачі дитини до сім»ї ОСОБА_4; не врахував,  що вона деякий час страждала психічним захворюванням,  а тому в силу ч.3  ст. 15 СК не може вважатися такою,  що ухилялася від виконання батьківський обов'язків,  у зв'язку з чим просила рішення суду скасувати,  ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача,  осіб,  які з'явилися в судове засідання,  перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Принцип 6 Декларації прав дитини передбачає,  що дитина повинна,  коли це можливо,  рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у всякому разі в атмосфері любові і моральної та майнової забезпеченості; малолітня дитина,  не повинна,  окрім тих випадків,  коли наявні виключні обставини,  бути розлученою із матір»ю.

Зазначений принцип міжнародної норми права закріплює ту обставину,  що малолітня дитина,  як правило,  більше потребує саме материнської любові,  турботи і розуміння.

Відповідно до ч. 1 п.2  ст. 164 СК України мати,  батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав,  якщо вона,  він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи,  що ОСОБА_2 € матір'ю малолітньої ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після народження доньки ОСОБА_2 залишила дитину та з 19 вересня 2005 року по 20 березня 2006 року знаходилася у розшуку (а.с. 8). Реєстрація дитини в органах РАГС була проведена органами опіки та піклування 26 грудня 2006 року,  тобто майже через два роки після народження дитини.

З 12 квітня 2006року по 09 січня 2007 року відповідачка перебувала на лікуванні в Миколаївській обласній психіатричній лікарні,  що підтверджується відповідною довідкою.

Після виписки з лікарні ОСОБА_2 жодного разу не зверталася до органів опіки та піклування Березнегуватської райдержадміністрації Миколаївської області,  яким була передана дитина,  з питаннями щодо повернення доньки,  не цікавилася станом її здоров»я,  вихованням.

Задовольняючи позовні вимоги про позбавлення відповідачки батьківських прав,  суд першої інстанції виходив з викладених обставин справи та зазначив,  що ОСОБА_2 жодного разу не з»являлася до доньки,  вихованням та її розвитком не цікавилася,  матеріальної допомоги на утримання не надавала.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду та вважає його обґрунтованим,  таким,  що відповідає встановленим обставинам,  нормам національного та міжнародного законодавства.

Посилання апелянта на те,  що внаслідок хворобливого стану в порядку ч.3  ст.  15 СК України вона не може вважатися такою,  що ухилялася від виконання сімейних обов'язків,  не впливає на прийняте судом рішення,  оскільки,  як зазначено,  з лікарні ОСОБА_2 виписалася 09 січня 2007 року і вподальшому не виявила бажання зустрітися з дитиною та не проявляла батьківської турботи.

В суді ОСОБА_2 позов визнала та пояснила,  що не працює,  займається доглядом іншої дитини 2008 року народження,  власного житла не має,  проживає разом з матір»ю та сестрою,  які надають їй матеріальну допомогу.

Доводи апеляційної скарги про те,  що відповідачка доньку не покидала колегія суддів оцінює критичного,  оскільки передавши дитину під нагляд своєї матері -ОСОБА_5  остання відмовилася від утримання та виховання дитини,  що підтверджується відповідною заявою від 15 лютого 2006 року. Дитина була передана органам опіки та піклування Березнегуватської райдержадміністрації Миколаївської області і згідно рішення №4 від 25 січня 2007 року неповнолітній ОСОБА_3 було призначено опікуна.

Відповідно до встановлених обставин,  наявного у справі висновку органу опіки та піклування,  колегія суддів вважає,  що саме нехтування своїми обов'язками з боку  ОСОБА_2 (після виписки з лікарняного закладу мала реальну можливість повернути дитину) призвело до розлучення матері з дитиною,  небажання ОСОБА_2 протягом тривалого часу приймати участь у вихованні та утриманні доньки,  спілкуванні з нею є виключними обставинами,  які вплинули на прийняття рішення щодо позбавлення відповідачки батьківських прав.

На теперішній час ОСОБА_3 перебуває під опікою ОСОБА_4,  в сім»ї якої дівчинці створенні усі умови для проживання та виховання (а.с. 17-19). Фактично родинних стосунків між дитиною та ОСОБА_2 не існує і відібрання ОСОБА_3 з сім»ї ОСОБА_4,  на думку колегії суддів,  може негативно вплинути на психічний стан малолітньої дитини.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в порядку  ст. 166 ч.2,  180-183 СК України сторонами не оскаржується,  а тому апеляційний суд на підставі  ст. 303 ЦПК України не перевіряє його законність в цій частині.

Таким чином,  доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду,  не ґрунтуються на вимогах закону,  не підтверджені належними і допустимими у спірних правовідносинах доказах,  а тому до уваги не приймаються.

Рішення суду є законним і обґрунтованим,  постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права,  і підстав для його скасування та направлення на новий судовий розгляд чи ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись  ст.  303, 307,  308 ЦПК України,  колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена
протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного
Суду України.