Справа № 5870 Головуючий у 1-й інстанції: Чередніченко Н.П.

Доповідач: Штелик С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного

суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Штелик С.П.

Суддів: Горєлкіної Н.А., Ратнікової В.М.

при секретарі Ленській І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні  в м. Києві цивільну справу за апеляційною

скаргою  ОСОБА_2     на  ухвалу  Голосіївського

районного суду м. Києва   від 27 квітня 2009 року   в справі за позовом ОСОБА_2  до  Свято-Успенської  Києво-Печерської Лаври

Української православної церкви, третя особа -   Головне управління юстиції  в м. Києві

про визнання права   власності на житловий будинок, визнання свідоцтва про право на

спадщину за заповітом недійсним.

Заслухавши доповідь судді Штелик С.П., пояснення осіб, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 квітня 2009 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Української православної церкви, третя особа - Головне управління юстиції в м. Києві, про визнання права власності на житловий будинок, визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним було закрито з посиланням на п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Не погоджуючись з такою ухвалою, позивачка ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд. При цьому посилається на те, що у суду першої інстанції не було підстав для закриття провадження по даній справі, оскільки позов було подано з посиланням на гл.24 ЦК України, а не на норми Сімейного Кодексу України та розділу «Спадкове право» ЦК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню  з таких підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв»язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Української православної церкви, третя особа - Головне управління юстиції в м. Києві, про визнання права власності на житловий будинок, визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним,    з посиланням на ч. 2 ст. 332 ЦК України.

Як вбачається з рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03.10.2008 року попередній позов ОСОБА_2 до Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Української православної церкви, треті особи -Друга Київська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції в м. Києві, про встановлення факту проживання однією сім»єю, визнання заповіту недійсним та визнання права власності на житловий будинок, ґрунтувався на нормах СК України та на нормах розділу «Спадкове право» ЦК України.

Колегія суддів, проаналізувавши матеріали справи, погоджується з доводами апеляційної скарги відносно того, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані різними правовими підставами, а тому висновок суду першої інстанції відносно необхідності закриття провадження по даній справі в зв»язку з тим, що є таке, що набрало законної сили, рішення суду по спору між тими ж сторонами, про той самий предмет та з тих же підстав,    є помилковим.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для закриття провадження в даній справі у суду першої інстанції не було, в зв»язку з чим ухвалу слід скасувати, справу передати для розгляду до Голосіївського районного суду м. Києва.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну    скаргу    ОСОБА_2

задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27 квітня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд іншому складу суду.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання до цього суду касаційної скарги.