Справа № 22 ц-2342,  2009р.     Головуючий в 1-й інстанції Смирнов Г.С.

Категорія: 41     Доповідач - Вербицька Л.I.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

2009 року серпня місяця 06 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Вербицької Л.І. Суддів: Фурман Т.Г.,  Бездрабко В.О. при секретарі - Мірзе Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 червня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ОСОБА_1 треті особи ОСОБА_4,  Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк»,  про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення,  -

встановила:

В листопаді 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про вселення,  посилаючись на те,  що до 16.03.2006 року перебував з відповідачкою в шлюбі. В жовтні 2006 року відповідачка змінила замки у належній їй на праві власності квартирі АДРЕСА_1 та чинить перешкоди у його проживанні в ній. Позивач просив вселити його в квартиру,  зобов'язати відповідачку не чинити перешкод у користуванні житлом.

В подальшому ОСОБА_2 позовні вимоги доповнив,  посилаючись на те,  що з 25.12.2007 року власником квартири є ОСОБА_1,  яка не визнає його право користування квартирою; просив усунути перешкоди шляхом вселення його в квартиру.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 25 червня 2009 року позовні вимоги задоволено,  - усунено ОСОБА_2 перешкоди у користуванні жилим приміщенням шляхом його вселення у спірну квартиру.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати,  постановити нове,  яким у задоволенні позовних вимог    відмовити,     посилаючись    на    порушення    судом    норм

матеріального та процесуального права. Зокрема,  апелянт посилається на те,  що суд вселив позивача в однокімнатну квартиру площею 17, 3 м2,  в якій проживає вона зі своїм чоловіком ОСОБА_4,  чим фактично позбавив її як власника права користування належною їй квартирою.

Заслухавши доповідача,  пояснення сторін,  перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог,  колегія суддів вважає,  що скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того,  що за позивачем зберігалось право користування квартирою після припинення сімейних відносин з власником ОСОБА_3,  а усі угоди купівлі-продажу спірної квартири,  внаслідок яких змінювався власник,  відбувалися під час судового спору.

Однак,  з таким висновком суду погодитися не можна,  оскільки до нього суд дійшов в порушення і при неправильному застосуванні норм матеріального закону,  що відповідно до п.4 ч. 1  ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.

Суд вірно послався на ч.4  ст. 156 ЖК України в тій частині,  що припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє членів сім'ї (колишніх) права користування займаним приміщенням.  При цьому суд також вірно зазначив,  що закон не передбачає такої підстави,  як зміна власника житла,  для визнання колишнього члена сім'ї власника таким,  що втратив право користування цим житлом.

Однак,  суд не врахував наступне.

Відповідно до ч. 1,  2  ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла,  які проживають разом з ним,  мають право на користування цим житлом відповідно до закону,  а житлове приміщення,  яке вони мають право займати,  визначається його власником.

З зазначених вимог закону,  що повністю відповідає і ч. 1  ст. 156 ЖК України,  вбачається,  що права члена сім'ї власника житла визначаються власником у відповідності з вимогами закону.

З матеріалів справи вбачається,  що згідно свідоцтва про право власності на житло від 05.12.1994 року ОСОБА_3 була власником спірної квартири. Шлюб між подружжям ОСОБА_3 було розірвано 16.03.2006 року. Позивач вселився у спірну квартиру і проживав у ній як член сім'ї власника,  а в наступному,  як колишній член сім'ї власника. 19.07.2006 року позивача було знято з реєстрації у квартирі за рішенням суду,  яке потім було скасовано судом апеляційної інстанції (а.с. 35).

За договором купівлі-продажу від 06.03.2007 року ОСОБА_3 продала квартиру ОСОБА_5 ,  яка 28.08.2007 року продала її ОСОБА_6

Відповідно до договору купівлі-продажу від 25.12.2007 року остання продала квартиру ОСОБА_1 -відповідачу у справі.

З зазначених обставин вбачається,  що позивач на даний час не є колишнім членом сім'ї власника житла. Теперішній власник житла у відповідності до вимог житлового і цивільного законодавства не наділений правом чи обов'язком визначати житлові права позивача,  який є колишнім членом сім'ї колишнього власника.

Оскільки права членів сім'ї колишнього власника є похідними від прав самого власника житла,  то з припиненням для власника права власності на житло члени його сім'ї також втрачають право користування цим житловим приміщенням.  Тим більше,  це стосується колишніх членів сім'ї колишнього власника,  як це встановлено у спірних правовідносин.

Таким чином,  суд безпідставно усунув перешкоди позивачу шляхом його вселення у квартиру,  в якій проживає ОСОБА_1 з членами своєї сім'ї. Квартира є однокімнатна та передана ВАТ «Сведбанк» в іпотеку.

За зазначених обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення,  яким у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись  ст.  ст. 303,  307,  309 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 червня 2009 року скасувати,  ухвалити нове.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає чинності після проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців до Верховного Суду України у касаційному порядку.