Справа №11а-921, 2009р. Головуючий в 1-й інстанції
Категорія: ст. 15ч.2-118КК Сорочан Ю.О.
України. Доповідач - Раєнок В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року серпня місяця «25» дня
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Раєнка В. І. Суддів: Гемми Ю.М. , Красновського І.В. З участю прокурора - Дмитрука С. С. адвоката - ОСОБА_2 засудженого - ОСОБА_3 цивільного позивача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляціями прокурора по справі, цивільного позивача ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_5 на вирок місцевого Голопристанського районного суду Херсонської області від «11» червня 2009 року.
ВСТАНОВИЛ А:
Цим вироком
ОСОБА_3, 09.12.1985року народження, - засуджений за ст. 15ч.2- ст. 118 КК України із застосуванням ст. 68 ч.2 КК України до 1 року 4 місяців позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
Відповідно до ст. 76 КК України він зобов'язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися до цих органів на реєстрацію.
Засуджений знаходиться на підписці про невиїзд і з нього на користь Голопристанської ЦРЛ стягнуто за лікування потерпілого 2387 грн. 77 коп., а також на користь ОСОБА_4 2987 грн. матеріальної шкоди та на користь потерпілого ОСОБА_5 - 5000 грн. моральної шкоди. Судом також стягнуті судові витрати.
ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, близько 1 години 21.05.2006 року в приміщенні барку «Віза-ві», вчинив замах на умисне вбивство ОСОБА_5 при перевищенні меж необхідної оборони, спричинивши потерпілому численні ножеві поранення, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачувався за ст. 15ч.2- ст. 115 ч.1 КК України, тобто у замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_5.
Перекваліфіковуючи дії ОСОБА_4 зі ст. 15ч.2- ст. 115ч.1 КК України на ст. 15ч.2- ст. 118 КК України, суд на обґрунтування свого рішення послався на те, що в судовому засіданні встановлено, що під час намагань засудженого в ніч з 20 на 21 травня 2006 року вияснити у потерпілого причини побиття останнім неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - племінника ОСОБА_3, ОСОБА_8 спричинив йому тілесні ушкодження, нанісши удари по обличчю, а почувши крики, що «вбивають», племінника ОСОБА_7 і побачивши останнього на підлозі в кімнаті диск-жокея та сидячого на ньому потерпілого, який бив ОСОБА_7, з метою захисту останнього наніс потерпілому ножеві поранення в різні частини тіла, у тому числі і в життєво-важливі; перевищивши фактично межі необхідної оборони. Злочин не був доведений до кінця з незалежних від засудженого причин.
На думку суду досудовим слідством не доведено умислу ОСОБА_3 на позбавлення життя потерпілого та наявність у нього при собі ножа під час входження до кімнати диск-жокея, а суд не встановив цей умисел під час судового розгляду справи.
В апеляціях прокурор по справі та потерпілий ОСОБА_5 просять вирок суду скасувати. При цьому прокурор по справі ставить питання про направлення справи на новий судовий розгляд, а потерпілий просить постановити новий вирок за тих підстав, що суд необґрунтовано перекваліфікувати, на їх думку, дії ОСОБА_3 зі ст. 15ч.2- ст. 115ч.1 КК України на ст. 15ч.2- ст. 118 КК України, оскільки по справі зібрано достатньо доказів, які свідчать про умисел ОСОБА_3 на вбивство потерпілого, яке не було доведено до кінця по незалежним від останнього причинам. Прокурор вказує і на те, що в разі засудження ОСОБА_3 за ст. 118 КК України суд не повинен був стягувати кошти на лікування потерпілого, а також на те, що суд мав застосувати до засудженого амністію, оскільки він підпадає під дію цього Закону. Потерпілий ОСОБА_9, окрім того, не згоден з рішенням суду про часткове задоволення його цивільного позову про стягнення моральної шкоди і ставить питання про стягнення на його користь 10 тисяч гривень за моральну шкоду.
Цивільний позивач по справі - ОСОБА_4 також прохає вирок суду в частині відмови їй в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди скасувати та постановити новий вирок, за яким стягнути з ОСОБА_3 на її користь за моральну шкоду від злочину в розмірі 2000 грн. за тих підстав, що вона перенесла моральні та фізичні страждання внаслідок пошкодження здоров'я її сину за винних дій засудженого.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції прокурора по справі та прохавшого цю апеляцію, а також апеляції потерпілого та позивача задовольнити, цивільного позивача ОСОБА_4, яка також підтримала свою апеляцію та прохала її задовольнити, засудженого ОСОБА_3, який в судових дебатах та останньому слові прохав вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляцію прокурора по справі слід частково задовольнити, а апеляції потерпілого та цивільного позивача залишити без задоволення зі слідуючих підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ініціатором побиття неповнолітніх, близько 1 години 21.05.06 року в селі Н.Збур"ївка Голопристанського району, був ОСОБА_9. З ціллю з'ясування причини конфлікту ОСОБА_3, після того, як племінник - ОСОБА_7 поскаржився йому на те, що потерпілий їх побив. Прийшовши до бару «Ваза-ві» ОСОБА_3 побачив, як ОСОБА_8 б'є племінника знову. Маючи на меті захистити племінника, засуджений не маючи до того достатніх підстав, застосував ніж, яким спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Ці обставини підтверджуються послідовними свідченнями засудженого ОСОБА_3 про обставини вчинення злочину та причини, які передували цьому; показаннями племінника засудженого - свідка ОСОБА_7, які в повній мірі співпадають з показаннями ОСОБА_3 і, який пояснював, що його батька та засудженого в приміщенні диск-жокея били ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_9; показаннями свідка ОСОБА_7, який підтвердив показання ОСОБА_3 та свого сина ОСОБА_7 і доповнив, що в кімнаті диск-жокея його почали бити, збили з ніг і ОСОБА_8 сів на нього зверху, а інші продовжували бити. Потім ОСОБА_8 сказав, що його «підрізали». Конфлікт виник у зв'язку з тим, що перед цим ОСОБА_8 побив неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7; свідок ОСОБА_12 підтвердив, що на дискотеці ОСОБА_8 дійсно побив неповнолітніх, а через деякий час свідок бачив, як потерпілий декілька раз вдарив засудженого по обличчю і вони пішли в приміщення. В кімнаті диск-жокея ОСОБА_8 бив батька свідка і вони впали на підлогу. ОСОБА_3 намагався їх розборонити. В руках засудженого свідок ножа не бачив; свідок ОСОБА_13 підтвердив, що був очевидцем близько 24 години 20.05.06 року біля Будинку Культури, побиття засудженого трьома хлопцями; показаннями свідка ОСОБА_14 , який працював в клубі диск-жокея і бачив, як близько 1 години 20.05.06 року лежачого на підлозі в кімнаті диск-жокея невідомого чоловіка, а на ньому зверху-потерпілого, на спині якого була кров. Ножа в руках засудженого свідок не бачив; свідок ОСОБА_15 був свідком, як до кімнати диск-жокея забіг ОСОБА_14, підбіг до ОСОБА_9, який знаходився на лежачому ОСОБА_7 і почав бити потерпілого по спині. Цей свідок також не бачив в руках засудженого ножа; свідки ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 підтвердили, що конфлікт спровокував потерпілий, який побив неповнолітніх; свідки ОСОБА_18, ОСОБА_11 стверджують, що бачили після вчинення злочину в руках засудженого ніж, але де, і коли він цей ніж взяв, їм невідомо.
Допитана судом експерт ОСОБА_19 дала пояснення по висновкам експертизи про те, що в момент вчинення засудженим злочину, він перебував в стані підвищеного психоемоційного збудження. В разі, якщо ОСОБА_6 приніс з собою ніж на місце злочину - в стані психологічного афекту, а в разі, якщо взяв ніж на місці злочину - в стані фізіологічного афекту.
Зависновками судово-медичної експертизи потерпілому, в ніч з 20 на 21 травня 2006 року спричинені чисельні ножові поранення різних частин тіла, які в сукупності відносяться до тяжких тілесних.
У ОСОБА_3 виявлені пошкодження на обличчі, які виникли в ніч на 21.05.06 року від контактування з твердими предметами обмеженої площі контактування і відносяться до легких тілесних ушкоджень.
У ОСОБА_7 струс головного мозку, пошкодження обличчя, численні крововиливи обличчя, голови та інші, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Під час огляду місця події вилучено ніж зі слідами речовини бурого кольору.
За висновками судово-психологічної експертизи ОСОБА_3, на момент вчинення злочину, перебував в стані підвищеного психоемоційного збудження і в силу своїх індивідуально-психологічних особливостей суб'єктивно сприймав ситуацію, керування своїми діями було знижене.
Таким чином, суд оцінивши зібрані по справі докази, у тому числі, і показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які приймали участь у побитті, разом з потерпілим ОСОБА_7, і які є друзями ОСОБА_9, прийшов до обґрунтованого висновку, що органами досудового слідства не доведено, а судом не встановлено умислу ОСОБА_3 на умисне позбавлення життя потерпілого та наявність у нього при собі ножа при вході до кімнати диск-жокея і його твердження про знаходження цього ножа в цій кімнаті та використання його під час вчинення злочину, не спростовано.
За таких обставин суд правильно перекваліфікував дії ОСОБА_3 зі ст. 15ч.2- ст. 115ч.1 КК України на ст. 15ч.2- ст. 118 КК України, як замах на умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.
Покарання засудженому обрано судом з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних про його особу, які є позитивними, знаходження на утриманні 2 неповнолітніх дітей, щире каяття і на думку колегії, з урахуванням конкретних обставин справи, це покарання є достатнім, справедливим і відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Заявлені по справі цивільні позови ОСОБА_4 в частині відшкодування матеріальної шкоди; потерпілого ОСОБА_5 в частині стягнення на його користь моральної шкоди та ОСОБА_4 про стягнення на її користь моральної шкоди, розглянуті судом у відповідності до діючого законодавства та зібраних по справі доказів, а тому підстав для скасування вироку суду, колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, вирок суду в частині стягнення з ОСОБА_3 2387 грн. 77 коп.3а лікування потерпілого, підлягає скасуванню, оскільки ці витрати не підлягають стягненню при засудженні за ст. 118 КК України, тобто, за вчинення злочину при перевищенні меж необхідної оборони (
Постанова Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат»).
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора по справі частково задовольнити, апеляції цивільного позивача ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Вирок місцевого Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 червня 2009 року відносно ОСОБА_3 в частині стягнення з нього на користь Голопристанської ЦРЛ 2387 грн. 77 коп.3а стаціонарне лікування потерпілого від злочину -скасувати, і подальше провадження по справі в цій частині закрити.
В іншій частині цей вирок відносно ОСОБА_3 залишити без змін.