Справа №22ц-2107, 2009р. Головуючий в 1-й інстанції Крапівіна О.П.
Категорія: Доповідач - Вербицька Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року липня місяця «30» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Вербицької Л.І. Суддів: Фурман Т.Г.,
Бездрабко В.О. при секретарі - Шешені С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 22 квітня 2009 року
за позовом ОСОБА_3 до Генічеського ВТК, третя особа - ОСОБА_4, про визнання права власності, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 22.04.2009 року позов ОСОБА_3 задоволено: визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між закритим акціонерним товариством «Ревенчанка» та ОСОБА_3 12 листопада 2001 року; визнано дійсною додаткову угоду до договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладену між закритим акціонерним товариством «Ровенчанка» та ОСОБА_3 12 листопада 2002 року; за ОСОБА_3 визнано право власності на нерухоме майно, що складається з нежитлових приміщень, розташованих на території дитячого оздоровчого табору «Дружба» на земельній ділянці площею 1, 6га за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано Генічеське БТІ зареєструвати право власності на зазначені у рішенні об'єкти за ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що визнання права власності на спірне нерухоме майно не порушує прав і інтересів третіх осіб, а відповідач згоден з позовом. При цьому відповідачем у справі є Генічеське бюро технічної інвентаризації, а предметом спору - нежитлові приміщення, розташовані на території дитячого оздоровчого табору «Дружба» на земельній ділянці площею 1, бга за адресою: АДРЕСА_1.
Однак, апелянтом, який до участі у справі не залучався, до апеляційної скарги надано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.06.2004 року, з якого вбачається, що йому на праві приватної власності належить комплекс дитячий оздоровчий за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, надано договір оренди землі від 08 жовтня 2005 року між Генічеською райдержадміністрацією та ОСОБА_2 згідно якого останньому передано в оренду земельна ділянка площею 2, 51га із земель рекреаційного призначення Щасливцівської сільської ради за межами населеного пункту АДРЕСА_2 строком на 49 років.
Суд вирішуючи спір щодо нерухомого майна, яке розташовано за зазначеною адресою і на зазначеній земельній ділянці, не з'ясував хто на час вирішення спору є власником нежитлових приміщень та користувачем чи власником земельної ділянки, на якій розташовано спірне нерухоме майно. Не з'ясувавши зазначені питання, суд не залучив до участі у справі апелянта, а також інших осіб, права і інтереси яких порушуються у спірних правовідносинах.
Суд також не звернув уваги на те, що згідно свідоцтва від 09.01.2003 року, виданого виконкомом Щасливцівської сільської ради на підставі рішення ради від 18.12.2002 року дитячий оздоровчий комплекс у с Генгірка по вул. Набережній, 48, належить на праві колективної власності Закритому акціонерному товариству «Ровенчанка».
З матеріалів справи вбачається, що 10.07.2007 року проведена державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом /а.с. 16/. Визнаючи угоду купівлі-продажу між позивачкою та Закритим акціонерним товариством «Ровенчанка» дійсною, суд не з'ясував, чи є після цієї юридичної особи правонаступники і у разі відсутності не вирішив питання щодо належного відповідача.
Застосовуючи у спірних правовідносинах норми Цивільного Кодексу України 2004 року, суд не врахував, що предметом спору є угоди щодо нерухомого майна, які суд визнав дійсними і укладеними у 2001 та 2002 роках. При цьому поза увагою суду залишилося питання щодо строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.
Суд в рішенні не зазначив з якої підстави, визначеної законом, і за яких обставин, що підтверджують цю підставу, визнав угоди купівлі-продажу нерухомого майна дійсними.
За таких обставин рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд з підстави, визначеної у п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 22 квітня 2009 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності після проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України у касаційному порядку.