Справа № 22ц- 2031 - 09 Головуючий в суді 1 інстанції Коцюрба М. П.
Категорія 01, 45 Доповідач в суді 2 інстанції Дьоміна О.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого: судді Дьоміної О.О., суддів: Гуля В.В., Оношко Г.М. , при секретарі: Бістрій Г.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Києво -Святошинського районного суду Київської області від 13 лютого 2009 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Гореницької сільської ради про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою , -
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
встановила:
В грудні 2008 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 Гореницької сільської ради про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, посилаючись на те, що 28.10.1994 року за договором міни, укладеного з громадянином ОСОБА_5, позивач отримав у власність житловий будинок по АДРЕСА_1
Дозвіл на укладення вказаного договору міни було надано рішенням виконкому Гореницької сільської ради № 17\1 від 30 вересня 1994 року. Цим же рішенням було вилучено у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0, 27 га, призначену для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 і з них 0, 12 га біля будинку було закріплено за позивачем.
Рішенням виконавчого комітету Гореницької сільської ради від 24 лютого 1995 року № 8 позивачу передано безкоштовно у власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3, площею 0, 12 га та 0, 15 га для ведення особистого підсобного господарства в масиві біля мосту.
У 1999 році 0, 02 га земельної ділянки, поблизу будинку, позивач добровільно віддав під розширення дороги Київ-Бишів. У зв'язку з вилученням у позивача земельної ділянки площею 0, 2 га для суспільних потреб, всього для обслуговування будинку в позивача залишилось 0, 10 га.
Суміжна земельна ділянка по АДРЕСА_4 належала на праві користування ОСОБА_6
У зв'язку з тим, що останнім часом мешканці будинку АДРЕСА_5 зловживали алкоголем, позивач натягнув між земельними ділянками приблизно по межі металеву сітку, проте чіткої межі між їх земельними ділянками ніколи не було.
На сьогоднішній день власником будинку АДРЕСА_5 є ОСОБА_5
14 листопада 2007 року позивач звернувся до голови Гореницької сільської ради з заявою, в якій просив переміряти його земельну ділянку та земельну ділянку сусідки ОСОБА_6 оскільки вважав, що металева сітка, яку позивач, тимчасово встановив, стоїть не по межі і у зв'язку з цим фактичний розмір його земельної ділянки є меншим ніж має бути.
Згідно обмірів земельною комісією площа земельної ділянки позивача по фактичному користуванню становила 0, 10 га.
30.11.2007 року Гореницька сільська рада своїм рішенням № 2\117 передала позивачу безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0, 12 га по АДРЕСА_6
Позивач звернувся до голови Гореницької сільської ради з заявою про встановлення межі його земельної ділянки з земельною ділянкою сусідки ОСОБА_6
В листопаді 2008 року позивач отримав зведений кадастровий план земельних ділянок по вул. Київській, 1 та Київській, 3 в с. Гнатівка, згідно якого земельна ділянка позивача, становить 0, 0829 га, земельна ділянка ОСОБА_6 становить 0, 1598 га. 10.11.2008 року Гореницька сільська рада прийняла рішення № 2\18, яким залишила існуючу межу між земельними ділянками АДРЕСА_7 без змін, фактично закріпивши за позивачем земельну ділянку площею лише 0, 0829 га.
Відповідачка встановила на межі земельних ділянок паркан з бетонних плит.
Позивач вважав, що Гореницька сільська рада своїм рішенням від 10.11.2008 року неправомірно відмовила позивачеві у встановленні межі між земельними ділянками № 1 та АДРЕСА_5 Києво-Святошинського району Київської області, а відповідачка ОСОБА_6 порушила права позивача шляхом встановлення паркану між суміжними земельними ділянками сторін, просив визнати недійсним рішення Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 10 листопада 2008 року № 2\18 про залишення без змін меж між земельними ділянками; зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0, 10 га по АДРЕСА_8 Києво-Святошинського району, Київської області, шляхом перенесення спорудженого нею між суміжними земельними ділянками паркану вглиб земельної ділянки ОСОБА_6 на відстань, : що буде запропонована експертом.
Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 13 лютого 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом було встановлено, що 28.10.1994 року за договором міни, укладеного з громадянином ОСОБА_5, позивач отримав у власність житловий будинок по АДРЕСА_9
Дозвіл на укладення вказаного договору міни було надано рішенням виконкому Гореницької сільської ради № 17\1 від ЗО вересня 1994 року. Цим же рішенням було вилучено у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0, 27 га, призначену для обслуговування житлового будинку № 1 по
АДРЕСА_10 і з них 0, 12 га біля будинку було закріплено за позивачем.
Рішенням виконавчого комітету Гореницької сільської ради від 24 лютого 1995 року № 8 позивачу передано безкоштовно у власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_11 площею 0, 12 га та 0, 15 га для ведення особистого підсобного господарства в масиві біля мосту.
Суміжна земельна ділянка по АДРЕСА_12 належала на праві користування ОСОБА_7 і позивач в 1994 році встановив між земельними ділянками металеву сітку, яка визначала межі між земельними ділянками.
30.Х1. 2007 року Гореницька сільська рада своїм рішенням № 2\117 передала позивачу безкоштовно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0, 12 га по АДРЕСА_13
В листопаді 2008 року позивач отримав зведений кадастровий план земельних ділянок по АДРЕСА_14 згідно якого земельна ділянка позивача становить 0, 0829 га, земельна ділянка ОСОБА_6. становить 0, 1598 га.
Судом також було встановлено, що рішенням Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області XIX сесії XXV скликання від 10.11.2008 року № 2\18 про розгляд заяви ОСОБА_3 залишено існуючу межу між земельними ділянками № 1 гр. ОСОБА_3 та № 3 гр. ОСОБА_6 в с Гнатівна по вул. Київська.
Відмовляючи у позові суд вважав, що межа земельних ділянок АДРЕСА_15 Київської області не змінювалась з 1994 року і що посилання позивача на незаконність рішення Гореницької сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області № 2\18 від 10.11.2008 року є безпідставними, оскільки позивач не надав суду доказів відповідно до ст. 60 ЦПК України тим обставинам, що вказане рішення було прийнято з порушенням закону.
Однак з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони зроблені без врахування фактичних обставин справи та вимог закону.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, суд не звернув уваги на те, що 30.Х1. 2007 року Гореницька сільська рада своїм рішенням № 2\117 передала позивачу безкоштовно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0, 12 га по АДРЕСА_16 і вказане рішення ніким не скасовано.
Позивач мав право захищати свої порушені права, оскільки ч.2 ст. 95 ЗК України визначає, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Порушення прав позивача було доведено зведеним кадастровим планом земельних ділянок по АДРЕСА_14 згідно якого земельна ділянка позивача становить 0, 0829 га, замість 0, 12 га, а земельна ділянка ОСОБА_6 становить 0, 1598 га.
Відповідно вимог ст. 152 ЗК України п. 2 власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення; будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
3. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Однак, суд в порушення вимог закону не з»ясував правових підстав, згідно яких відповідачка користується більшим обсягом земельної ділянки, чим їй належить, не витребував підтверджуючих документів та не обговорив питання про призначення експертизи.
Крім цього, суд не звернув уваги на те, що встановлення позивачем в свій
час, металевої сітки між земельними ділянками сторін, не може свідчити про
належне встановлення меж цих земельних ділянок.
Суд також не дав належної оцінки законності рішення Гореницької сільської ради, Києво-Святошинського району, Київ області XIX сесії XXV скликання від 10.11.2008 року № 2\18, яким залишено існуючу межу між земельними ділянками № 1 гр. ОСОБА_3 та № 3 гр. ОСОБА_6 в с Гнатівна по вул. Київська.
Оскільки, суд першої інстанції ухвалив рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 313-315, 317 та 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити..
Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 13 лютого 2009 року - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду, іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.