УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22 ц - 2126-А Головуючий у суді 1 ін ст. Драч Ю.І.
Категорія 27 Судця - доповідач Кашапова Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2009 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді Кашапової Л.М.
суддів Снітка С. О. Олексієнка М. М.
при секретарі Ганько Ю.І.
з участю представника позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного комерційного банку «Київ» про виконання умов договору, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 липня 2009 року, -
встановила:
В червні 2009 року ОСОБА_13вернулась в суд з позовом до АКБ „Київ", в якому просила стягнути з відповідача 19500грн. депозитного вкладу, 1455грн. 04коп. невиплачених відсотків, 1235грн. 37коп.3битків, 17085грн. 94коп. на відшкодування моральної шкоди та 747грн. 49коп. на відшкодування судових витрат.
Посилалась на те, що за договором строкового банківського вкладу „Наш ювілей" №8288 Ю від 23.04.2008 року, укладеного між нею та АКБ „Київ", на депозитний рахунок у Житомирську філію АКБ „Київ" було внесено грошові кошти в сумі 1700грн. строком на 370 днів (з 23.04.2008 року по 28.04.2009 року) з виплатою 18% річних. 12.05.2008 року та 17.06:2008 року між тими ж сторонами були укладені додаткові угоди щодо розміщення на зазначеному рахунку відповідно 1500грн. та 1000грн.
Зазначала, що з січня 2009 року банк припинив виплату процентів по депозитному вкладу, а по закінченню строку договору в квітні 2009 року безпідставно відмовив у поверненні суми депозиту, чим порушив взяті на себе зобов'язання.
Вказувала, що внаслідок протиправних дій відповідача нею понесені матеріальні збитки, які складаються з витрат на придбання канцелярських товарів на суму 17грн. 15коп., витрат на придбання спеціальної літератури на суму 160грн., витрат на комп'ютерні послуги - роздрукування заяв, виготовлення ксерокопій документів - на суму 17грн. 72коп., упущеної вигоди на суму 1701грн. 01коп. внаслідок неможливості отримання доходів від розміщення заборгованих відповідачем грошових коштів у іншому, надійному та сумлінному банку та заподіяно їй моральну шкоду, яка полягає в моральних, душевних та фізичних стражданнях від усвідомлення протиправності дій відповідача щодо утримання її грошових заощаджень, погіршенні стану здоров'я, пригніченості настрою, відчутті безвихідної ситуації та приниження, що створюють нетерпимі перешкоди у реалізації всього обсягу особистих немайнових прав.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29 липня 2009 року позов задоволено частково.
Зобов'язано АКБ „Київ" повернути ОСОБА_1 суму банківського вкладу в розмірі 21021грн. 77коп. відповідно до договору №8288 Ю про банківський вклад „Наш ювілей" у гривні від 23 квітня 2008 року укладеного між ОСОБА_1 та АКБ „Київ" в особі Житомирської філії АКБ „Україна", а також додатковим угодам №12/05 від 12 травня 2008 року і №17/06 від 17 червня 2008 року, які були внесені на вкладний (депозитний) рахунок №2635.0.80.04107.01, а в разі неможливості повернення вирішено стягнути з АКБ „Київ" на користь ОСОБА_1 21021грн. 77коп. внесеного депозитного вкладу.
Стягнуто з АКБ „Київ" на користь ОСОБА_1 250грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, сплачених позивачкою при подачі позову до суду.
Стягнуто з АКБ „Київ" на користь держави державне мито в розмірі 210грн. 22коп.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті усіх заявлених нею позовних вимог, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального закону, порушено норми процесуального закону, не дано належної оцінки зібраним по справі доказам, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Зокрема, апелянт вказує на те, що незабезпечення судом фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою суттєво порушило її права, позбавило можливості детально ознайомитись з ходом судового засідання. Вважає, що у суду не було підстав для відмови у позові, оскільки в матеріалах справи наявні належні документальні докази обґрунтування заявлених вимог, а судом однобоко та упереджено встановлено неможливість відшкодування завданих збитків та спричиненої моральної шкоди.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно керувався вимогами ст. ст. 1058, 1060 ЦК України і обґрунтовано вважав, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад) та незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, а тому обгрунтовано задоволив позов в частині зобов'язання банку повернути позивачці кошти, внесені на депозитний вклад в сумі 1950грн. та невиплачені відсотки по депозитному вкладу за період з грудня 2008 року по квітень 2009 року в сумі 1521грн. 77коп.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 року №4 „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та ст. 611 ЦК України встановлено, що моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що призупинення відповідачем виплати процентів за депозитними вкладами та коштів, внесених на депозитні вклади, було проведене відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 06.02.2009 року № 53, якою в АКБ „Київ" призначена тимчасова адміністрація, в зв'язку з чим на період з 09.02.2009 року до 09.08.2009 року в банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що вказує на відсутність вини відповідача у невиконанні договірних зобов'язань перед вкладниками і, .відповідно, звільняє його від відповідальності по відшкодуванню збитків та моральної шкоди, завданих вкладникам несвоєчасним виконанням фінансових зобов'язань.
А тому висновок суду щодо відсутності підстав для задоволення вимог про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди є обгрунтованим і відповідає дійсним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного незастосування судом Закону України „Про захист прав споживачів" при розгляді позовних вимог про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими.
Закон України „Про захист прав споживачів", хоча і поширюється на спірні правовідносини в силу вимог ст. 633, ч.2 ст. 1058 ЦК України, однак передбачає відшкодування моральної шкоди лише у випадку, коли шкода заподіяна здоров'ю споживача ( ст. 4 п.5 вказаного Закону). В даному випадку позивачкою ні при подачі позовної заяви, ні в процесі розгляду справи не надано доказів про те, що дії відповідача по невиконанню договірних зобов'язань призвели до погіршення її стану здоров'я. Копія медичної довідки без дати та номера, виданої поліклінікою №1 центральної міської лікарні №1 м. Житомира, вказує лише на наявність хронічних хвороб позивачки, з приводу яких вона перебуває на обліку в даній медичній установі.
Договір банківського вкладу №8288 Ю від 23.04.2008 року, укладений між сторонами по справі, прямо не передбачає підстав для відшкодування моральної шкоди.
Недотримання судом вимог ст. 2-1 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення" ЦПК України щодо фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, викликане об'єктивними причинами (відсутністю аудіодисків), слід вважати формальним порушенням вимог процесуального законодавства, яке не призвело до неправильного вирішення справи, а тому згідно ч.3 ст. 309 ЦПК України воно не може бути підставою для скасування або зміни рішення суду.
Безпідставним є і посилання апелянта на те, що суд не дав належної оцінки наданим нею документам, що підтверджують понесені нею судові витрати, оскільки акт приймання-передачі виконаних робіт без дати про вартість інформаційно-консультативних послуг та допомоги у складанні позовної заяви в сумі 210грн. не являється фінансовим документом, який підтверджує витрати на правову допомогу; оплата послуг представника не відноситься до судових витрат, визначених ст. 79 ЦПК України, перелік яких є вичерпним.
Крім того, витрати, пов'язані з розглядом справи, можуть виникати після відкриття провадження по справі, тобто під час розгляду справи. Склад та розмір цих витрат залежить від фактичних дій, які вчиняють особи, як учасники процесу, та суд. Інші фактичні витрати учасників процесу (витрати на оплату поштових відправлень, копіювання документів у справі як для себе, так і для осіб, які беруть участь у справі, витрати на придбання нормативних актів, пошук доказів, витрати на проїзд до суду для подачі позовної заяви), до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи, не належать.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального закону чи порушення норм процесуального закону, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення спору.
З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовано обставини справи, правильно визначено характер спірних правовідносин, дана належна оцінка зібраним по справі доказам, доводам і запереченням сторін, а тому підстав для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 317 ЦПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.