Справа № 22ц-2555/10
Категорія Головуючий в 1 інстанції: Мазка Н.Б.
Доповідач: Парінова І.К.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2010 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого – Парінової І.К.,
Суддів: Авалян Н.М., Кострицького В.В.,
при секретарі Самохіній І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області на постанову Первомайського міського суду Луганської області від 30 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання рішення про відмову в підвищенні пенсії неправомірним та зобов’язання відповідача провести підвищення пенсії і виплачувати її у збільшеному розмірі і сплатити недоплачену суму надбавки, -
встановила:
У червні 2009 р. ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що вона має статус „дитини війни” у зв’язку з чим, у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 % мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік” в частині зупинення дії ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не відповідають Конституції України і тому не можуть застосуватись. З підстав невідповідності ст.22 Конституції України п.п.2 п.41 розділу ІІ Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України вважає неможливе їх застосування з 01.01.2008 року. Позивач просила суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом її порушених прав, свобод та інтересів за період у 2007 році, зобов’язати відповідача встановити їй щомісячне підвищення до пенсії з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.05.2009 року і з 01.06.2009 року встановити надбавку у розмірі 149,40 грн.
Оскаржуваною постановою Первомайського міського суду Луганської області від 30 вересня 2009 року позов задоволено частково. Відмовлено в поновлені строк для звернення до суду за захистом права на підвищення до пенсії, як дитині війни. Визнано неправомірними діями УПФУ в м. Первомайську Луганської області щодо з відмови в нарахуванні і виплати підвищення до пенсії.
Зобов’язано УПФУ в м. Первомайську Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії за період з 28.05.2008 року по 31.12.2008 року. Відмовлено в задоволені позовних вимог в частині зобов’язання перерахувати та виплатити підвищення до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 27.05.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.05.2009 року, з 01.06.2009 року.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та винести нову постанову за змістом позовних вимог.
Також не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанцій в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а апеляційну скаргу відповідача необхідно відхилити.
Згідно ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була зупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" щодо зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких Законів України" був визначений порядок нарахування підвищень до пенсій дітям війни, який не відповідає ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішень від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Задовольняючи частково позов, суд вірно зазначив про те, що відповідач зобов'язаний був перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, з 22 травня 2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу встановленого статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.
Постанову суду в частині відмови ОСОБА_1 в позові про перерахування і виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. у зв'язку з пропуском річного строку звернення до суду необхідно скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року. Саме за цей період 2007 року позивачка і просила нарахувати та виплатити їй пенсію підвищену на 30 % мінімальної пенсії.
Постанова в частині визнання неправомірними дій УПФУ в м. Первомайську Луганської області щодо відмови в нарахуванні і виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, зобов’язання УПФУ в м. Первомайську Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії за період з 28.05.2008 року по 31.12.2008 року та відмови в задоволені позовних вимог в частині зобов’язання перерахувати та виплатити підвищення до пенсії з 22.05.2008 року по 27.05.2008 року правильна і не підлягає скасуванню.
Ухвалюючи постанову, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, обґрунтовуючи відмову в підвищенні розміру пенсії, як "дитина війни" помилково зазначав, що у законодавчому порядку питання визначення величини мінімальної пенсії за віком не вирішено, оскільки підвищення пенсії дітям війни діючим законодавством було врегульовано і повинно було проводитись відповідно до рішень Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Також суд дійшов правильного висновку про те, що такий перерахунок повинен зробити позивачу відповідач.
Те, що непідвищення пенсії до розміру, встановленого Законом України " Про соціальний захист дітей війни" викликано тим, що кошти до Пенсійного фонду України з державного бюджету не надходили, на увагу не заслуговують.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дійсно передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, однак вказаним Законом не передбачено можливості ненадання цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії , а відсутність коштів не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Постанова суду відносно перерахування і виплати підвищення до пенсії за 2009 рік підлягає скасуванню, як неправильна.
Статтею 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, тому її дія не поширюється на спірні відносини. Розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закон України „Про соціальний захист дітей війни”.
Виходячи з наведеного, в цій частині необхідно ухвалити нове рішення, яким зобов’язати УПФУ в м. Первомайську Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2009 року у відповідності до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.3, 309, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області відхилити.
Постанову Первомайського міського суду Луганської області від 30 вересня 2009 року змінити.
В частині відмови ОСОБА_1 в позові про перерахування і виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.
В частині визнання неправомірними дій УПФУ в м. Первомайську Луганської області щодо відмови в нарахуванні і виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, зобов’язання УПФУ в м. Первомайську Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії за період з 28.05.2008 року по 31.12.2008 року та відмови в задоволені позовних вимог в частині зобов’язання перерахувати та виплатити підвищення до пенсії з 22.05.2008 року по 27.05.2008 року постанову суду залишити без змін.
Постанову суду відносно перерахування і виплати підвищення до пенсії за 2009 рік скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення, яким зобов’язати УПФУ в м. Первомайську Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2009 року у відповідності до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: