Справа № 22ц-2392/10                            

Категорія Головуючий в 1 інстанції: Скнарі на Н.М.

Доповідач: Парінова І.К.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25 травня 2010 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

    Головуючого – Парінової І.К.,

    Суддів: Авалян Н.М., Кострицького В.В.,

при секретарі Самохіній І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області на постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 23 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області про визнання незаконними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області з відмови у проведенні перерахунку та виплати соціальної допомоги, передбаченої ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, -

встановила:

В лютому 2010 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що вона має статус „дитини війни” у зв’язку з чим, у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 % мінімальної пенсії за віком. Позивач просила суд поновити пропущений процесуальний строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 22.05.08 року по 31 грудня 2009 року, визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області з відмови у виплаті  їй 30% мінімальної пенсії за віком у вигляді доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”зобов’язати відповідача  нарахувати  на його користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну  державну  соціальну допомогу за період з 22.05 2008 року до 32.12.2009 року.

Оскаржуваною постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 23 лютого 2010 року позов задоволено частково. Визнані незаконними  дії УПФУ в м. Антрациті Луганської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті на користь ОСОБА_1  підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії у період з 01лютого 2009року по 31.12.2009 року. Зобов’язано УПФУ в м. Антрациті Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії за  період з 01.02.2009 року по 31.12.2009 року, з урахуванням фактично виплачених сум. У задоволені інших вимог було відмовлено за пропуском строку звернення до суду.

 Не погоджуючись із постановою суду першої інстанцій відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанцій та винести нове рішення у справі про відмову у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач має правовий статус "дитина війни", що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.  

 Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

  28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідно до пункту 8 якої встановлено, що "дітям війни" до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах. У 2009 році така доплата складала 49,80 грн.

Згідно ст.54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати розмір соціальних гарантій, які відповідно до законодавства визначаються залежно від прожиткового мінімуму і встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", що має однакову юридичну силу, як і Закон України "Про соціальний захист дітей війни", у наведеній нормі відсилає до відповідних Законів України. Тобто, у даному випадку застосовується спеціальний закон, яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії певної категорії осіб - Закон України "Про соціальний захист дітей війни".

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Крім того, ч.ч.2,3 ст.22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" протягом 2009 року була чинною саме у наведеній вище редакції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Постанова суду в частині відмови в позові про перерахування і виплату підвищення до пенсії, як дитині війни підлягає залишенню без змін, тому що в цій частині вона не оскаржена.

               Постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути  підставою для  скасування  постанови суду.  

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -  

ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області відхилити.

Постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 23 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: