Апеляційний суд Кіровоградської області
____________________________________________________________________
№ 22 –785 2010року Головуюча 1інстанції Іванова Л.А.
Категорія 37 Доповідач Чорнобривець О.С.
Ухвала
іменем України
25 травня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Белінської І.М
суддів - Гайсюка О.В.
Чорнобривець О.С.
при секретареві Чернезі М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 28 січня 2010 року,-
встановила:
У липні 2008року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи тим, що її мати ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_7, якій належав жилий будинок, розташований по АДРЕСА_1, мала право на спадкування за законом першої черги. Однак, будь-яких дій щодо прийняття своєї частки у спадковому майні не вчинила, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.
Просить визнати право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частку у спадковому майні, що належало ОСОБА_6, з підстав ст.1276 УК України/ ред.2003року/.
До участі у справі залучена в якості відповідача ОСОБА_8, яка є власником спірного будинку на підставі договору купівлі-продажу.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 січня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, якім задовольнити вимоги позову.
Перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що
апеляційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно з ч. 1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Стаття 1276 ЦК України в ред. 2003року, яка кореспондується з ст.551 ЦК України в ред. 1963року, чинного на час виниклих правовідносин, передбачає перехід права на прийняття спадщини у разі, якщо спадкоємець за законом або за заповітом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, переходить до його спадкоємців ( спадкова трансмісія).
Судом правильно встановлено і матеріалами справи підтверджується, що жилий будинок, розташований по АДРЕСА_1, на праві власності належав ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2
Згідно нотаріально посвідченому заповіту, складеному ОСОБА_7, спадкоємцями 1/2 частини будинку є ОСОБА_9 та ОСОБА_10, 1/2 частини – ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_12 і ОСОБА_13
Після смерті ОСОБА_7 з заявами про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався.
Фактично спадщину прийняли донька спадкодавця ОСОБА_9, яка із чоловіком ОСОБА_10 та дочкою ОСОБА_11 проживали разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 та залишилися проживати після її смерті. Свідоцтво про право на спадщину отримано не було.
В подальшому, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9, в будинку залишилася проживати ОСОБА_11, яка з 15 травня 1987року і по день смерті була зареєстрована за адресою вказаного будинку та проживала в ньому. Свідоцтво про право на спадщину отримано не було.
07 травня 2007року ОСОБА_11 склала заповіт, за яким усе належне їй майно, в тому числі й будинок, заповідала відповідачу ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 померла, відповідач ОСОБА_5 в установленому порядку отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, здійснив державну реєстрацію права власності на успадкований будинок і розпорядився належним йому майном шляхом укладення з відповідачем ОСОБА_8 13.08.2008 року договору купівлі-продажу будинку.
Відмовляючи в задоволенні позову суд, виходив з того, що мати позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_6 належала до коло спадкоємців після смерті спадкодавця ОСОБА_7, проте в установлений строк для прийняття спадщини із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини не зверталася, не вступила в управління та володіння спадковим майном, тому відповідно до ст.548, ст.549 ЦК України в редакції 1963року, яка діяла на час спірних правовідносин, дійшов правильного висновку, що позивачка ОСОБА_3 не набула права на зазначений будинок в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, оскільки останньою спадщина після спадкодавця ОСОБА_7 не була прийнята.
Таким чином доводи позивачки є недоведеними та спростовуються повно і всебічно з’ясованими обставинами справи, якім суд дав належну оцінку.
Відповідно до наведеного рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 28 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців
Головуючий:
Судді: