АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22- 2583  2010 року            Головуючий у 1-й інстанції  Онуфрієв В.М. категорія – 45                                                 Доповідач  Кіселик С.А

У  Х  В  А  Л  А

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

9  червня  2010 року        

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого : судді Кіселика С А ,

суддів : Франко В.А., Суржик М.М.

при секретарі Демешко Л.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення  Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від  11 березня  2010 року,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

В жовтні  2009  року  ОСОБА_1  звернувся  до суду із позовом  до  Соколівської  сільської  ради  Кіровоградського району  Кіровоградської  області,  ОСОБА_2   про    визнання  рішення  неправомірним  та   його  скасування.   Просив  визнати  неправомірним  та  скасувати  рішення  Соколівської  сільської  ради  Кіровоградського  району  Кіровоградської  області  за № 49/15  від 10.07.2002  року  «Про  надання  земельної  ділянки  під  забудову  житлового  будинку  ОСОБА_2».  

Свої  вимоги  позивач  мотивує  тим, що рішенням чотирнадцятої сесії двадцять першого скликання Соколівської сільської ради народних депутатів № 528 від 16 грудня 1992 року позивачу була надана      земельна ділянка під будівництво житлового будинку і господарських АДРЕСА_1. Розпорядженням Представника Президента України в Кіровоградському районі, Кіровоградської області № 37 від 28 січня 1994 року йому  було дозволено будівництво індивідуального житлового будинку. 17 травня 1997 року начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградського району позивачу був виданий дозвіл на індивідуальне житлове будівництво № 107/97, який дійсний до 31 грудня 1999 року.   10 червня 2002 року  рішенням  третьої сесії двадцять четвертого скликання Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області було прийняте рішення № 49/15 від 10.07.2002 року,  згідно якого  вказана земельна ділянка була надана ОСОБА_2.   Дане  рішення  сільської  ради  стало  підставою для рішення  Соколівської  сільської  ради  Кіровоградського  району  Кіровоградської  області  № 114  від 27.07.2006  року  про  відмову    у  задоволенні  його  заяви    про  оформлення  права  власності на  цілий  житловий  будинок  з  надвірними  будівлями  за  адресою: АДРЕСА_1

13  жовтня  2009  року  судом  отримано  доповнення  до  позовної  заяви.  Позивач  просив  визнати  причини  пропуску  строків  позовної давності  поважними  та  поновити  строки  позовної  давності  з  02.11.2006  року,  а  саме  з  моменту  прийняття  рішення  №  151  Соколівською  сільською  радою  Кіровоградського  району  Кіровоградської  області  «Про  розгляд  заяви  громадянина  ОСОБА_1»;  Визнати  неправомірним  та  скасувати  рішення  Соколівської  сільської  ради  Кіровоградського  району  Кіровоградської  області   за № 49/15  від 10.07.2002  року  «Про  надання  земельної  ділянки  під  забудову    ОСОБА_2;  визнати  неправомірним  та  скасувати  рішення  Соколівської  сільської  ради  Кіровоградського  району  Кіровоградської  області  за  № 114  від 27.07.2006  року « Про  відмову  в оформленні  права  власності  в  АДРЕСА_1;  визнати  неправомірним  та  скасувати  рішення  Соколівської  сільської  ради  Кіровоградського  району  Кіровоградської  області  за № 151  від 02.11.2006 року  «Про  розгляд  заяви  громадянина  ОСОБА_1».

В  подальшому  позивач  доповнив  позов  ще  однією  вимогою  і просив  визнати  неправомірним  і скасувати  рішення  Соколівської  сільської  ради  Кіровоградського  району  Кіровоградської  області   за  №  20  від  13.04.2006  року  « Про  надання  земельної  ділянки  під  забудову».

Ухвалою  Кіровоградського  районного  суду  Кіровоградської  області  від 25 грудня  2009 року  до  участі  в  справі,  за  клопотанням   Соколівської  сільської  ради  Кіровоградського  району  Кіровоградської  області, в  якості  третьої  особи, залучено  ОСОБА_3.

Рішенням  Кіровоградського  районного суду   Кіровоградської  області     від 11  березня  2010 року  в позові  відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду  позивач  просить  його  скасувати  та  ухвалити  нове  рішення  яким  позов  задовольнити.

В скарзі апелянт зазначив, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи . Зокрема, зазначив, що  судом  безпідставно  не  визнано  причини  порушення  строків  позовної  давності  поважними; безпідставно  відмовлено  учаснику  процесу  у  дослідженні  доказів  які  могли  мати  значення  для  вирішення  справи,  а отже  не  вжито  всіх  необхідних  заходів  для  повного  і  всебічного  розгляду  справи;  не  прийнято  до  уваги,  що   листами №№  88, 89  від   14.07.2006  року,  Соколівською  сільською  радою  перевищено  свої  повноваження,  оскільки  зупинення  провадження  та  заборона  вчиняти  певні  дії  є  виключним  повноваженням  суду  та є  ні  чим  іншим,  як  вчиненням    перешкод  в  оформленні  права  власності  на  будинок,  та  отримання  державного  акту  про  право  власності  на  земельну  ділянку;  не  надано  критичної  оцінки  показам  свідка  ОСОБА_4,  який  є  рідним  дядьком   ОСОБА_3

Заслухавши  доповідь судді доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі  доводи, колегія  суддів  Судової палати у цивільних  справах  Апеляційного суду Кіровоградської області  дійшла висновку, що апеляційна скарга   підлягає    відхиленню,  із  наступних  підстав.

Вирішуючи  спір  суд  першої інстанції, на підставі досліджених доказів, правильно встановив,  що  позивачем  пропущено  строк  позовної  давності,  тобто  порушено  строк,  у  межах  якого  особа  може  звернутися  до  суду  з  вимогою  про  захист  свого  цивільного  права  або  інтересу.

Дійшовши  висновку  щодо  порушення  строку  позовної  давності,  суд  дійшов  правильного  висновку  і  щодо  відсутності  підстав  у  його  поновленні.

Як  вбачається  із  матеріалів  справи   рішенням чотирнадцятої сесії двадцять першого скликання  Соколівської  сільської ради народних депутатів № 528 від 16 грудня 1992 року позивачу була надана  земельна ділянка під будівництво житлового будинку і господарських АДРЕСА_1.

Розпорядженням Представника Президента України в Кіровоградському районі, Кіровоградської області № 37 від 28 січня 1994 року йому  було дозволено будівництво індивідуального житлового будинку.

17 травня 1997 року начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградського району  ОСОБА_1 був виданий дозвіл на індивідуальне житлове будівництво № 107/97, який дійсний до 31 грудня 1999 року.

10 червня 2002 року позивач звернувся до сільської ради із заявою про вилучення у нього цієї земельної ділянки.

При подачі заяви про вилучення земельної ділянки ОСОБА_1 не вказував, що на ній він розпочав будівництво житлового будинку.    

В той же день, тобто 10 червня 2002 року його син  ОСОБА_2 подав заяву про надання йому цієї земельної ділянки під будівництво житлового будинку.

На підставі поданої позивачем заяви третьою сесією двадцять четвертого скликання Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області було прийняте рішення № 47 від 10 липня 2002 року, яким земельна ділянка була вилучена у  ОСОБА_1

Земельна ділянка приватизована позивачем не була,  його власністю не являлась, до моменту її вилучення  знаходилась в його користуванні.  

Дане  рішення  позивачем  не  оскаржується.

Цією ж сесією було прийняте рішення № 49/15 від 10.07.2002 року згідно якого  вказана земельна ділянка була надана  ОСОБА_2

В  суді  апеляційної  інстанції  позивач  зазначив,  що  про  наявність  рішення   Соколівської  сільської  ради  Кіровоградського  району  Кіровоградської  області   за №49/15  від 10.07.2002  року  «Про  надання  земельної  ділянки  під  забудову    ОСОБА_2»  йому  стало  відомо    10  липня  2010  року.

Прийняте  рішення   позивача  влаштовувало  і   намірів його  оскаржувати  позивач  не  мав  до  2006  року.

Позов  з  вимогою  визнати  неправомірним  та  скасувати  рішення  Соколівської  сільської  ради  Кіровоградського  району  Кіровоградської  області  за № 49/15  від 10.07.2002  року  «Про  надання  земельної  ділянки  під  забудову  житлового  будинку  ОСОБА_2»  подано  до  суду  06.10.2009  року,  тобто  після  сплину  більше  ніж  семи  років  з  дня  коли  сторона  взнала  про  наявність  оскаржуваного  рішення.

Згідно  ст. 257  ЦК  України,  загальна  позовна  давність  встановлюється  тривалістю  у  три  роки.

Із  заяви  представника  Соколівської  сільської  ради  Кіровоградського  району  Кіровоградської  області   вбачається,  що  відповідач  просить  застосувати  позовну  давність   по  даній  справі  і  відмовити  у  задоволені  позову  у  зв’язку  із  пропуском  строку  позовної  давності.

Відповідно  до  частини 4 ст.  267  ЦК  України  сплив  позовної  давності,  про  застосування  якої  заявлено  стороною  у спорі,  є  підставою  для  відмови  у позові.

Частиною 5  статті  267  ЦК  України  передбачено,  що  якщо  суд  визнає  поважними  причини  пропущення  позовної  давності,  порушене  право  підлягає  захисту.

Позивачем  не  названо  будь  яких  причин  пропуску  ним строку  позовної  давності  на  оскарження  до  суду  рішення  Соколівської  сільської  ради  Кіровоградського  району  Кіровоградської  області   за № 49/15  від 10.07.2002  року  «Про  надання  земельної  ділянки  під  забудову    ОСОБА_2»,  про  наявність  якого  він  взнав  10.07.2002  року.

Як вже  було зазначено  раніше,  позивач  пояснив  суду,  що  до  2006  року  це  рішення   його  влаштовувало.

Пропущено   позивачем  і  строки  позовної  давності  щодо  звернення  до  суду  із  вимогою  про  визнання  неправомірним  та  скасування  рішення  Соколівської  сільської  ради  Кіровоградського  району  Кіровоградської  області  за  № 114  від 27.07.2006  року «Про  відмову  в оформленні  права  власності  в  АДРЕСА_1».  

Суд  першої  інстанції  дійшов  правильного  висновку  і  відносно  того,  що  оскільки  рішення  Соколівської  сільської  ради  Кіровоградського  району  Кіровоградської  області  за № 151  від 02.11.2006 року  «Про  розгляд  заяви  громадянина  ОСОБА_1»  та  рішення  Соколівської  сільської  ради  Кіровоградського  району  Кіровоградської  області   за  №  20  від  13.04.2006  року  « Про  надання  земельної  ділянки  під  забудову» ( про  наявність  якого  позивач  дізнався  лише  в ході  розгляду  справи  у  суді  першої  інстанції)  прийнято  з  урахуванням  наявних  рішень   Соколівської  сільської  ради  Кіровоградського  району  Кіровоградської  області   за    № 47 від 10 липня 2002 року  «Про  вилучення  земельних  ділянок  які  надавались  для  будівництва»  та  №49/15  від 10.07.2002  року  «Про  надання  земельної  ділянки  під  забудову    ОСОБА_2»,  то  відсутні  підстави  і  для  їх  скасування.

Враховуючи  вищенаведене, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляції не спростовують правильних висновків суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,307, 308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  відхилити.

Рішення  Кіровоградського  районного суду  Кіровоградської  області від 11 березня 2010  року  залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: