АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22- 2412 2010року                                                     Головуючий  у 1-ій інстанції – Гончаренко Т.М. Категорія - 57       Доповідач – Спірідонова Л.С.

Рішення

Іменем України

09 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

            Головуючого – Потапенка В.І.

                      Суддів  - Спірідонової Л.С., Савченко С.О.

          при секретарі  -  Пітель Г.М.

розглянула  у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Управління Пенсійного Фонду України в м. Світловодську на постанову Світловодського міськрайоннного суду від 16 лютого 2010 року.

             Заслухавши доповідача, сторони та з’ясувавши дійсні обставини справи, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА :

    12 січня 2010 року ОСОБА_2 звернулась в суд з адміністративним позовом про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Просила дії Пенсійного Фонду України у м. Світловодську визнати неправомірними та стягнути з відповідача недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 року по жовтень 2009 року включно в сумі 4786 грн., а також зобов’язати його  нараховувати щомісячну допомогу надалі,  відповідно до вимог закону.

    Постановою Світловодського міськрайонного суду  від 16 лютого 2010 року позовні вимоги задоволені частково.

    Бездіяльність управління Пенсійного фонду щодо нездійснення підвищення та виплати до пенсії соціальної допомоги позивачці на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни визнано протиправною.

    Відповідача зобов’язано здійснити нарахування та виплату допомоги згідно вимог закону, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року  в подальшому.

    У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування постанови суду через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

    В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську ставить питання про скасування рішення суду через порушення норм процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

    Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню  з таких підстав.

    Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

    Суд встановив, що ОСОБА_2 набула статусу дитини війни відповідно до ч.1 ст. Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому згідно ст.6 цього Закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком.

    Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ст.46 Конституції України.

    Враховуючи наведе, суд обґрунтовано зобов’язав відповідача нарахувати  та виплатити допомогу ОСОБА_2 за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року виходячи з того, що рішенням  Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та №10-рп від 22 травня 2008 року  положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік»  щодо зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі пояснення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Доводи апеляційної скарги Пенсійного фонду щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується  на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Доводи апеляційної скарги позивачки полягають у тому, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» набув чинності з 01 січня 2006 року , а тому обмеження її права на 30% надбавки до 09.07.2007 року, а також відмова у стягненні суми заборгованості на момент ухвалення рішення суду є незаконними.

    З даного приводу колегія зазначає наступне. Закон України «Про соціальний захист дітей війни» згідно Прикінцевих положень  набрав чинності з 01.01.2006 року.

    Згідно з п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» дію ст. 6 Закону було зупинено на 2006 рік. Відповідно до ЗУ від 19.01.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»  внесено зміни, згідно яких  п.17 ст.77 Закону  виключено, а новою редакцією ст. 110 Закону встановлено, що пільги  дітям війни, передбачені ст.6 запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету  у першому півріччі,  в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

    Кабміном протягом 2006 року зазначене рішення  не приймалося. Отже пільги для дітей війни, передбачені ст.6 ЗУ у 2006 році  запроваджено не було.

    Згідно з п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.6 Закону на 2007 рік було зупинено.

    Рішенням Конституційного Суду України щодо неконституційності даного положення було  ухвалено 09 липня 2007 року,  а тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог за період з 01.01. по 08.07.2007 року.

    Відповідає вимогам закону і відмова  у задоволенні позову в частині стягнення конкретної суми заборгованості. З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визначення незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання вчинити  певні дії. Адміністративний суд повинен визнати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

    Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивачкою заявлені вимоги щодо зобов’язання відповідача здійснити відповідні нарахування та виплату в подальшому.

Судом ці вимоги задоволені. Колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині є безпідставним  та необґрунтованим, оскільки відповідно до ст.104 КАС України розгляду в судовому порядку підлягають вже порушені права особи, а спори на майбутнє суд не вправі вирішувати.

Оскільки ст.6 Закону у 2009 році не була обмежена в дії, у рішенні слід зазначити кінцевий період перерахунку пенсії, обмеживши її датою ухвалення рішення суду, залишивши в решті оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ст.ст.307,309, 313-314, 316 ЦПК України, Законом України № 1619-IV від 18.02.2010 року  колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Світловодську задовольнити частково.

Постанову Світловодського міськрайонного суду від 16 лютого 2010 року змінити, вказавши кінцеву дату проведення перерахунку та виплати до пенсії у 2008 році згідно вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме з 22 травня  по 31 грудня 2008 року, з 01 січня  по 31 грудня 2009 року та з 01 січня по 16 лютого 2010 року.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді