Справа № 22-ц-1092 / 2010 р.                                                                   Головуючий 1 інст. –  Остропілець Є.Р.

          Доповідач  - Яцина В.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного  суду Харківської області в складі:

                    Головуючого    -  судді Карімової Л.В.

                      суддів колегії   -  Зазулинської Т.П., Яцини В.Б.

              при секретарі        Коршун І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Дергачівського районного суду Харківської області від 11 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області про визнання права користування земельною ділянкою та визнання переважного права на отримання земельної ділянки у власність, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 20 листопада 2009 року позовну заяву було залишено без руху і надано строк до 11 грудня 2009 року для усунення недоліків заяви.

Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 11 грудня 2009 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві на підставі ст. 121 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу від 11 грудня 2009 року та відкрити провадження по справі.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали позову, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

У якості причини повернення позовної заяви ОСОБА_3 в ухвалі судді від 11.12.2009 року вказано, що позивачка не усунула всі недоліки, вказані в ухвалі судді від 20.11.2009 року, а саме: позивачкою не надано проект відведення земельної ділянки, відсутні відомості про вибір місця розташування земельної ділянки, не додано рішення сільської ради про відмову в наданні земельної ділянки, не вказано, яка саме земельна ділянка (ЇЇ номер, місце розташування, тощо) є предметом позову, а також – на чому ґрунтуються вимоги про визнання переважного права на отримання земельної ділянки, фактично не наведеного жодного доказу на обґрунтування позовних вимог, а заява про витребування доказів не відповідає вимогам ст. 137 ЦПК України.

 Однак, такі висновки є необґрунтованими, порушують порядок вирішення питання про повернення позовної заяви, забезпечення та надання (відкриття) доказів, який передбачений ст.ст. 121, 130, 137 ЦПК України.

Так, ухвала про повернення позову постановлена з порушенням порядку, передбаченому ч. 2 ст. 121 ЦПК України,  про що свідчить відсутність у судді на дату ухвалення такого рішення даних про отримання позивачкою ухвали від 20 листопада 2009 року про необхідність виправлення виявлених недоліків.

Крім того, підстави для повернення позову, які зазначені в ухвалі від 11 грудня 2009 року, належним чином не обґрунтовані.

Згідно матеріалів справи 14.12.2009 року позивачка надала до суду першої інстанції уточнений позов про визнання за нею права користування на умовах оренди та переважного права на отримання у власність за набувальною давністю на земельну ділянку площею 0,15 га, яку використовує для городництва. На обґрунтування позову вона послалася на те, що цією ділянкою № 30 вона відкрито та безперервно користується на протязі 15 років, з 2000 року – на умовах оренди, відповідно до рішення виконкому сільської ради. Зазначила, що після закінчення цього договору вона не втратила права користування земельною ділянкою та звернулася до відповідача з заявою про її отримання у власність в порядку ст. 119 ЗК України, однак їй в цьому було відмовлено.

На підтвердження своїх доводів позивачка надала копії заяви про оформлення земельної ділянки на її ім’я в порядку ст. 119 ЗК України та копію відповіді сільради. Крім того, посилаючись на наявні перешкоди у отриманні необхідних доказів, які знаходяться у відповідача, вона надала клопотання про їх витребування в порядку, передбаченому ст. 137 ЦПК України, зокрема – про витребування копії її заяв про оформлення земельної ділянки, договору оренди, книги реєстрації договорів, та рішення сесій сільради з приводу цих заяв.

При таких даних у суду першої інстанції не було правових підстав, передбачених ст.. 121 ЦПК України, для повернення заяви ОСОБА_3

Питання стосовно відкриття та забезпечення доказів вирішуються судом вже після відкриття провадження по справі та підготовки її до судового розгляду, а аналіз доказів та висновки про доведеність позовних вимог – надаються судом при вирішенні справи по суті, а не при відкритті провадження по справі, як помилково зробив у даному випадку суд першої інстанції.

Оскільки суд першої інстанції таким чином порушив порядок, встановлений для вирішення питання про відкриття провадження по справі, то відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України ухвала судді від 20.12.2009 року підлягає скасуванню, з передачею цього питання на новий розгляд до того ж суду, а апеляційна скарга – частковому  задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст.307, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу судді Дергачівського районного суду Харківської області від 11 грудня   2009 року скасувати. Передати питання про відкриття провадження по справі на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий :      

           Судді :