ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" червня 2010 р. м. Київ К-21037/08
Колегія суддів першої судової палати Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого –Кравченко О.О.
Суддів: Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т., Островича С.Е.
При секретарі –Гутніченко А.М.
За участю представника: від позивача Сидорук Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві адміністративну справу за касаційними скаргами АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика” та Харківської митниці на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року у справі за позовом АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика” до Харківської митниці, Головного управління державного казначейства України у Харківській області про визнання недійсним податкового повідомлення, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2007 року АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика” звернулась з позовом до Харківської митниці, Головного управління державного казначейства України у Харківській області (з урахуванням наступних уточнень) про скасування податкового повідомлення Харківської митниці № 38 без зазначення дати від грудня 2005 року про визначення суми податкового зобов’язання за ВДМ № 800000004/5/344416 від 19.08.2005р. по податку на додану вартість в сумі 6 558,21 грн., а також штрафних санкцій в сумі 327,91 грн. та повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість 6558,21грн.та штрафних санкцій на суму 327,91 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за умовами зовнішньоекономічного контракту №Т-1 від 03.01.2002р. ним за митну територію України ввозився товар-горіхи кеш’ю обсмажені, без шкарлупи. Під час митного оформлення товару позивачем у вантажній митній декларації №800000004/5/344416 від 19.08.05р. був застосований код УКТЗЕД відповідно до рішення Харківської митниці № КТ-800-507-04 від 14.06.05р. За даним кодом ставка ввізного мита складає 0%. На підставі цього рішення декларантом визначено ставки ПДВ та ввізного мита.
У подальшому митницею було прийнято рішення №КТ-800-507/1-05 від 24.11.05р., яким попереднє рішення №КТ-800-507-04 від 14.06.05р. було скасовано. За цим рішенням товар мав кодуватись за іншим кодом УКТЗЕД зі ставкою ввізного мита 10%. Виходячи з цього рішення, митницею було прийняте оскаржуване податкове повідомлення про донарахування податкового зобов’язання по сплаті ПДВ та ввізного мита відповідно до підпункту «в»пункту 4.2.2 ст.4 Закону України №2181 «Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами»з посиланням на акт камеральної перевірки.
Податкове зобов’язання було сплачено до державного бюджету за платіжним дорученням №221 від 12.01.2006р.
Вважаючи дії митниця неправомірними, позивач оскаржив їх до суду.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2008 року позов задоволено в повному обсязі, скасовано податкове повідомлення Харківської митниці про визначення АТЗТ «Харківська бісквітна фабрика»суми податкового зобов’язання за ВДМ № 800000004/5/344416 від 19.08.2005р. по податку на додану вартість в сумі 6 558,21 грн., також штрафних санкцій в сумі 327,91 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь АТЗТ «Харківська бісквітна фабрика»суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 6 558,21 грн. Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було допущено арифметичних або методологічних помилок у митній декларації, а тому у митниці не було підстав для самостійного визначення суми податкового зобов’язання.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2008 року скасовано в частині скасування податкового повідомлення про визначення АТЗТ «Харківська бісквітна фабрика»суми податкового зобов’язання по ПДВ та стягнення з державного бюджету на користь фабрики суму надмірно сплаченого ПДВ та прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін. Суд апеляційної інстанції вмотивував свої висновки посиланням на те, що в статті 69 Митного кодексу України та підпункті «в»пункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»законодавцем не зазначено, ким може бути допущена методологічна помилка, яка призвела до заниження суми податкового зобов’язання, платником або контролюючим органом.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика” подала касаційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування та залишення в силі постанови суду першої інстанції, посилаючись при цьому на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Харківською митницею також подано касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції, у якій ставиться питання про його скасування та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Від фабрики надійшли заперечення на касаційну скаргу митниці про відмову у скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника фабрики, яка просила про задоволення касаційної скарги фабрики та відмові у касаційній скарзі митниці, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, заперечень на касаційну скаргу митниці, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика” підлягає задоволенню, а касаційна скарга Харківської митниці задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно ВМД №800000004/5/344416 від 19.08.2005р., АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика” здійснено імпорт на митну територію України вантажу "горіхи кеш'ю обсмажені без шкарлупи в вакуумній упаковці GT Roasted 700 картонних ящиків по 22,68 кг." на загальну суму 327 910,84 грн.
Під час митного оформлення вантажу АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика” було застосовано код УКТЗЕД, встановлений на цей вантаж рішенням Харківської митниці № КТ-800-507-04 від 14.06.2005р., а саме НОМЕР_1. Відповідно до заявленого коду під час митного оформлення вантажу і згідно вимог Митного тарифу України (з урахуванням змін, передбачених Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 07.07.2005р.) АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика” було застосовано пільгову ставку ввізного мита - 0 %. Нарахування та сплата АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика” податку на додану вартість у сумі 65 582,17 грн. (327 910,84 грн. х 20%) підтверджується записами у графі 47 "нарахування мита та митних платежів" ВМД № 800000004/5/344416 від 19.08.2005р. та відбитком печатки Харківської митниці "Сплачено".
Актом камеральної перевірки встановлено методологічну помилку в частині прийняття відділом НКТ митниці Рішення № КТ-800-507-04 від 14.06.05р., у зв'язку з чим встановлено факт недобору по сплаті ввізного мита та ПДВ за ВМД № 800000004/5/344416 від 19.08.05р. на загальну суму 39 349,29 грн., з яких ввізне мито 32 791,08 грн., податок на додану вартість 6 558,21 грн.
Після проведення камеральної перевірки, Харківська митниця направила на адресу АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика” податкове повідомлення № 38 без дати від грудня 2005 року про визначення сум податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 6 558,21 грн., а також штрафних санкцій у розмірі 327,91 грн. Вказане податкове повідомлення оскаржувалось позивачем відповідно до ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Рішеннями митного органу від 30.12.05р. та від 23.01.06р., первинна та повторна скарги АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика” залишенні без задоволення.
Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що в статті 69 Митного кодексу України та підпункту 4.2.2 «в»ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»законодавцем не зазначено, ким може бути допущена методологічна помилка, яка призвела до заниження суми податкового зобов’язання- платником податку або контролюючим органом. Проте, з таким висновком судова колегія не погоджується з огляду на наступне.
Згідно ст.2 п.2.1.1 Закону №2181 «Про порядок погашень зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»митні органи за ПДВ, акцизним збором, ввізному та вивізному митну відносяться до контролюючих.
Згідно з пунктом 10.3 статті 10 Закону № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам. Пунктом 10.1 вказаного Закону встановлено, що митний орган при справлянні податку є відповідальним за нарахування та перерахування податку до бюджету. Згідно ст.2 п.2.1.1 Закону №2181 митні органи за ПДВ, акцизним збором, ввізному та вивізному митну відносяться до контролюючих.
Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов’язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Оспорюване податкове повідомлення, прийняте митницею з посиланням на результати камеральної перевірки та підпункт “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III, що суперечить закону. Дія наведеної норми не поширюється на відповідача.
Так, згідно з цим підпунктом контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання. Оспорюване податкове повідомлення не є наслідком згаданих помилок, виявлених у поданій позивачем декларації.
Оскільки відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, податкова декларація подається до податкового органу, то саме він наділений повноваженнями на проведення камеральної перевірки на підставі підпункту “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III.
Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України погоджувалися з відомостями щодо коду товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до пункту 10.3 ст.10 Закону №168/97 та підпункту 4.2.1 п.4.2ст.4 Закону №2181 митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень у зв’язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та положення підпункту «в»п.4.2.2.ст.4 Закону №2181, дія якого не поширюється на митні органи.
Судова колегія визнає, що рішення суду першої інстанції відповідає правовій позиції Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України (постанова від 02.06.09р. у справі ТОВ «Юнік Фарма до Житомирської митниці), та було скасовано судом апеляційної інстанції помилково.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія, -
Ухвалила :
Касаційну скаргу Харківської митниці залишити без задоволення.
Касаційну скаргу АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика” задовольнити.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2008 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строки та у порядку, передбаченими статтями 237-239 КАС України.
Судді: