Справа № 22-666/2010 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Харечко С.П.
Категорія : 51.52 Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
при секретарі : Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю фірма ’’Екорембуд ЛТД’’ на рішення Рівненського міського суду від 03 березня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю фірма ’’Екорембуд ЛТД’’ про поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 03 березня 2010 року позов ОСОБА_2 до ТзОВ фірма ’’Екорембуд ЛТД’’ про поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково.
Визнано наказ №560-К від 14 серпня 2009 року незаконним та поновлено ОСОБА_2 на роботі монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій ТзОВ фірма ’’Екорембуд ЛТД’’.
Стягнуто з ТзОВ ’’Екорембуд ЛТД’’ на користь ОСОБА_2 за вимушений прогул 12 807 грн. 78 коп. та моральну шкоду в розмірі 200 грн.
Стягнуто з ТзОВ ’’Екорембуд ЛТД’’ в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та судовий збір в дохід місцевого бюджету в сумі 128 грн.
В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовлено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що 13 та 14 серпня 2009 року позивач був відсутній на своєму робочому місці без поважних причин, про неможливість прибуття на роботу 14.08.2009 року керівництво не повідомив, хоча мав таку можливість.
Крім того, позивач перебував у слідчого лише до 12 години 14 серпня 2009 року і після цього на роботу не з’явився, хоча до кінця робочого дня залишалось шість годин.
15.08.2009 року позивачу було запропоновано надати письмові пояснення, щодо відсутності його на робочому місці 14 серпня 2009 року, проте він відмовився надати такі пояснення, про що було складено відповідний акт. Акт та доповідна на ім’я директора були написані та погоджені керівником 14.08.2009 року.
При вирішенні питання про наявність моральної шкоди судом не було з’ясовано наявність факту порушення роботодавцем законних прав працівника, позивач не надав належних та підтверджуючих доказів завдання йому моральних страждань та втрати ним нормальних життєвих зв’язків. Судом не було встановлено причинного зв’язку між порушенням прав та моральними стражданнями.
Також, суд не обґрунтував та не навів розрахунку розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 12 807,78 грн., який стягнув із відповідача.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким відмовити в позові повністю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції правильно виходив з того, що причина неявки на роботу ОСОБА_2 14.08.2009 року є поважною і з його сторони відсутній дисциплінарний проступок.
В зв’язку з чим, позивач підлягає поновленню.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.
Відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України трудових договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, з урахуванням вимог КзПП України в справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.
Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Виходячи з вимог п.4 ст.40, ст.ст. 147 , 149 КЗпП України та 22 Постанови Пленуму Верховного суду України " Про практику розгляду трудових спорів " від 6 листопада 1992 року з наступними змінами звільнення з роботи за порушення трудової дисципліни є крайнім заходом і допускається з врахуванням ступені тяжкості вчиненого проступку, заподіяної цим порушенням шкоди та обставин, за яких вчинено проступок.
Вирішуючи спір, суд з достатньою повнотою перевірив обставини справи, дав оцінку усім доказам у сукупності відповідно до вимог ст. 57 ЦПК України і прийшов до висновку про наявність підстав для поновлення позивача на роботі. Висновок суду про поважність причини відсутності ОСОБА_2 на роботі за викладених в рішенні обставинах ґрунтується на наявних у справі доказах . Оскільки трудовим законодавством не визначено перелік обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим із поважних причин, питання про поважність причин відсутності працівника на роботі вирішується виходячи із конкретних обставин і враховуючи будь-які докази, передбачені ст. 57 ЦПК України .
Доводи апеляційної скарги про те, що 13 та 14 серпня 2009 року позивач був відсутній на своєму робочому місці без поважних причин та про неможливість прибуття його на роботу 14.08.2009 року керівництво не повідомив, хоча мав таку можливість не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з повістки (а.с.9) ОСОБА_2 14 серпня 2009 року з 09 год. по 12 год. дня за викликом слідчого перебував у Рівненському МВ УМВС, можливості прибути на роботу та приступити до виконання своїх трудових обов’язків в м. Кам’янець-Подільському Хмельницької області до 18.00 не мав, в зв’язку з значною відстанню між містами.
Посилання апеляційної скарги на те, що 15.08.2009 року позивачу було запропоновано надати письмові пояснення, щодо відсутності його на робочому місці 14 серпня 2009 року, проте він відмовився надати такі пояснення, про що було складено відповідний акт не заслуговують на увагу, оскільки наказ було видано 14.08.2009 року, і лише після видання наказу останньому було запропоновано дати письмові пояснення про причини порушення трудової дисципліни, всупереч ст. 149 КЗпП України.
Визначаючи розмір моральної шкоди суд першої інстанції керувався засадами виваженості, розумності та справедливості, при цьому правильно врахував ступінь та характер моральних страждань, вимушених змін у житті позивача, факт порушення роботодавцем законних прав працівника.
Разом з тим, судом першої інстанції невірно обчислено розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки відповідно до розміру середньоденного заробітку позивача за період червень-липень 2009 року ((2285,71 грн. + 1891,07 грн.) : 43 р.д. = 97.13 грн.) та кількості робочих днів у період з 17 серпня 2009 року по 03 березня 2010 року (139 р.д.) розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню, становить 13 501 грн. 07 коп. (97.13 грн. х 139 р.д.).
А тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст. 235 КЗпП України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма ’’Екорембуд ЛТД’’ на рішення Рівненського міського суду від 03 березня 2010 року задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 03 березня 2010 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю фірма ’’Екорембуд ЛТД’’ на користь ОСОБА_2 за вимушений прогул 12 807 грн. скасувати.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма ’’Екорембуд ЛТД’’ на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 13 501 (тринадцять тисяч п’ятсот одна) грн. 07 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.
Головуючий :
Судді :