Справа № 22ц-1711/10                            

Категорія Головуючий в 1 інстанції: Головіна Т.М.

Доповідач: Парінова І.К.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 08 квітня 2010 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

    Головуючого – Парінової І.К.,

    Суддів: Авалян Н.М., Пригорнєвої Л.І..,

при секретарі: Самохіній І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 18 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Алеся” про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановила:

08.10.2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції зі зазначеним позовом, посилаючись на те, що нею з відповідачем було укладено строковий трудовий договір на час декретної відпустки ОСОБА_2, по закінченню якої вона продовжувала працювати та строковий трудовий договір з нею не було розірвано, тому вважає, що його дія продовжена на невизначений строк та вона звільнена незаконно за п.2 ст.36 КЗпП України, у зв’язку з чим просила суд визнати її звільнення незаконним, поновити її на роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.09.2009 року по день ухвалення рішення суду.

Оскаржуваним рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 18 лютого 2010 року у задоволені позову було відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не згодна з рішенням суду, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та постановити нове рішення по суті її позовних вимог.  

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що  ОСОБА_3 знала, що приймається на строкову роботу, що вбачається з її заяви на ім’я керівника ВАТ „Алеся” від 31.07.02 року (а.с.10). Про прийняття  Позивачки на строкову роботу свідчить і наказ № 78 від 31 липня 2002 року (а.с. 11). ОСОБА_2, на місці якої працювала позивачка, дійсно знаходилася у відпустках по догляду спочатку за сином ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, а потім за дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилася в той час, коли ОСОБА_2 знаходилася ще у відпустці по догляду за сином ОСОБА_4. ОСОБА_2 на роботу між народженнями дітей не виходила. Увесь цей час ОСОБА_1  працювала касиром-контролером на місці ОСОБА_2  

Суд повно і всебічно дослідив обставини справи з дотриманням норм матеріального і процесуального права і зробив правильні висновки, тому підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -  

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 18 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.

Головуючий:

Судді: