АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

               ____________________________________________________

                                                        У Х В А Л А

                                                ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ    

Справа №11-253 2010р.                               Головуючий у 1-й інс-т. Тростянчук Г.Г.

Категорія: ст.357 ч.3КК України                 Доповідач: Квятковський А.С

                       15 червня 2010 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

             Головуючого:Полюховича О.І.

             Суддів:  Збитковської Т.І., Квятковського А.С.

             З участю прокурора: Горбань О.В.  

             Засудженого: ОСОБА_3

                      розглянула у відкритому судовому засіданні  у залі апеляційного суду в м. Рівне апеляцію прокурора, який брав участь у справі на вирок  Дубенського міськрайонного суду від 30 березня 2010 року.

             Цим вироком, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1,  житель АДРЕСА_1 українець, з середньою освітою, не працюючий, не судимий

             засуджений за ст.357 ч.3 КК України - на один місяць і 15 днів арешту.

             Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі.

            Як визнав суд, 19 жовтня 2009 року близько 9год. ОСОБА_3, перебуваючи в житловому будинку своєї колишньої дружини ОСОБА_4 в с.Горни Дубенського району Рівненської області, незаконно заволодів офіційними документами: її паспортом серії НОМЕР_1 та свідоцтвами про народження неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

             В поданій на вирок суду апеляції прокурор, який брав участь у справі не оспорюючи кваліфікації дій засудженого та доведеність його вини, просить змінити вирок суду і призначити покарання у вигляді одного місяця арешту, оскільки за змістом ст.73КК призначення покарання у днях не передбачено.

              Заслухавши доповідача, думку прокурора про задоволення апеляції, пояснення ОСОБА_3, який не заперечує проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

               Винність засудженого у вчиненні зазначеного у вироку злочину установлена сукупністю зібраних у справі й перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав повну та всебічну оцінку і в апеляції не оспорюється.              

               Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_3 за ст.357 ч.3 КК України є  вірною.

               При призначенні покарання засудженому, суд першої інстанції усупереч вимогам ст.73 КК України, якою визначено строк обчислення покарань відповідно у роках, місяцях та годинах, призначив ОСОБА_3 покарання у вигляді одного місяця і п'ятнадцяти днів арешту.

               Санкція статті 375 ч.3 КК України є альтернативною і передбачає покарання у вигляді арешту на строк до трьох місяців.

               Відповідно до п.29 роз’яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003року №7( із змінами) “Про практику призначення судами кримінального покарання” покарання має бути визначено у вироку таким чином, щоб під час його виконання не виникло жодних сумнівів стосовно його виду і розміру.

               За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи прокурора в апеляції про необхідність приведення вироку у відповідність з вимогами ст.73КК України є обгрунтованими.  

                                Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-

                                                      УХВАЛИЛА:

                    Апеляцію прокурора, який приймав  участь у справі в суді першої інстанції задовольнити.

                    Вирок Дубенського міськрайонного суду від 30 березня 2010 року відносно ОСОБА_3 змінити.

                    Вважати засудженим ОСОБА_3 за ч.3 ст.357 КК України на один місяць арешту.

                    В решті вирок залишити без зміни.

                Головуючий:

                 Судді:                        

               З оригіналом вірно: