У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді – Макарова Г.О.,
суддів - Кружиліної О.А.,
Хребтова В.П.,
при секретарі – Пуль С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в місті Харкові справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_2
на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2009 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -
в с т а н о в и л а :
04 листопада 2008 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь у відшкодування матеріальних збитків – 24 278 грн., витрати на проведення дослідження спеціаліста – 450 грн., судовий збір – 30 грн., держмито – 300 грн., у відшкодування моральної шкоди – 15 000 грн.
В обґрунтування свого позову ОСОБА_3 посилався , що 28 серпня 2008 року сталося зіткнення належного йому автомобіля марки « AUDI 80» держ. № НОМЕР_1 під його керуванням та автомобіля «ВАЗ – 21013 » держ. № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Вказував, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2 у зв’язку з порушенням ним Правил дорожнього руху в Україні. Внаслідок ДТП належний ОСОБА_4 автомобіль зазнав механічних ушкоджень. Завдану матеріальну шкоду позивач визначив в розмірі 24 728 грн. 82 коп.Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у сумі 15 000 грн. обґрунтовував тим, що пошкодження його автомобілю потягнуло душевні страждання, порушило його право володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому автомобілем, змінило його звичайний спосіб життя, він був вимушений докладати додаткових зусиль для організації життя.
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2009 року позов ОСОБА_3 задоволений частково. Судом вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування майнової та моральної шкоди –27 058грн. 82 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення суду від 24 лютого 2009 року скасувати.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_2 посилається на неправильне застосовання судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен відповідати , згідно зі ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України за завдану джерелом підвищеної небезпеки з його вини шкоду.
З таким висновком суду судова колегія погоджується з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку( ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Згідно постанови судді Московського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2008 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 грн. ( а.с. 18) .
Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 13.1. Правил дорожнього руху в Україні.
За висновком спеціаліста від 19 вересня 2008 року розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок ушкодження належного йому автомобілю марки « AUDI 80» держ. № НОМЕР_1 становить 24 278, 82 грн. ( а.с. 6-16).
Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що шкоду завдано не з вини відповідача.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне рішення, дав належну оцінку фактичним даним та відповідним їм правовідносинам, оціненим у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суду відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2 висновку суду не спростовують і не є підставою для скасування чи зміни рішення.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, ,317,319 ЦПК України, судова колегія ,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2009 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий-суддя :
Судді колегії :