Справа № 2-1800/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

03 червня 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої - судді                Зими І.Є.      

при секретарі                      Савула О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни",-

у с т а н о в и в :

23.04.2010 р. ОСОБА_1  звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова в якому просить постановити рішення, яким зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну доплату до пенсії починаючи з січня 2009 року та на весь час дії Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 року "Про соціальний захист дітей війни".

Позивачка мотивує вимоги тим, що вона являється дитиною війни, а відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006р. "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога у 2009-2010 рр. позивачці виплачувалася не в повному обсязі, а тому змушена звернутись до суду.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити.

    Представник відповідача Перхач С.М. в судовому засіданні проти позову заперечила, покликаючись на письмові заперечення на позов, долучені до матеріалів справи.

      Заслухавши пояснення позивачки та представника відповідача, з’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов  підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

    Судом встановлено, що позивачці надано статус дитина війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист  дітей війни» .

    Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до Закону України  «Про Державний  бюджет  України на 2007 рік»   дія  вказаної статті  зупинена.

Проте, згідно рішення  Конституційного Суду України  від 09.07.07 р. № 6-рп  у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України  положень статей 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. 7,9,12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41,43, 44, 45, 46, ст. 71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що  не відповідає  Конституції України   п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 по справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61,62,63,66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Конституційний Суд України роз’яснив, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Конституційний Суд дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх.

Відповідно до вимог ст. 152 ч. 2 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Відтак, вимоги позивача  підлягають до задоволення – в частині  зобов’язання проведення донарахування і виплати пенсії на 30 %  мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2009р. року по 31.12.2009 р., з 01.01.2010 р. по 03.06.2010 р.

Щодо вимоги позивача  про зобов'язання Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова здійснювати перерахунок пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на весь час дії даного Закону України, тобто на майбутнє, то дана вимога не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Таким чином є неможливим  зобов'язати  відповідача  на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.

    Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають до часткового  задоволення.

    Керуючись ст.ст. 1, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 214-215   ЦПК України , ст.152 ч. 2 Конституції України,  Законом України  « Про соціальний захист дітей війни»,  Законом України  “ Про внесення змін до ст. 43 Законом України  “ Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" , рішенням  Конституційного Суду України   від 09.07.07 р.  № 6-рп, рішенням  Конституційного Суду України   від 22.05.08 р.  № 10-рп, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.            

                Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова провести донарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 за періоди з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року по 3 червня 2010 року з врахуванням підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    В решті позовних вимог відмовити.

            Стягнути з Управління пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова в користь держави 120 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Заяву про апеляційне оскарження рішення    суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення    суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через  Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя                                                            І.Є.Зима