Справа №2-405/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2010 року  

Шевченківський районний суд м. Львова

В складі: головуючої – судді                Баєвої О.І.

                  при секретарі                        Харечка І.Я.

                 з участю адвоката                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи – ОСОБА_4,  Третя Львівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, -

у с т а н о в и в:

в серпні 2009 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати заповіт, складений ОСОБА_6 на ім’я відповідача недійсним.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 12 лютого 2005 року її мати ОСОБА_6 склала заповіт на її користь та користь її сестри ОСОБА_4, яким належну їй на праві власності земельну ділянку площею 3,6967 га, розташовану в адміністративних межах Аврамівської сільської ради Монастирещенського району Черкаської області заповіла в рівних частках кожній.  

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла. Вона, позивач, знаючи про існування заповіту звернулася в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, однак дізналася, що існує інший заповіт, яким померла все своє майно заповіла своїй онучці – відповідачці ОСОБА_3

Вказує, що на маму чинився фізичний і психологічний тиск, оскільки відповідач та третя особа ОСОБА_4 її «тримали в полоні», ніколи не приділяли належної уваги, не забезпечували продуктами і необхідним доглядом, обзивали нецензурними словами, чинили психічний тиск з метою зламати її волю та примусити скласти заповіт на ім’я ОСОБА_3

На підставі вищенаведеного просить визнати заповіт недійсним, оскільки  він складений під впливом насильства.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в тексті позовної заяви. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги заперечила, вказала, що жодного насильства над померлою не чинилося. Просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні третя особа – приватний нотаріус ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечив. Вказав, що під час складення заповіту померла розуміла, що  даним документом все своє майно після смерті заповідає ОСОБА_3, бажала складення такого заповіту. Жодного тиску в його присутності на заповідача не чинилося. Заповіт складений та посвідчений із дотриманням законодавства.

Від третіх осіб – ОСОБА_4 та Третьої Львівської державної нотаріальної контори надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності.  

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності третіх осіб.

Заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,  з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, спадкову справу №512/09, матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи №343-2625, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Насильством є заподіяння учасникові правочину фізичних або душевних страждань з метою примусити укласти правочин, погроза полягає в здійсненні тільки психічного, але не фізичного впливу.

В судовому засіданні встановлено, що 07 серпня 2008 року ОСОБА_6 склала заповіт, яким все своє майно заповіла своїй онучці – відповідачу ОСОБА_3 Даний заповіт,  у зв’язку із вадами зору ОСОБА_6  був зачитаний вголос свідками ОСОБА_8, ОСОБА_16 та підписаний під імені заповідача ОСОБА_15, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Позивач стверджує, що даний заповіт складений ОСОБА_6 під впливом насильства. На підтвердження тому зазначає, що відповідач та третя особа – ОСОБА_4 ображали мати, не пускали до неї її, позивача по справі. 18.08.2009 року мати їй телефонувала плакала та казала, що її примусили підписати якісь папери. Про заповіт мати їй нічого не повідомляла, бо боялась помсти з боку відповідача.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 вказали, що померла ОСОБА_6 постійно жалілася на відповідача, оскільки в квартирі були постійні сварки та скандали.

Однак такі пояснення позивача та свідків не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Так, свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в судовому засіданні ствердили, що ОСОБА_6 бажала скласти заповіт саме на свою онуку – відповідача по справі, яка її постійно доглядала, опікувалася нею. Жодного разу заповідач не вказувала, що на неї чиниться будь-який тиск, чи її хтось ображає або до чогось примушує. Під час складання заповіту свідками було зачитано заповіт вголос, нотаріусом роз’яснено наслідки складання такого заповіту. Жодних зауважень до його тексту у ОСОБА_6 не було. Вона добровільно бажала його підписати та оскільки майже нічого не бачила, то особисто попросила свідка ОСОБА_15 підписати за неї заповіт.

Таким чином твердження позивача про те, що даний заповіт складений під впливом насильства не знайшли свого об’єктивного підтвердження в судовому засіданні, нічим не підтверджуються, а на думку суду є її особистими припущеннями, які склалися внаслідок неприязних сімейних стосунків між сестрами – позивачем ОСОБА_2 та третьою особою ОСОБА_4

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позов є безпідставним та  у  його задоволенні слід відмовити.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 231 ЦК України, суд, -  

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи – ОСОБА_4,  Третя Львівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним – в і д м о в и т и.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                          Баєва О.І.