Справа №2-а-93/2010 р.  

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  14  квітня  2010  року  

Костопільський  районний  суд  Рівненської  області  

в  складі :  головуючого-судді      Олійника П.В.  

           при  секретарі         Цецик О.В.       

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Костопіль  справу  за адміністративним  позовом  ОСОБА_1  до  Управління  праці  та соціального захисту населення Костопільської райдержадміністрації про визнання протиправною  бездіяльності  та  виплату  допомоги  на  оздоровлення,

  В С Т А Н О В И В:  

     Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Костопільської райдержадміністрації і зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому  допомогу  на  оздоровлення  в  розмірі  відповідно  до  Закону  України  «Про  статус  і соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  за 2008  та  2009  роки.  

В  обґрунтування  своїх  вимог  покликається  на  те,  що  Законом  України  «Про  статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  передбачено інший розмір допомоги на оздоровлення, ніж йому виплачено. Вважає, що порушуються його права як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1 - інваліда  другої  групи.

В  судовому  засіданні  позивач  позов  підтримав  повністю  і  по  аналогічних  мотивах.  Крім  того,  збільшив  свої  позовні  вимоги  і  просив  зобов’язати  відповідача  надалі  нара-ховувати  та  виплачувати  йому  допомогу  на  оздоровлення  в  розмірі  відповідно  до Закону  України  «Про  статус  і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок Чорнобильської  катастрофи».  Просить  позов  задоволити.

Представник  відповідача  в  судове  засідання  не  з’явився,  а  начальник  Управління праці  та  соціального  захисту  населення  Костопільської  райдержадміністрації  надіслала до  суду  заперечення  проти  позову  та  просила  розглянути  справу  без  присутності представника  управління.  В  запереченні  вказано,  що  відповідач  позов  не  визнає, оскільки,  ст.48  Закону  України  «Про  статус  і  соціальний  захист  громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.  Допомогу  на  оздоровлення  позивачу  виплачено  в  розмірі,  який  був встановлений  постановою  Кабінету  Міністрів  України  від  12  липня  2005  року  № 562. Просить  в  задоволенні  позову  відмовити.

Суд,  заслухавши  пояснення  позивача,  з’ясувавши  обставини  та  дослідивши  представлені  по  справі  докази,  вважає,  що  позов  підлягає  до  часткового  задоволення.

Як  встановлено  судом,  позивач  є  ліквідатором  наслідків  аварії  на  ЧАЕС  категорії  1, інвалідом  другої  групи,  захворювання  якого  пов’язане  із  роботами  на  ЧАЕС.  Допомогу на  оздоровлення  позивачу  було  виплачено  в  розмірі  відповідно  до  постанови  Кабінету Міністрів  України  від  12  липня  2005  року  № 562.

Як  особа,  що  постраждала  внаслідок  аварії  на  ЧАЕС,  позивач  має  право  на  пенсійне та  соціальне  забезпечення  згідно  Закону  України  «Про  статус  і  соціальний  захист громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».

Частиною  2  ( абзац  2 )  ст.48  Закону  України  «Про  статус  і  соціальний  захист громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  передбачено,  що щорічна  допомога  на  оздоровлення  учасникам  ліквідації  наслідків  аварії  на  ЧАЕС,  які стали  інвалідами  І  та  ІІ  груп,  захворювання  яких  пов’язане  із  роботами  на  ЧАЕС, виплачується  в  розмірі  5  мінімальних  заробітних  плат.

Частиною  3  ст.22  Конституції  України  передбачено,  що  при  прийнятті  нових  законів або  внесенні  змін  до  чинних  законів  не  допускається  звуження  змісту  та  обсягу існуючих  прав  і  свобод.

Підпунктом  11   пункту  28  розділу  II  Закону  України  від  28  грудня  2007  року  «Про Державний  бюджет  України  на  2008  рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих актів»  до  ст.48   Закону  України  «Про  статус  і  соціальний  захист  громадян,  які постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  були  внесені  зміни.  Однак, рішенням  Конституційного  Суду  України  від  22  травня  2008  року  підпункт  11   пункту 28  розділу  II  Закону  України  від  28  грудня  2007  року  «Про  Державний  бюджет України  на  2008  рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів»  був  визнаний  неконституційним.

Згідно  ст. 152  Конституції  України  закони,  інші  правові  акти  або  їх  окремі положення,  що  визнані  неконституційними,  втрачають  чинність  з  дня  ухвалення Конституційним  Судом  України  рішення  про  їх  неконституційність.  

Таким  чином,  положення  абзацу  2  ч.2   ст.48   Закону  України  «Про  статус  і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  на даний  час  є  чинними.  Заперечення  відповідача  про  те,  що  відсутній  нормативний  акт про відновлення дії Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не заслуговують на увагу і є надуманими,  оскільки,  чинним  законодавством  не  передбачається  прийняття  норма-тивного  акта  про  відновлення  дії  закону  в  редакції  чинній  до  внесення  змін,  які  були визнані  неконституційними.

Згідно  з  ч.4  ст.9  КАС  України  у  разі  невідповідності  нормативно-правового  акта Конституції  України,  закону  України,  суд  застосовує  правовий  акт,  який  має  вищу юридичну  силу.  

З  огляду  на  вищенаведене  суд  вважає,  що  позивач  має  право  на  отримання  щорічної допомоги  на  оздоровлення  в  розмірі  5  мінімальних  заробітних  плат,  який  встановлений абзацем 2  ч.2   ст.48   Закону  України  «Про  статус  і  соціальний  захист  громадян,  які постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».

Згідно  ч.2  ст.162  КАС  України  суд  частково  задовольняє  позов  шляхом   зобов'язання відповідача  вчинити  певні  дії,  а  саме  нарахувати  та  виплатити  позивачу   щорічну допомогу  на  оздоровлення  в  розмірі,  який  встановлений  абзацем  2  ч.2   ст.48   Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно-бильської  катастрофи».

Щодо  позовної  вимоги  про  зобов’язання  відповідача  надалі  виплачувати  йому допомогу  на  оздоровлення  в  розмірі  відповідно  до  Закону  України  «Про  статус  і соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,  то в  її  задоволенні  необхідно  відмовити  в  зв’язку  з  тим,  що  судом  розглядаються  справи щодо  порушень  прав  громадян  з  боку  суб’єктів  владних  повноважень,  а  не  тих,  які можливі  в  майбутньому.

  На  підставі  наведеного  та  керуючись  ст.9, 11, 86, 160-163 КАС України,  п.3  ст.22, ст.152 Конституції України,  ст.48 Закону України   "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"   ,  суд  

  П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В :  

     Позов  ОСОБА_1  до  Управління  праці  та  соціального  захисту населення  Костопільської  райдержадміністрації  про  визнання  протиправною бездіяльності  та  виплату  допомоги  на  оздоровлення  -  задовольнити  частково.

Визнати  бездіяльність  Управління  праці  та  соціального  захисту  населення Костопільської  райдержадміністрації  щодо  відмови  у  виплаті  ОСОБА_1  допомоги  на  оздоровлення  в  розмірі  відповідно  до  Закону  України  «Про статус  і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи»  за  2008  та  2009  роки  протиправною.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Костопільської райдержадміністрації  нарахувати  та  виплатити  ОСОБА_1  допомогу на  оздоровлення  в  розмірі  відповідно  до  Закону  України  «Про  статус  і  соціальний захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  за  2008  та 2009  роки.  

В  задоволенні  решти  позовних  вимог  відмовити.  

  Постанова  може  бути  оскаржена  до  апеляційного  суду  Рівненської  області  шляхом  подачі заяви про апеляційне оскарження до Костопільського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а  в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі, та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

       СУДДЯ :