Справа №2-3710/10
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
«30» квітня 2010
року
м. Дніпропетровськ
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Спаї В.В.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до
Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровське автотранспортне
підприємство 11260» про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду із зазначеним вище позовом, в його обґрунтування
посилаючись на виникнення між позивачем-1 та відповідачем правовідносин за
договорами про надання поворотної фінансової допомоги №10 від 03.10.2006 р.,
№11 від 19.12.2006 р., №12 від 26.02.2007 р. та №13 від 28.03.2007 р., згідно
пунктів п. 1.1 яких позивач-1 зобов’язався надати поворотну фінансову допомогу
грошовими коштами, а відповідач зобов’язався повернути отримані грошові кошти в
строк до 31.12.2009 р. та за якими на протязі 2006-2007 р.р. позивач-1 вніс в
касу підприємства 422 712, 00 грн. по договору №10 від 03.10.2006 р., 250 000,
00 грн. по договору №11 від 19.12.2006 р., 619 482, 00 грн. по договору №12 від
26.02.2007 р., 242 970, 00 грн. по договору №13 від 28.03.2007 р., утім,
відповідач виконав свої зобов’язання перед позивачем -1 частково до договору
№10 від 03.10.2006 р., повернувши 192 654,00 грн., а в поверненні решти
грошових сум допустив прострочення.
Водночас, як вбачалося зі змісту позову, між позивачем-2 та відповідачем ще
було укладено декілька договорів про надання поворотної фінансової допомоги -
№5 від 31.05.2006 р., №14 від 12.04.2006 р., №19 від 04.12.2007 р., на
виконання умов п.п. 1.1 яких, як зазначається у позові, позивач-1 на протязі
2006-2007 р.р. вніс до каси підприємства: 25 000, 00 грн. – по договору №5 від
31.05.2006 р., 500 000, 00 грн. – по договору №14 від 12.04.2006 р., 320 923,00
грн. – по договору №19 від 04.12.2007 р., утім на порушення умов даних
договорів відповідач виконав свої зобов’язання перед, як зазначається у
позові, позивачем – 1 по поверненню боргу лише частково та повернув по договору
№5 від 31.05.2006 р. – 23 000,00 грн., по договору №14 від 12.04.2006 р. – 325
536,00 грн., по договору №19 від 04.12.2007 р. – 150 691,70 грн.; разом з тим,
як зазначалося у позові, загальна сума заборгованості відповідача вже перед
позивачем-2 складала 346 695,93 грн., про стягнення якої з урахуванням індексу
інфляції у позові й висловлювалося відповідне прохання.
Зважаючи на те, що відповідно до ч. 1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває
провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і
оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом, та беручи до уваги те, що
позовна заява не відповідала встановленим до неї законом вимогам, що у свою
чергу унеможливлювало вирішення питання про відкриття провадження у справі,
ухвалою від 25.03.2010 р. позовну заяву було залишено без руху із наданням
строку для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків.
21/04/2010 р. в особі представника за довіреністю позивачами до
суду було надано «виправлену позовну заяву з додатками для суду і для
відповідача, які раніше не надавалися», яка, беручи до уваги те, що відповідно
до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у
встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу,
сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день
первісного її подання до суду, а інакше заява вважається неподаною і
повертається позивачеві, підлягатиме поверненню позивачам через наступні
обставини.
Залишаючи без руху позовну заяву суддею в ухвалі від 25.03.2010
р. зазначалося про підстави, з яких унеможливлювалося на той час відкриття
провадження у справі, адже за своїм змістом позовна заява не відповідала
встановленим ст. 119 ЦПК України приписам щодо її змісту, та зазначалося про
недоліки, які підлягали усуненню, утім, як вбачається, 21.04.2010 р. позивачами
до суду було надано не виправлену на виконання ухвали від 25.03.2001 р. позовну
заяву, а іншу (нову) позовну заяву, в новій редакції, із посиланням на нові
обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та яка за своїм змістом не відповідає
встановленим законом вимогам до позовної заяви, через що, зважаючи на те, що
чинним законодавством не передбачено можливості залишення без руху позовної
заяви, яка на виконання ухвали судді про залишення позову без руху із наданням
строку для усунення недоліків, надійшла до суду, позовна заява, яка надійшла до
суду 21.04.2001 р., підлягатиме поверненню.
При вирішенні питання про повернення позовної заяви враховується,
що на порушення ст. 119 ЦПК України позивачами при зверненні до суду у
відповідній позовній заяві вже в новій редакції також не зазначено про докази,
що підтверджують викладені в заяві обставини, не містяться посилання на докази
щодо зробленого позивачами розрахунку стягуваної суми, не зазначено ціну позову
(у позові заявлено вимогу про стягнення грошових коштів) тощо. Разом з тим, в
обґрунтування прийнятого рішення, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 17 Закону
України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з
прав людини», згідно зі змістом якої Конвенція та практика Суду підлягатиме
застосуванню судом як джерело права, варто зазначити про те, що, виходячи із
практики Європейського Суду (Societe anonyme «Sotiris et Nikos Kouturas ATTEE»,
20), дотримання форм, які передбачені у внутрішньому праві для пред’явлення
позову до компетентного суду, становить обов’язок для особи/осіб, які
звертатимуться із цим позовом, що, безсумнівно, має за мету забезпечення
належного здійснення правосуддя, та зацікавлені особи повинні розраховувати на
те, що ці правила будуть застосовані.
Таким чином, беручи до уваги те, що позивачем не дотримані усі
вимоги закону при подачі заяви: заява не подана і не оформлена в порядку,
встановленому ЦПК України, зазначене є перепоною для вирішення передбаченого ч.
1 ст. 122 ЦПК України питання, суддя, керуючись ст. 121 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровське автотранспортне
підприємство 11260» про стягнення заборгованості повернути.
Роз’яснити позивачам, що повернення позовної заяви не перешкоджає
повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що
стали підставою для повернення заяви.
Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена у
апеляційному порядку шляхом подання до апеляційного суду через Амур-
Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’яти днів з дня
винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом
десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя