Справа 2-А-214/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня  2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої  -  судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ  України в Миколаївській області про поновлення строку на звернення до суду,  визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною

ВСТАНОВИВ:

08.04.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ  України в  Миколаївській області (далі - відповідач) про поновлення строку на звернення до суду,  визнання постанови від 03.03.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.  за правопорушення, передбачене  за ст. 122 ч. 2 КУпАП.  

       В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він, рухаючись автомобілем НОМЕР_1 по вул. Київській в с.м.т. Веселинове здійснив об’їзд автомобіля «Жигулі», який виїхав на цю вулицю з другорядної дороги і доказом цього є двоє свідків, що знаходилися в автомобілі, а свідок-водій підписав  незаповнений протокол про адміністративне правопорушення.

Посилаючись на відсутність доказів вчинення ним правопорушення,  позивач просив позов задовольнити.

Вимоги про поновлення строку на звернення до суду за захистом порушеного права позивач обґрунтовував тим, що він 03.03.2010 року звертався зі скаргою до прокурора Веселинівського  району на дії працівників відповідача і лише після відмови в задоволенні його скарги в квітні 2010 року звернувся до суду.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник   відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, суду надіслав заяву про розгляд справи за відсутності його представника та письмове заперечення про невизнання позову, зазначаючи, що доказом вчинення правопорушення є показання свідка – водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2, якого обігнав ОСОБА_1

Вислухавши пояснення позивача, допитавши свідка ОСОБА_3 . , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача - інспектором дорожньо-патрульної служби відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Веселинівського району Гушпіт П.В. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП  складений 03.03.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП  - обгін на перехресті,  а  саме: керуючи 03.03.2010 року о 09-50 год. транспортним засобом «М 2140» номерний знак НОМЕР_3  в с.м.т. Веселиново по вул. Київській позивач здійснив обгін на перехресті транспортного засобу «ВАЗ 2106» номерний знак НОМЕР_4.

 Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.

    Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо і порушень цих принципів не встановлено.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1  заперечував порушення Правил дорожнього руху і зазначав при цьому як доказ показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які знаходилися з ним в салоні автомобіля, суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, зібрав доказ, що підтверджує скоєння правопорушення – показання свідка ОСОБА_2, якого безпосередньо обігнав водій ОСОБА_1  Досліджений в судовому засідання письмовий доказ – письмове пояснення свідка ОСОБА_2 – підтверджує, що позивач 03.03.2010 року в с.м.т. Веселиново на перехресті по вулиці Київській в районі ринку обігнав його  автомобіль.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що водій ОСОБА_1 здійснив не обгін, а об’їзд  автомобіля під керування ОСОБА_2, який виїхав з другорядної дороги та рухався з малою швидкість і був перешкодою на шляху позивача, який вимушений був вчинити зазначений маневр.

 В даних умовах притягнення до адміністративної відповідальності повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, важливим є питання неупередженості, достатності гарантій, щоб відкинути всі легітимні підстави сумніватися упередженості досліджуваних доказів. При оцінці доказів: письмового доказу та свідчень свідка ОСОБА_3 в судовому засідання та при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що зазначений свідок був не безсторонній, суд враховує об’єктивну обставину – неупередженість свідка ОСОБА_2 на відміну від показань свідка ОСОБА_3, який є заінтересованою особою – пасажиром, якого позивач доставляв на місце роботи. За таких умов показання свідка ОСОБА_3  як доказ суд вважає упередженими і до уваги не приймає.

Відповідач виконав обов’язок згідно ст. 71 ч. 2 КАС України щодо доказування правомірності свого рішення.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є законною та обґрунтованою.

За відсутності заперечень з сторони відповідача п ідлягає поновленню позивачу ОСОБА_1  строк на звернення до суду  за захистом порушеного права  пропущений ним з поважної причини, що підтверджується його звертанням до Веселинівської районної прокуратури за захистом порушеного права..

Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ  України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною -  відмовити.

            Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Старжинська О.Є.